СодержаниеВступ 3
1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ОСНОВИ ПОВЕРНЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ 5
1.1. Законодавство України про культурні цінності 5
1.2. Роль державних інституцій в процесі повернення цінностей 8
2. ПРОБЛЕМИ ПОВЕРНЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ 11
2.1. Історична практика вирішення питання повернення культурних цінностей на Україну 11
2.2. Сучасні проблеми повернення культурних цінностей 16
3. ПРАКТИЧНЕ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПОВЕРНЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ 19
Проектна пропозиція: "Розвиток та вдосконалення процесу повернення культурних цінностей на Україну" 19
Висновки 30
Література ...................................................................................................................32ВведениеКультурні цінності, що є основною спадщиною будь-якого народу, становлять золотий фонд найважливіших надбань людства. Кожна нація, держава, етнос дбають про свою спадщину, оберігають її і забезпечують їй нормативний захист. Історія людства дала нам безцінні свідоцтва творчих здобутків багатьох поколінь відомих і безіменних будівничих храму культури. Разом з тим маємо численні приклади нищення і втрат за різних історичних обставин колосальних культурних цінностей. Особливо трагічний слід для України залишило по собі ХХ століття, позначене кількома революціями, двома світовими війнами та численними локальними конфліктами, жертвою яких ставали надбання культури.
Сьогодні, у зв'язку з набуттям у 1991 році незалежності та зростом національної самосвідомості українців, перед нашою державою постало актуальне завдання повернення культурної спадщини народу, що протягом декількох століть розкрадалося поневолювачами України. Проте, з перших кроків молодої української держави стало зрозумілим, що вирішення цієї проблеми не є таким легким, як здавалося спочатку.
Проблема дослідження повернення культурних цінностей на даний час розроблена не в усіх аспектах. Крім праць радянських науковців, які активно вивчали питання в післявоєнний період з метою повернення культурних цінностей в СРСР на сьогоднішній день мають місце дослідження українських істориків: М.Дубика, С.Кота, I.Лосiєвського, О.Ошуркевича, М.Ткаченка, О.Федорука. Це перші i єдині поки що дослідження, які досить глибоко i не упереджено висвітлюють долю українських музеїв та архівів під час війни. Пошукові праці написані на великій, досі невідомій радянським дослідникам джерельній базі i спростовують багато стереотипів, прийнятих у радянській iсторiографiї.
Крім українських, активно включились у вирішення цієї проблеми незаангажовані закордонні дослідники, для яких важливим є принцип історичної справедливості, а не сумнівні амбіції: П. Грiмстед (США), В.Айхведе, А.Хербст, М.Катер (Німеччина).
Основним змістом даних праць є висвітлення обставин, за яких культурні цінності зникли з України, але не всі вони ретельно розглядають механізми повернення даних цінностей. Це питання з історичної, культурологічної площини переходить у політичну сферу, сферу міжнародних відносин і дипломатії. Мало знати, що зникло, мало знати, де воно знаходиться (хоча це також немаловажні аспекти), важливо - зуміти повернути. Всі ці дані викликають доволі проблемне запитання: чи є сьогодні можливим для України повернути всі ті культурні цінності, що зникли з її території? Дане дослідження ставить за мету проаналізувати потенціальні можливості повернення культурних цінностей, що були втрачені за часів бездержавності, на Україну.
Об'єктом дослідження виступають культурні цінності України.
Предмет дослідження - правові аспекти повернення культурних цінностей на Україну.
Для досягнення мети дослідження передбачено виконання наступних завдань:
? проаналізувати сучасне Законодавство України, інформаційну базу міжнародних договорів щодо цього питання;
? дослідити стан вирішення проблеми державними органами України на сучасному етапі;
? визначити степінь імовірності повернення культурних цінностей на Україну;
? розробити практичні рекомендації у вигляді пропозиції проекту повернення культурних цінностей.
Методи дослідження. Мета і завдання дослідження зумовили використання комплексу методів дослідження. У теоретичній частині використано методи аналізу, узагальнення та синтезу існуючого наукового матеріалу з проблем повернення культурних цінностей. В практичній частині застосований метод контент-аналізу наукової та профільної літератури, періодичних видань, здійснено моделювання практичної ситуації повернення культурних цінностей, розроблено проектна пропозиція щодо цього питання.Литература1. Закон України " Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки". - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 16, ст.264.
2. Закон України "Про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки". - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 32, ст.390.
