СодержаниеПлан
1. Пенсійна система в Україні .
2. Послання Президента України до Верховної Ради України .
3. Заходи по реформуванню пенсійної системи .
4. Демографічні передумови реформування .
5. Досвід зарубіжних країн .
6. Наслідки проведення пенсійної реформи в Україні .ВведениеУ світі не існує пенсійної системи, яка могла б задовольнити всіх і кожного. В таких випадках кожна держава створює систему, що складається з окремих складових. Враховуючи соціально-політичні реалії України, її уряд має поступово запровадити трирівневу пенсійну систему.
Перший рівень – державна ( солідарна ) система пенсійних виплат – забезпечуватиме гарантований мінімальний доход усім пенсіонерам. Розмір пенсій залежатеме від розміру заробітної плати та від страхового стажу. Пенсійний фонд буде вести персоніфікований облік сплати несків, накопичуватиме кошти на індивідуальних рахунках, а також призначатиме й виплачуватиме пенсії.
Другий рівень – система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Частина внесків, облікованих на індивідуальних пенсійних рахунках, буде нагромаджуватися в єдиному державному накопичувальному фонді. Ці кошти буде інвестовано в прибуткові підприємства задля одержання інвестиційних доходів. Виплати з накопичувального фонду разом з пенсією . отримувану через державну (солідарну ) систему, в сумі становитимуть не менше, ніж 50% тієї заробітної плати, яку працівник одержував перед виходом на пенсію.
Третій рівень – система недержавного добровільного пенсійного страхування. Працівники добровільно перераховуватимуть внески на особисті рахунки. За інвестуванням та виплатою коштів наглядатимуть недержавні фонди. Розмір пенсії залежатиме від суми внесків. За діяльністю страхових пенсійних фондів держава встановить суворий нагляд та контроль.
Всі три системи мають існувати паралельно, бо акожна з них найкраще забезпечує різні прошарки населення. Людям з найменшими доходами найкраще користуватися солідарною системою. Якщо доходи cередні, то найбільшу справедливість у розподілі пенсій гарантує накопичувальна система, заснована на обов’язковому страхуванні. Натомість людям з високими доходами вигідно робити заощадження через добровільне страхування внесків.
В чому головні переваги другого й третього рівня накопичувальних систем? Дуже важливо, що кошти на наших індивідуальних накопичувальних рахунках будуть належати тільки нам, при цьому повне право на них матимуть й інші спадкоємці. Ці кошти триматимуть на рахунках установи, які відповідатимуть за надійність збереження пенсійних внесків та вчасну виплату пенсій. Держава тільки стежитиме за правильним розміру пенсій, тобто не матиме до них доступу, а отже не зможе затримувати виплати і використовувати їх на якісь інші цілі.
Нова пенсійна система буде працювати тільки тоді, коли існуватимуть єдиний блок пенсійних внесків і незалежна установа, яка має електронну базу даних про страховий стаж, розмір заробітної плати та величину внесків кожного з нас, про надходження і рух коштів. Передбачено, що з часом доцільно продовжити вік виходу на пенсію: для жінок – до 60 років, для чоловіків – до 63 років ( втім, пізніше він має бути однаковий для обох статей ). І тоді за довший час трудової діяльності люди зможуть нагромадити на своїх пенсійних рахунках більше коштів. Крім того, зросте кількість працездатного населення, а отже, збільшаться надходження до пенсійних фондів. Тому більшою буде й виплачувана пенсія.
Величину пенсії належить визначити не на підставі заробітку протягом останніх років перед виходом на пенсію, а виходячи із середнього заробітку за всю трудову діяльність. Тоді пенсія буде справедливою винагородою за вкладену працю. При цьому вигідніше буде працювати довше, щоб отримувати більшу пенсію. Той, хто не має достатнього трудового стажу, зможе одержувати неповну пенсію. Її розмір буде залежати від того, яку суму внесків працівник перерахував на свій пенсійний рахунок за час трудової діяльності.Литература
|
