УЗНАЙ ЦЕНУ

(pdf, doc, docx, rtf, zip, rar, bmp, jpeg) не более 4-х файлов (макс. размер 15 Мб)


↑ вверх
Тема/ВариантОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ (Украина)
ПредметФилософия
Тип работыреферат
Объем работы18
Дата поступления20.10.2012
700 ₽

Содержание

Вступ 3 1. Гегелівська концепція філософії історії 4 2. Культурологічний підхід до філософії історії Шпенглера 8 3. Тлумачення суті історії К.Ясперсом 12 Висновки 17 Література 18

Введение

Філософія історії перебуває на стику філософії та історії. З одного боку, вона є беззаперечною і повноправною складовою системи філософського знання. З другого - входить в число форм історичного пізнання і є в певному розумінні найдавнішою з усіх теоретичних дисциплін історичного напрямку. Термін "філософія історії виник досить пізно. Його сформулював і запровадив у науковий обіг французький філософ-просвітник Вольтер. Проте сам Вольтер в поняття "філософія історії" вкладав зовсім інший зміст, ніж вкладають у нього сучасні філософи. Він тлумачив цей термін відповідно до умов свого часу й тогочасного ступеня розвитку історичного пізнання, тобто значно скромніше, ніж його наступники. Під філософією історії Вольтер розумів усього-на-всього наукову теорію історії, критичне переосмислення різноманітних, часто-густо не тільки неперевірених, а й взагалі напівлегендарних, або й відверто міфічних відомостей і переказів. Але вже протягом досить короткого відтинку часу значення цього терміна істотно змінюється. Після Вольтера Гегель та інші мислителі кінця XVIII починають вживати його в іншому значенні - як універсальну історію людства. Ще одну трансформацію терміна ми спостерігаємо у XIX ст. в працях позитивістів, які застосовували філософію пізнання як теорію історичного пізнання, як форму історичного світогляду та методології історії. Сьогоднішня філософія історії - це галузь філософського пізнання. Вона розглядає історичний світ як предметне довкілля не лише таким, що існує незалежно від суб'єкта, а, навпаки, у його взаєминах, взаємозумовленостях і взаємодіях з людиною, своєрідність яких спричинюється особливостями та характером перебігу історичних подій і явищ на певному етапі, з одного боку, неповторними здатностями та здібностями тієї чи іншої особистості - з другого. В цієї роботі зроблена спроба прослідкувати деякі шляхи трансформації поняття "філософія історії" від Вольтерівського його розуміння до сучасного трактування за допомогою теоретичної спадщини Гегеля, Шпенглера, Ясперса, які з філософських позицій, але кожен по-своєму, розглядали історію людства.

Литература

1. Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачківський В.Г. та ін. Філософія. Підручник. - К., Либідь, 2002. - 408с. 2. Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истории. - СПб., 1993. - 102с. 3. Гегель Г.В.Ф. Философия истории. Соч., Т. VII. - М., 1957. - 586с. 4. Горбач Н.Я., Баланчук В.М., Сислюк Я.Г. та ін. Філософія. Підручник. - Львів, ЛОГОС, 1995. - 224с. 5. Захарченко М.В., Погорілий О.Т. Історія соціології. - К., 1993.- 298с. 6. Істория філософии в кратком изложении. - М., 1991. - 334с. 7. Колінгвуд Робін Дж. Ідея історії. - К., 1996. - 315с. 8. Современная западная философия: Словарь. - М., 1991. - 516с. 9. Шпенглер Освальд. Закат Европы. Очерки морфологии истории: В 2 т./ Т.1. Гештальт и действительность.- М., 1998. - 298с. 10. Ясперс К. Витоки історії та її мета. - М., 1991.- 312с. 11. Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1991. - 215с."'
Уточнение информации

+7 913 789-74-90
info@zauchka.ru
группа вконтакте