Содержание1. Класифікація зайнятості на ринку праці міста. 3
2. Соціальна політика як фактор економічного розвитку України. 6
3. Порівняння національного та регіонального ринків праці. 9
4. Діяльність підрозділів Українського координаційного комітету сприяння зайнятості населення в місті. 11
5. Форми і методи соціального діалогу (партнерства) у місті. 13
Література 16ВведениеНа ринку праці нашого міста можна спостерігати наявність різноманітних видів зайнятості.
1) За категоріями зайнятості їх можна розподілити на три великих групи: 1) трудова діяльність найманих працівників; 2) робота зайнятих на власному підприємстві, 3) самозайнятість. [9, 41]
Наймані працівники - а) ті, які легально працюють та отримують за це винагороду; б) ті, які мають робочі місця, але реально не працюють, зберігаючи формальний зв'язок зі своїм робочим місцем; в) ті, які перебувають в неоплачуваній відпустці, але лишаються в штаті підприємства; г) учні, студенти, які отримують зарплату; д) військовослужбовці - як кадровий персонал, так і військовики строкової служби. Всі наймані працівники розділяються за працею на підприємствах різної форми власності: державної, комунальної, приватної.
Зайняті на власному підприємстві. Вони відрізняються від найманих працівників своїм соціальним статусом. Зайняті на власному підприємстві, за суттю, є власниками приватних установ: фірм та організацій. Вони є фізичними або юридичними особами в залежності від статусу їхнього підприємства та його розмірів. Це керівники, організатори та роботодавці, які надають можливість отримати робочі місця для найманих працівників. Зрозуміло, що вони працюють в тих же самих установах, що і наймані працівники, але на керівних посадах, мають право приймати на роботу, звільняти з роботи, вирішувати питання щодо скорочення робочих місць, ліквідації підприємства.
Окремо в цій групі виділяється категорія самозайнятих. Вони не є керівниками та володарями приватних установ та підприємств. Проте, вони і не являються найманими працівниками, бо працюють самі на себе. Сфера їх діяльності різноманітна: торгівля, надання послуг населенню, лікування, перевезення пасажирів та ін. Для того, щоб бути самозайнятим необхідно мати патент на здійснення підприємницької діяльності в певній сфері і зареєструватися як фізична особа-платник податку. Як правило, самозайняті, працюють в індивідуальному порядку, мають власні засоби для здійснення професійної діяльності, самостійно організовують свій графік роботи, не від кого не залежать, джерела доходу та спосіб заробітку визначають на власний розсуд.Литература1. Конституція України. Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - №30.
2. Про зайнятість населення. Закон України від 1 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1991. - N 14.
3. Бандура С. І., Онікієнко В. В., Туранський Ю. П. Ринок праці Львівської області (оцінка і прогноз) / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. - К., 1999. - 96с.
4. Ганслі Теренс М. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки. - К., Основи, 1996. - 237с.
5. Головко М.Л., Пастухов В.П. Зайнятість населення України: соціально-економічні, правові та історичні аспекти: Навч. посібник / Академія праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України / О.М. Стоян (ред.). - К., Наукова думка, 1998. - 381с.
6. Головатий М.Ф., Панасюк М.Б. Соціальна політика і соціальна робота: Термінологічно-понятійний словник. - К., МАУП, 2005. - 560с.
7. Гончар О.І. Регіональний ринок праці торгівлі в сучасних умовах (на матеріалах західних областей України): Автореф. дис. - Львів, 1998. - 17с
8. Про забезпечення потреб підприємств міста кадрами робітничих професій через систему професійно-технічної освіти та шляхом підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації на виробництві: Рішення Радехівського міського координаційного комітету сприяння зайнятості населення в Львівської області №2 від 27.06.2007 року.
9. Соціально-економічна захищеність населення України: стан, тенденції, напрями використання. - К., Держкомстат України, 2003. - 147с.
10. Шевчук П.І Соціальна політика та соціальна безпека людини: Навч. посібник. - Львів, ЛРІДУ НАДУ, 2003. - 171с.
11. Шевчук П.І. Соціальна політика: Навч. посіб. - Львів, Світ, 2005. - 400с.'
|
|
