Содержание1. СТРУКТУРА СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ 3
2. КОНТ ЯК ФУНДАТОР НОВОЇ НАУКИ ПРО СУСПІЛЬСТВО 7
3. АНКЕТУВАННЯ ЯК СОЦІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ 11
Література 15ВведениеСтруктура соціологічного знання, яке знаходиться в полі зору науки соціології, є достатньо складним. З одного боку, це обумовлено складністю як об'єкта, так і предмета даної науки. При найширшому визначенні виокремлюють дві предметні зони: мікро- і макрорівень. Предметом мікросоціології є індивіди, мотиви та акти поведінки, той зміст, що його люди вкладають у взаємодію, тобто все те, що, у свою чергу, створює і змінює суспільство. Макросоціологія зосереджує увагу на типових прикладах поведінки, що є ключем до розуміння суспільства в цілому. Це структури, які включають сім'ю, релігію, політичний, економічний устрій суспільства тощо.
З іншого боку, складність структури соціології зумовлена особливостями виникнення та розвитку соціології як науки. Адже виникла вона в результаті конкретизації соціальної філософії, спеціалізації та кооперації суспільних наук і розвитку емпіричних соціальних досліджень. При цьому два основних напрями - теоретичний і емпіричний - тривалий час продовжували розвиватись незалежно один від одного і до кінця ХІХ століття теоретичні та емпіричні соціальні дослідження практично не були взаємопов'язані.
У процесі розвитку соціології теоретичний напрям, що базувався на соціальній філософії і психології, утворився як загальносоціологічний рівень соціологічного знання, або рівень загальносоціологічних теорій. На цьому рівні досліджуються проблеми соціально-філософського осмислення найзагальніших питань розвитку і функціонування суспільства в цілому та місця в ньому людини, а також гносеологічні проблеми соціології, питання побудови соціальних структур та моделей соціальних спільнот і процесів, здійснюється розробка методів вивчення соціальних процесів і явищ тощо.Литература1. Западно-европейская социология ХІХ века: О.Конт, Д.С.Милль, Г.Спенсер: Учеб. пособие для студ. вузов / Международный ун-т бизнеса и управления / В.И. Добреньков (ред.), В.П. Трошкина (сост.). - М., 1996. - 352с.
2. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку XX ст.) - К., 1993. - 286с.
3. Конт О. Дух позитивной философии. (Слово о положительном мышлении). - Спб., Феникс, 2003. - 256с.
4. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії: навчальний посібник. - К., МАУП, 1999. - 344 с.
5. Рабочая книга социолога. - М., Едиториал, 2003. - 477с
6. Социологический энциклопедический словарь / под ред. Г.В. Осипова. - М., ИНФРА-М-НОРМА, 1998. - 488 с.
7. Соціологія: короткий енциклопедичний словник (уклад. В.І. Волович та ін.). - К., Український центр духовної культури, 1998. - 377 с.
8. Сурмин Ю.П., Туленков Н.В. Методология и методы социологических исследований: учебное пособие. - К., МАУП, 2000. - 304 с.
9. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. - Львів, Кальварія, 1996.- 302 с.
10. Щепанський Я. Элементарные понятия социологии. - М., Прогресс, 1969. - 299 с.
11. Якуба О.О. Соціологія. Навчальний посібник для студентів. - Харків, Константа, 1996. - 245 с.'
|
|
