Содержание1. ПРОБЛЕМНЕ ІСНУВАННЯ В ФІЛОСОФІЇ БЕРКЛІ. 3
1.1. Постановка проблеми існування 3
1.2. Реальність існування за Берклі 5
Висновки 7
2. ПРИРОДНЕ ТА СУСПІЛЬНЕ В ЛЮДИНІ 8
2.1. Подвійна сутність людського індивіда 8
2.2. Особливості співвідношення біологічного і соціального в людині 10
Висновки 13
Література 14ВведениеДжордж Берклі (1685-1753) - британський теолог і філософ. Вивчав філософію, логіку, теологію, математику і різні мови в Трініті-коледж (Дублін). Прийняв священицький сан в 1709 році. Доктор філософії (1727). Єпископ у Клойні (Ірландія) з 1734. Своє вчення іменував "імматеріалізмом".
Берклі розглядав не тільки існування людини, а існування "в принципі" - взагалі всього сущого з точки зору того, що визначення існування будь-чого є проблемою в пізнанні світу людиною. Не так просто оцінити ознаки існування речі: наші органи почуття надають нам не зовсім достовірну інформацію навіть про такі елементарні речі як розміри предметів, відстань до них, кут зору, під яким ми їх спостерігаємо.
На основі роздумів про властивості субстанції як носія властивостей речей Берклі робить висновок, що субстанція принципово не дана чуттям. Натомість він схиляється до думки, що саме людські чуття виступають основою, субстанцією речей, які сприймаються як сукупність різних властивостей. У своїй першій праці "Досвід нової теорії зору", спираючись на наукові дослідження роботи ока, оптичні пояснення процесу бачення, Берклі робить висновок, що людське око принципово не здатне щось бачити без відповідних ідей речей. У праці "Трактат про принципи людського знання" Берклі робить остаточний висновок, що субстанцією може бути лише дух, чи суб'єкт, який сприймає чуття. Щоб довести це, він використовує аналіз різних чуттєвих властивостей людини і стверджує, що чуттєве сприйняття кольорів, руху, смаку, форм речей неможливе без відповідних ідей, котрі повинні бути присутніми до самого сприйняття речі чи виникати водночас із почуттями. Вказуючи на суперечливість ситуації, коли ідея може існувати до сприйняття речей (бо мати ідею фактично означає наявність чуттєвого сприйняття), Берклі проголошує помилковою думку про можливість існування матеріальної, немислячої субстанції.Литература1. Абрамов А.И., Аверинцев С.С., Алешин А.И., Антонов К.М., Апполонов А.В. Философия: Энциклопедический словарь / А.А. Ивин (ред.). - М., Гардарики, 2004. - 1072с.
2. Андрущенко В.П., Волович В.И., Горлач Н.И., Губерский Л.В., Прокопенко И.Ф. Философия / В.П. Андрущенко (ред.). - К., 1998. - 639с.
3. Арутюнов В.Х., Демченко М.М., Йосипенко С.Л., Кабика І. С., Круш О. О. Філософія: Посібник / Київський національний економічний ун-т. - К., 1999. - 182с.
4. Беркли Джордж. Алкифрон, или Мелкий философ: Работы разных лет / А.А. Васильев (пер.). - СПб., Алетейя, 1996. - 432с.
5. Від витоків до середини ХІХ століття: Короткий довідник з історії філософії / Міжрегіональна академія управління персоналом / Т.Д. Пікашова (ред.). - К., МАУП, 1998. - 150с.
6. История философии: Энциклопедия /сост. А. Грицанов - Минск, Интерпрессервис; Книжный Дом, 2002. - 1376 с.
7. Філософія: Підручник / за ред. І.Бичко. - К., Либідь, 2002. - 407с.
8. Філософія: Підручник / за ред. Н.Я.Горбача. - Львів, Логос, 1995. - 224с.
9. Філософія: Підручник/ за заг. ред. С. Щерби. - К., МАУП, 2004. - 216с.
10. Якушев А.В. Философия: конспект лекций. - М., Приор-издат, 2004. - 224с.'
|
|
