СодержаниеВСТУП 4
1. Загальні відомості про харчові отруєння 6
2. Характеристика хвороб, які виникають внаслідок вживання
харчових продуктів, вражених мікроорганізмами 9
2.1. Характеристика токсикоінфекцій 9
2.1.1. Сальмонельоз 10
2.1.2. Інфікування стрептококами 12
2.1.3. Інфікування кишковими паличками 14
2.1.4. Інфікування бактеріями роду Proteus 16
2.1.5. Інфікування бактеріями Clostridium perfringens 17
2.1.6. Інфекції, викликані бактеріями роду Enterococcus 18
2.2. Характеристика токсикозів 20
2.2.1. Ботулізм 20
2.2.2. Стафілококові інтоксикації 22
2.3. Характеристика мікотоксикозів 24
3. Принципи проведення санітарно-мікробіологічних досліджень 26
4. Методи проведення санітарно-мікробіологічних досліджень 28
Список використаної літератури 31ВведениеУ біосфері Землі практично відсутні середовища, які не мають мікроорганізмів. Життєдіяльність вносить важливий вклад у кругообіг основних життєво важливих елементів - вуглецю, азоту, сірки, фосфору і т. ін., а також підтримує динамічну рівновагу у біосфері [1].
Як окремий напрямок медичної мікробіології санітарна мікробіологія вивчає мікрофлору навколишнього середовища (включаючи вільноживучі та паразитичні бактерії та віруси) та вплив мікрофлори на здоров'я людини і екологічну ситуацію в різних біотопах. Головна задача практичної санітарної мікробіології - раннє виявлення патогенної мікрофлори у зовнішньому середовищі. При цьому слід пам'ятати, що людина і теплокровні тварини є основним резервуаром збудників великої кількості інфекційних захворювань та більшість збудників передається за допомогою повітряно-капельного та фекально-орального механізмів.
Основними проблемами медичної мікробіології є:
" Вивчення життєдіяльності мікроорганізмів у зовнішньому середовищі;
" Вивчення біоценозів, в яких існують патогенні для людини мікроби;
" Розробка методів мікробіологічних досліджень зовнішнього середовища та мікробіологічних нормативів.
На сучасному етапі задачі санітарної мікробіології значно ускладнюють інтенсивне забруднення оточуючого середовища, яке впливає не тільки на автохтонну (нормальну) але і аллохтонну (санітарно-показову та патогенну) мікрофлору [1].
В наш час досить часто зустрічаються процеси інфікування за рахунок вживання харчових продуктів, які вражені мікроорганізмами або токсичними продуктами їх життєдЛитература1. Медицинская микробиология / Гл.ред. В.И. Покровский, О.К. Поздеев - М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. - 1200 с.: ил.
2. Гигиена питания. Копитов В.И. Реферат. 1998. -26 с.: ил.
3. Микробиология и иммунология: Учебник/Под ред. А.А. Воробьева. - М.:Медицина, 1999. - 464с.: ил.
4. Вершигора А.Е. Общая иммунология. - К.: Выща шк., 1989. - 736 с.: ил.
5. Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология - М.: Мир, 2000 - 592с., ил.
6. Клиническая микробиология. Нейчев С. София: Медицина и физкультура, 1977 - 315 с.
7. Микрофлора человека в норме и в патологии. Петровксая В.Г., Марко О.П. М.: Медицина, 1976 - 278 с.
8. Санитарная микробиология /Под ред.Калины Г.П., Чистовича Г.Н. М.: Медицина, 1989 - 402 с.
9. Сальмонеллезы. Покровский В.И., Черкасский Б.Л. М.: АО "Медицинская газета", 1995. - 110 с.
10. Информационные технологи в медицине и фармакологии. - К., 1999. - 311с.
11. Информационные технологи и програмно-аппаратурные средства в медицине, биологии и экологии. Под ред. А.Т.Марченко - К.: Мединформ, 1998. - 142."
|
