СодержаниеВСТУП 3
1. ДІАЛЕКТИЗМИ ВОЛИНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ 6
1.1 ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ВОЛИНСЬКОГО КРАЮ ТА ПРОБЛЕМА САМОВИЗНАЧЕННЯ ПРИНАЛЕЖНОСТІ ВОЛИНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА 6
1.2 ВПЛИВ ДІАЛЕКТИЗМІВ ВОЛИНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ НА ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ. 9
1.3 СПІЛЬНІ ЗУСИЛЛЯ ПИСЬМЕННИКІВ ВОЛИНІ ТА НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ. 11
2. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ДІАЛЕКТИЗМІВ У ТВОРАХ ВОЛИНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ МИНУЛОГО ЧАСУ І СЬОГОДЕННЯ 14
2.1 ЛЕСЯ УКРАЇНКА ЯК ВИДАТНИЙ ПРЕДСТАВНИК ВОЛИНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ. 14
2.2 УЛАС САМЧУК ТА ЙОГО РОМАН "ВОЛИНЬ" ЯК ЗРАЗОК МАЙСТЕРНОГО ВИКОРИСТАННЯ ДІАЛЕКТИЗМІВ ПОЛІССЯ 17
2.3 ВИКОРИСТАННЯ ДІАЛЕКТИЗМІВ У СУЧАСНИХ ТВОРАХ ПИСЬМЕННИКІВ ВОЛИНІ. 22
ВИСНОВКИ 26
ЛІТЕРАТУРА 28ВведениеСьогодні, у кінці ХХ - початку ХХІ століття, сучасна Волинь як і інші історико-географічні регіони України, безперечно, має рівні права і можливості для свого економічного, соціального і культурного розвитку. Але, якщо розглядати хід історичних подій, що відбувалися на Україні впродовж століть з моменту появи Волині на політичній арені, то можна дістатися висновку, що не завжди доля посміхалася цьому краю та дозволяла йому крокувати разом з іншими українськими землями до завершальної перемоги.
Цьому сприяло своєрідне географічне та геополітичне становище Волині, коли її землі межували у безпосередньої близькості від польського і білоруського народів. Саме мова сусідів (перехідні діалекти) була тим фактором, який здійснив величезний вплив на формування місцевої говірки. Це, в свою чергу, вплинуло на уповільнення культурної інтеграції мешканців цього регіону до того загальноукраїнського мовного зразку, який став нормою у сучасні часи. З іншого боку, тривале знаходження Волині у складі польських земель, коли політика примусової асиміляції змусила волинян зробити крок назад від розвитку загальноукраїнської культури, також сприяла тому, що Волинь тривалий час жила в певній ізоляції від тих культурних процесів, які з початку ХІХ ст. стали набувати за зразок середньонаддніпрянський варіант розвитку мови.
Літературна Волинь також немає таких блискучих результатів, які досягли в історичному минулому, а також у сьогоденні, києвські, полтавські, слобожанські, поділські, галицькі, буковинські майстри слова. Не бачимо ми на літературних краєвидах України багаточисельну низку видатних волинських письменників, подібних тим, які мають, наприклад, києвські, полтавські або галицькі письменники. Якщо взяти Західну Україну (зокрема, Галичину), яка у свій час також побувала під польським пануванням, то там можна виділити біля двох десятків таких коріфеїв слова минулих сторіч, творчість яких давно винайшла всеукраїнське визнання та шану. Літературна критика практично насичена аналізом творів І.Франка, О.Кобилянської, Л.Мартовича, В.Стефаника. Галицька земля багата такими талантами і сьогодні. Волинь, навпаки, на фоні талановитих сусідів виглядає дуже блідо як у минулі часи, так і сьогодні. Тільки іноді рідкісні іскри талантів волинських представників, такі як Л.Українка, У.Самчук, загоряються на загальноукраїнському літературному небосхилі.
