Содержание1. ДАЙТЕ ХАРАКТЕРИСТИКУ І НАЗВІТЬ ОСНОВОПОЛОЖНІ ПРИНЦИПИ УПРАВЛІНСЬКОЇ ЕТИКИ 3
2. РОЗКРИЙТЕ ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ ДІЛОВОЇ НАРАДИ, НАЗВІТЬ ЇЇ ПЕРЕВАГИ В ПОРІВНЯННІ З АДМІНІСТРАТИВНИМИ РІШЕННЯМИ 5
3. У ЧОМУ ПОЛЯГАЄ ПЕРЕГОВОРНИЙ ПРИНЦИП "БУТИ КОНКРЕТНИМ, АЛЕ ГНУЧКИМ" 8
4. У ЧОМУ ПОЛЯГАЄ СПЕЦИФІКА СУПЕРЕЧКИ ПРИ СЛУХАЧАХ? 10
5. ЗНАЧЕННЯ ПАРАЛІНГВІСТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НЕВЕРБАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ. ЇХ ВИКОРИСТАННЯ НА ПЕРЕГОВОРАХ 12
Література 16ВведениеУ найширшому розумінні, етика - це норми людського співжиття, поведінки людей, їхніх взаємин в особистому спілкуванні, виробничій сфері, ставлення до суспільства, держави.
Люди в будь-якій сфері діяльності та в повсякденному житті зобов'язані дотримуватися моральних принципів, поводитися у відповідності до певних моральних обмежень та заборон. Особливо це важливо у сфері управління і бізнесу. Тому в науці існують поняття "етика бізнесу" і "етика управління" ("управлінська етика"), які передбачають наявність норм і правил поведінки в даних областях, визначають, що можна, а що не можна в ході спілкування людей в процесі управління та ведення справ (іншими словами, що морально, а що аморально в ході ділового і управлінського спілкування). За великим рахунком, бізнесмени - завжди є керівниками, організаторами трудової діяльності, тому етика бізнесу нерозривно пов'язана з управлінською етикою. Актуальними сьогодні є моральні аспекти й у сфері державного (регіонального) управління, тому етика діяльності управлінців знаходиться сьогодні в центрі уваги багатьох науковців, політиків, державних і суспільних діячів.
Управлінська етика - це "сукупність правил і форм ділового спілкування з людьми яка дозволяє виразити їм повагу, сприяє встановленню між керівником і підлеглим атмосфери взаєморозуміння, доброго відношення один до одного" .
У взаємостосунках між керівником і співробітниками повинна бути присутня атмосфера відвертості і свободи спілкування, щоб підлеглий не уникав зустрічей з керівником, а хотів ділитися з ним ідеями, відчував свою причетність до управління організацією. В свою чергу керівник не повинен займатися дріб'язковою опікою, а повинен більше довіряти підлеглим, заохочувати їх ініціативу.Литература1. Большакова А.М. Соціальна психологія для менеджерів. - Х. : ХДАК, 2006. - 264с.
2. Дорошенко В. Ю., Зотова Л. И., Нартов Н. А., Уледова И. А., Чернышова Л. И. Социальная психология и этика делового общения / В.Н. Лавриненко (ред.). - М. : Культура и спорт, 1995. - 160с.
3. Менеджмент: Понятійно-термінологічний словник / Г.В. Щокін (ред.). - К. : МАУП, 2007. - 744с.
4. Палеха Ю.І. Ділова етика. - К. : Видавництво Європейського університету, 2001. - 180с.
5. Рудакевич М.І. Етика державних службовців. - К. : Видавництво НАДУ, 2003. - 360с.
6. Тимошенко Н.Л. Корпоративна культура: Діловий етикет. - К. : Знання, 2006. - 392с.
7. Фишер Р., Юри У. Переговоры без поражения. Гарвардский метод / пер. с англ. - М. : Эксмо, 2006. - 319с.
8. Чмут Т.К., Чайка Г.Л., Лукашевич М.П., Осечинська І.Б. Етика ділового спілкування: Курс лекцій / Міжрегіональна академія управління персоналом / І.В. Хронюк (ред.). - К. : МАУП, 1999. - 203с.'
|