СодержаниеВведениеПросто чотири літери: АIDS - англійською, SIDA – французькою, СНІД – українською. Проте, незалежно від мови, це страшні і жорстокі літери. Що це: заслужена кара грішників, які переступили норми людського гуртожитку, і яких потрібно ізолювати від суспільства? А може це не покарання, а нещастя, і негуманно карати тих, хто його зазнав?
Поява СНІДу поставила перед урядами і владами всіх країн ряд серйозних задач. Нове явище вимагало введення певних законодавчих актів, виділення фінансових ресурсів на надання медичної та соціальної допомоги хворим. Головне – СНІД поставив перед суспільством морально-етичні проблеми, торкнувся взаємовідносин окремих держав, впливає на міжнародне життя в цілому. В жовтні 1987 р.ООН вперше за роки свого існування розглянула на сесії питання про захворювання на СНІД, що свідчить не лише про виключно соціальне, а й політичне значення цієї хвороби. Це ще раз говорить про актуальність зупинення гонки озброєнь, скорочення мілітаристських витрат, збільшення асигнування на медицину і соціальні програми.
Вибрала цю тему не просто так. Як і кожну людину, що живе у третьому тисячолітті, мене тривожить небезпека, що стоїть за цими таємничими чотирма літерами, які стали назвою “чуми XXI (тепер уже) століття». Зазвичай бояться невідомого. Думаю, грунтовне вивчення даної проблеми, ширша інформованість допоможуть в певній мірі побороти страх. Друга, не менш важлива, причина – суто професійний інтерес: як майбутній працівник соціальної сфери, я безперечно, прямо чи опосередковано матиму справу з ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД особами. Тому бути обізнаною стосовно специфіки соціальної роботи з такими людьми та її правового забезпечення – дуже важливо. Саме цей аспект СНІДу як соціальної проблеми я ставлю собі за мету висвітити в даному реферативному дослідженні.
Декілька слів стосовно літератури. Значна її частигна датується початком 90-х років, коли ця хвороба була чимось новим і малодослідженим (слід зазначити, що в Україні першого хворого на СНІД було виявлено у 1987 році). Для мене цікавим було простежити трохи більше ніж десятирічну еволюцію поглядів на СНІД: від монотонних «чтений морали» до пропаганди «безопасного секса». На жаль, в провідних бібліотеках міста я не знайшла жодної праці, яка була б присвячена виключно соціальному аспекту проблеми СНІДу (і ставлю під сумнів її існування); Тому, зібравши «по песчинке» потрібну мені інформацію з доволі значної кількості джерел (переважно це статті з журналів та газет) намагатимусь показати і свій підхід до даної проблеми...
... СНІД – дуже старий вірус. Надміру екзальтована частина людства стверджує, що це кара Божа. Скоріше за все, Бог тут, як і в інших випадках людського життя, ні до чого. Вчені вважають, що СНІД – просто нова хвороба, результат змін, що відбулися в суспільстві. Професор Шерман, один з ключових вчених, які мали відношення до відкриття СНІДу, пропонує теорію подорожей. Перші випадки СНІДу виявили у 1981 році. Якщо припустити, що повинно пройти 10 років від проникнення вірусу в людський організм до початку хвороби, виходить, що перші випадки інфікування відбулися у 70-ті роки. Що відбувалося у 70-х роках? Людство почало активно мандрувати. За версією професора Шерманна, могло трапитися таке: наприклад, поїхали французи займатися екзотичним коханням до якоїсь африканської країни... І вірус, що був безпечним для африканців, став смертельним для європейців. А потім, видозмінений, і для жителів Африки. Аналоги існують – досить безпечні у Європі кір та скарлатина, стали смертельними для індіанців...Литература
|
|