3. Закон України "Про охорону культурної спадщини". - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 39, ст.333.
4. Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей". - Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 48, ст.405.
5. Закон України "Про благодійництво та благодійні організації". - від 16 вересня 1997 року. - № 531/97-ВР.
6. Постанова Кабінету Міністрів України "Про утворення Міжвідомчої ради з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей". - від 12 січня 2001 р. - № 15.
7. Європейська культурна конвенція. Париж, 19 грудня 1954 року // Збірка договорів Ради Європи: Укр. версія / Рада Європи.- К., Парламент. вид-во, 2000.- 96с.
8. Декларация принципов международного культурного сотрудничества (Париж, 4 ноября 1966г.)/ Международные нормативные акти ЮНЕСКО: Конвенции, соглашения, протоколы, рекомендации, деклараций /Комнс. Рос. федерации по делам ЮНЕСКО; Сост. И.Д. Никулин. - М., Логос, 1993. - 639 с.
9. Арнольдов А.И. Культурная политика: реалии и тенденции. - М., 2003
10. Башун О.В. Фандрейзинг або мистецтво збирання коштів. - Донецьк, 1998. - 101с.
11. Бондар О.Б. В Україні буде розроблена держпрограма із повернення культурних цінностей з закордону.// Музеї України. - №8. - 2006. - С. 44.
12. Дрожжина С.В. Культурна політика сучасної полікультурної України: соціально-філософський та правовий аспекти. - Донецьк, ДонДУЕТ, 2005. - 198с.
13. Дубровина Л.А. Минимум управления, максимум управляемости: Руководителям библиотек о Всеобщем управлении на основе качества. - М., Фаир-Пресс, 2004. - 400с.
14. Елен Альберт. Колекція Кенігса: кожному - своє?// Дзеркало тижня. - № 30 від 31 липня - 6 серпня 2004.
15. Жидков В.С., Соколов К.Б., Культурная политика России: теория и история. - М., Академический проект, 2001. - 592 с.
16. Зайцева Н.А. Менеджмент в социально-культурном сервисе и туризме. - М., Академия, 2003. - 224с.
17. Збереження культурної самобутності та сприяння її розвитку: Рекомендації всесвітньої конференції щодо політики у сфері культури. - Мехико, 1982
18. Україна в міжнародно-правовіх відносинах. Кн. 2. Правова охорона культурнІх цінностей. - К., Юрінком Інтер, 1997. - С. 353-378.
19. Здіорук С. І., Парахонський Б. О., Валевський О. Л. Стратегічні аспекти національно-культурної політики України. - К., 1995. - 76 с.
20. Ключко Ю. Розвиток соціально-культурної сфери України в умовах ринкових відносин: пошук нових моделей. - К., 2003. - 28с.
21. Культурная политика в Европе: выбор стратегии и ориентиры. - М., Либрея, 2002. - 240 с.
22. Махун С. Про "добру волю" і "компенсації", реституцію і переміщені цінності.// Дзеркало тижня. - № 2 від 22 - 28 січня 2005.
23. Нестор Гарсия Канклини. Варианты политики в области культуры в контексте глобализации // Всемирный доклад по культуре. 1998 год: Культура, творчество и рынок. - М., Ладомир; ЮНЕСКО, 2001. - 488с.
24. Носарєва Л. Унікальна ікона повернулася до Львова.// Дзеркало тижня. - № 2 від 17 - 23 січня 2004.
25. Поплавський М. М. Менеджер культури. - К., Леся, 1996. - 416с.
26. Створення органів, що займаються проблемами культури: Управління у сфері культури. Рекомендація № 119 // Всесвітня конференція щодо політики в сфері культури // Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. 2. Правова охорона культурних цінностей. - К., Юрінком Інтер, 1997. - С.337.
27. Приходько О. Реституція і все-все-все.// Дзеркало тижня. - № 24 від 19 - 25 червня 2004.
28. Федорук О.К. Україна і Росія: діалоги у сфері переміщених культурних цінностей // Збірка матеріалів Національного інституту україно-російських відносин. - К., 2006. - 124с.
29. Чукут С.А. Генеза духовної культури. - К., УАДУ,1999. - 256 с.
30. Щоткіна К. Культурна спадщина: "в'язні війни" і "в'язні совісті". // Дзеркало тижня. - № 17 від 30 квітня - 15 травня 2004.'
|
|
