СодержаниеІ. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ 3
Завдання 1. 3
Розкрийте зміст поняття соціальна реальність. Чи є різниця в розтлумачені цього поняття в соціології, філософії, психології, політології. Як що так, які?
Завдання 2. 5
Існує три підходи до визначення структури соціології, заповніть таблицю:
Завдання 3. 5
Назвіть основні функції соціології та поясніть їх.
Завдання 4. 6
Завдання 5. 7
Чи коректно складено соціально-демографічний блок питань. Чим на вашу думку його можна доповнити, що зайве?
Завдання 6. 8
Завдання 7. 9
ІІ. ЛОГІЧНІ ЗАВДАННЯ 11
Завдання 1. 11
Завдання 2. 12
Завдання 3. 13
Завдання 4. 14
ІІІ. СОЦІОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ. 15
Завдання 1. 15
Завдання 2. 20
ІV. МЕТОДОЛОГІЧНО-ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ ТЕСТ. 27
Використана література 32ВведениеРозкрийте зміст поняття соціальна реальність. Чи є різниця в розтлумачені цього поняття в соціології, філософії, психології, політології. Як що так, які?
Термін "соціальна реальність" вживається в соціології в двох значеннях: онтологічному (від слова "онтологія" - філософське вчення про буття, суще), що відображає всі об'єктивно існуючі соціальні процеси і явища; і епістемологічному (від слова "епістемологія" - теорія пізнання).
В історії соціології соціальна реальність в онтологічному значенні розглядалася двома домінуючими теоретичними лініями, особливим чином пояснюючими її суть і природу: 1) індивідуалістичною (феноменологічною, екзистенціалістською, волюнтаристською (веберівською), конвенціоналістською) і 2) позитивістською (дюркгеймівська, марксова, структуралістська, функціоналістська, біхевіорістська лінія).
Згідно індивідуалістичної позиції, соціальна реальність є результат цілеспрямованої або осмисленої людської поведінки. Наприклад, феноменологічна соціологія визначає соціальну реальність як "загальну суму об'єктів і явищ соціального світу, яким він представляється буденній свідомості людей, що живуть серед інших людей і пов'язаних з ними багатоманітними відносинами взаємодії" (А. Шюц).
Позитивістське трактування соціальної реальності пропонує розглядати її у вигляді соціальних фактів, що виключають свідомість індивідів (Е. Дюркгейм).
Онтологічне значення поняття соціальної реальності пов'язане перш за все з об'єктом наукового пізнання. Коли ж учений, соціолог розглядає її як предмет дослідження, то в даному випадку говорять про соціальну реальність у епістемологічному значенні.
В сучасному розумінні "соціальна реальність" як об'єкт пізнання позначає духовно і практично освоєний людиною світ суспільних взаємозв'язків як з боку об'єктивного, закономірного, сутнісного, так і випадкового, суб'єктивного, унікального в ньому. У цьому значенні соціальна реальність є саме життя, значення і існування якої лежить в основі людського існування.
Епістемологічне значення поняття "соціальна реальність" полягає у використанні даного терміну для визначення різних сфер соціальної реальності, що є предметом конкретних соціально-гуманітарних теорій і наук. Соціальна реальність як предмет суспільних дисциплін - це що об'єктивується в категоріальному апараті і представлений у вигляді особливого роду "наукової соціальної реальності" абстрактний, ідеальний момент чуттево-предметної діяльності суб'єкта.
В рамках такого погляду становиться зрозумілою різниця в означенні соціальної реальності різними науками: філософією, соціологією, політологією, психологією. Якщо філософія окреслює соціальну реальність на рівні найвищого узагальнення і абстракції, то інші науки розглядають її стосовно предмета свого наукового дослідження.
Філософія: соціальна реальність - "зміст життєвого світу соціальних суб'єктів", "світ культурних і соціальних інститутів".
Соціологія: соціальна реальність - "сукупність об'єктно-суб'єктних відношень, що включають до себе як індивіда з його помислами і значеннями, так і соціальні структури, організації і інститути" (суб'єкт-об'єктна модель Р. Бхаскара).
Політологія: соціальна реальність - соціальне середовище, в якому відбувається політичне життя суспільства.
Психологія: соціальна реальність - соціальне оточення, що впливає на формування особистості та під впливом якого здійснюється соціалізація індивіда.Литература1. Барвінський А.О. Соціологія: курс лекцій. - К., Центр навчальної літератури, 2005. - 328 с.
2. Гавриленко І.М. Соціологія. Кн.1. Соціальна динаміка. - К., Видавничий центр "Киівський університет", 2000. - 464 с.
3. Гавриленко І.М. Соціологія. Кн.1. Соціальна статика - К., Видавничий центр "Киівський університет", 2000. - 336 с.
4. Захарченко М.В., Погорілий O.I. Історія соціології від античності до початку XX століття. - К., 1993. - 286с.
5. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії: навчальний посібник. - К., МАУП, 1999. - 344 с.
6. Маковецький А. М. Західна соціологія та її найважливіші напрями і школи: Навч. посібник. - Чернівці, Рута, 2003. - 58с.
7. Піча В.М., Черниш Н.Й., Кондратик Л.Й. З історії української соціологічної думки. - Львів, 1995. - 288с.
8. Погорілий О.І. Соціологічна думка XX століття: Навчальний посібник. - К., 1996. - 294с.
9. Рабочая книга социолога. - М., Едиториал УРСС, 2003. - 477с.
10. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. - К., Наукова думка, 1995. - 223с.
11. Социологический энциклопедический словарь / под ред. Г.В. Осипова. - М., ИНФРА-М-НОРМА, 1998. - 488 с.
12. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. (уклад. В.І. Волович та ін.) - К., Український центр духовної культури, 1998. - 377 с.
13. Сурмин Ю.П., Туленков Н.В. Методология и методы социологических исследований: учебное пособие. - К., МАУП, 2000. - 304 с.
14. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. - Львів, Кальварія, 1996.- 302 с.
15. Якуба О.О. Соціологія. Навчальний посібник для студентів. - Харків, Константа, 1996. - 245 с.
|
|