Не зважаючи на те, письменники на Волині є. Були вони і раніше, працюють вони і сьогодні. У 1980 році створена Волинська організація Спілки письменників України. На сьогоднішній день їх налічує 22 літератора. Внесок волинських письменників в загальну справу розвитку української літератури є не менш вагомим, ніж прозаїків і поетів з інших областей. Безсумнівно, їх праця сприяє загальному збагаченню української мови, більш ретельному оцінюванню та більш глибокому розумінню українцями тих історичних і соціальних процесів, які відбувалися з ними в різних регіонах України протягом століть і продовжують відбуваютися в наші дні.
Ця робота як раз присвячена дослідженню творчих доробок волинських письменників (об'єкт роботи), які сьогодні, можна вважати, недостатньо оцінені і проаналізовані українською критикою як самобутнє явище в контексті розвитку загальноукраїнської культури. Актуальність таких оцінок обумовлюється сучасним піднесенням демократичних процесів в Україні, коли погляди українського суспільства все більш почали спрямовуватися на регіони. В роботі розглядається досить тривалий історичний період з моменту початку участі письменників Волині в літературному процесі на етапі формування сучасної української літературної мови і до сьогоднішніх днів.
Предметом цього дослідження буде діалектизми волинських письменників, які вони застосовували у своїх творах, види таких діалектизмів, їх функції і значення в розвитку української літературної мови.
Мета роботи - визначити загальну тенденцію у процесі використання діалектизмів волинськими письменниками в ході формування української літературної мови. Чи є на сьогоднішній момент письменництво Волині таким же відокремленим та самобутнім, яким воно виглядало в роки Т.Шевченка та Л.Українки? Чи продовжують сучасні письменники Волині активно винаходити, зберігати та використовувати в своїй творчості перлини слова місцевого, волинського походження?
За завдання такого дослідження слід вважати:
- визначення особливостей розвитку впродовж століть культури Волині і письменництва зокрема;
- визначення, типізація та особливості місцевих діалектизмів, ступінь використання їх у творах волинських письменників;
- виявлення характерних рис письменників Волині, з'ясування впливу на їх творчість місцевих особливостей історичного розвитку регіону;
- порівняння використання різними волинськими письменниками в своїх працях місцевих діалектизмів.
Подібне дослідження буде цікавим та новаторським у тому плані, що в ньому будуть застосовани біографічні та географічні критерії визначення письменника як волинського, а також застосований метод порівняння їх творчості та ступеню використання діалектизмів в різні історичні часи.Литература1. Енціклопедія "Українська мова" - К., "Українська енціклопедія" ім. М.П.Бажана, 2004
2. Бевзенко С.П. Українська діалектологія - К., 1980
3. Булахівський Л.А. Вибрані праці, т.5 "Українська мова", - К., "Наукова думка", 1977
4. Гей В. Слово - піднесений голос душі // Волинь. - 2000
5. Жилко Ф.Т. Нариси з діалектології української мови. - К., "Радянська школа", 1955
6. Закревська Я.В. Нариси з діалектичного словотвору в ареальному аспекті - К., 1976
7. Коваль А.П. Культура української мови. - К., Наук. думка, 1964
8. Леся Українка: Документи і матеріали. - К., 1971
9. Мацько Л., Сидоренко О., Мацько О. Стилистіка української мови - К., Вища школа, 2003
10. Міщенко Л.І. "Леся Українка"- К., "Радянська школа", 1986
11. Повість временних літ, ч.1, Издательство АН УССР, М., 1980
12. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови. - Тернопіль, Навчальна книга - Богдан, 2000
13. Спогади про Лесю Українку. - К., "Радянська школа", 1971
14. Сучасна українська літературна мова (за заг. редакцією ак. І.К.Білодіда) - К.,"Наукова думка", 1973
15. Чабаненко В.А. Основи мовної експресії. - К.: Вища шк., 1984
16. Лис Володимир І прибуде суддя. Роман - К., "Факт", 2004
17. Самчук У. О. Волинь: Роман у трьох частинах. - К., Дніпро,1993
|
|
