СодержаниеВведениеПоняття “соціологія” введене до наукового вжитку французьким філософом Огюстом Контом ( 1708- 1857 ) у 30-х роках ХІХ ст. Соціологію він мислив як науку , тотожну суспільствознавству, яке об’єднувало в собі всі галузі знань про суспільство. Філософія Конта отримала назву “ позитивізм “ . проголошена ним “позитивна філософія “ зводилася до простого нагромадження загальних висновків окремих наук. Цей самий принцип поширювався Контом і на соціологію, роль якої він вбачав у спостереженні, описі й систематизації фактів, процесів суспільного життя. Філософське їх осмислення принципово заперечував як “ схоластику “ та “ метафізику “.
Точка зору Конта на соціологію панувала до кінця ХІХ ст. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. у наукових дослідженнях суспільства поряд з економічними , демографічними, правовими та іншими аспектами став виокремлюватися й соціальний. Відповідно звужувався предмет соціології, обмежуючись вивченням соціальних сторін суспільного розвитку .
Першим, хто дав “ вузьке “ трактування соціології як науки, був Еміль Дюркгейм ( 1858 – 1917 )- французький соціолог і філософ, який створив так звану французьку соціологічну школу.З його ім’ям пов’язаний перехід соціології від науки , тотожної суспільствознавству, до науки, зосередженої на вивченні соціальний процесів та соціальних явищ суспільного життя, тобто самостійної науки, яка межує з іншими суспільними науками – історією, філософією, поліекономією тощо.
Розходження в поглядах на соціологію як науку не вдалося подолати і донині. Відомо до ста визначень соціології, запропонованих найвідомішими спеціалістами у цій галузі. Не вщухають і дискусії щодо предмета соціології. Одна з них велася на сторінках часописів колишнього Радянського Союзу в 60-ті – 90-ті роки і мала значною мірою ідеологічний характер. Вона була пов’язана з ідеологічними соціальними замовленнями, які впливали на соціологічну науку. На початку 90-тих років під впливом нових соціальних запитів і у зв’язку з розвитком національної соціології пріорітет при виборі ключових понять соціології віддається “ соціальним спільнотам “. Усі визначення зводяться до того, що соціологія тлумачиться як наука про соціальні спільноти, становлення, функціонування і розвиток яких відбувається у певних соціальних системах з притаманними їм соціальною структурою та характером суспільних відносин. Певну специфіку мають подібні дискусії в пострадянських державах. Вона полягає передусім у тому , що трактування предмета соціології тісно пов’язується з трасформацією політичної системи.
У попередніх трактуваннях предмета соціології підкреслювався об’єктивний характер соціологічної дійсності, культивувалася ідея об’єктивної закономірності, об’єктивного характеру соціальної структури суспільства акцентувалась увага на розмежуванні відображеного й відображаючого, об’єктивного та суб’єктивного чинників первинного і вторинного порядку, до яких зараховували ідеологію і всю надбудову.
Нині переважає позиція активістської соціології, яка в трактуванні її предмета на перше місце висуває активний фактор в соціальних відносинах – суб’єкт дії, дійову особу, виділяючи поняття соціальної спільноти як основоположної категорії соціального аналізу. Деякі автори дотримуються думки, що соціологія – наука про соціальні відносини. Інші, пропонуючи істотні уточнення в трактуванні поняття “ соціальні відносини “, вважають , що соціологія повинна не тільки сконцентрувати свої зусилля на аналізі суб’єкта історичної дії, а й стати знаряддям освіти широких верств населення, інструментом самопізнання суспільства та людини.
Заслуговують уваги міркування, згідно з якими при з’ясуванні предмета соціології потрібно враховувати філософську орієнтацію науки; прогрес наукових знань, рівень соціологічної думки; культурно – історичні традиції суспільства; постійно змінювані потреби суспільства.
Предмет і об’єкт соціології, як і будь-якої науки, не тотожні, оскільки об’єктом науки є все, на що спрямоване відповідне дослідження, а предметом – окремі аспекти, властивості, відносини, які становлять об’єкт конкретного дослідження. Один і той самий об’єкт може вивчатися різними науками, предмет – завжди чітко окреслює сферу й мету дослідження.
Сучасне тлумачення предмета соціології повинно враховувати особливості данного етапу соціологічного пізнання, передусім те , що соціологія є специфічним науковим знанням про суспільство , яке відрізняється від інших суспільних наук і має свій самостійний проедмет.
Соціологія – наука про становлення , розвиток і функціонування суспільства, соціальних спільнот, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.
Будучи нефілософською наукою, спираючись на узагальнення соціальних фактів, соціологія визначає свій предмет на рівні макротеоретичного аналізу. Вона тісно пов’язана з соціально – філософським рівнем знань.Литература
|
|
