СодержаниеВСТУП….………………………………………………………………….…..…ст. 3
Розділ І. КОНФЛІКТОГЕННІСТЬ УКРАЇНИ В СУЧАСНІЙ МІЖНАРОДНІЙ СИСТЕМІ……………………………………………………………………..…..ст. 6
1.1. Вплив конфліктогенності сучасних міжнародних відносин
на Україну .………………………………………………………………...ст. 6
1.2. Конфліктогенні чинники в Україні...……….....................................ст 10
Розділ ІІ СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РЕАГУВАННЯ НА ЗБРОЙНІ КОНФЛІКТИ ………………………..….……ст. 14
2.1. Загрози системі національної безпеки України………...…………ст. 14
2.2. Реформування системи національної безпеки України.……..…...ст. 18
Розділ ІІІ. РОЛЬ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ КОЛЕКТИВНОЇ БЕЗПЕКИ……..ст. 26
ВИСНОВКИ…………………………………………..……………….………..ст. 33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………………........ст.35ВведениеГеополітичні зміни, що відбулися в світі на межі тисячоліть, обумовили трансформацію поглядів на вирішення багатьох аспектів людського існування. До них, зокрема, належать й одвічні питання війни і миру.
Сучасна міжнародна система, що характеризується постійною динамікою, боротьбою держав за місце в світовій ієрархії, породжує різкі зміни процесів і явищ, які супроводжують міжнародні відносини. Збройний конфлікт як найбільш критична форма суспільних протиріч проходить етап трансформації внаслідок трансформації його елементної структури, ставлячи нові виклики до систем національної безпеки країн. Особливу увагу привертають ті регіони, які піддалися змінам внаслідок трансформації суспільно-політичного ладу і піддалися появі нових конфліктогенних чинників.
Водночас високий рівень глобалізації та взаємозалежності держав у сучасних міжнародних відносинах формує необхідність комплексного підходу до вирішення збройних конфліктів та їх попередженню не лише на території одної держави, а й цілого регіону. Світова безпека вже не є сумою національних безпек, а є продуктом колективної діяльності багатьох держав.
Україна як молода держава, яка виникла на посткомуністичному просторі, що характеризується високим рівнем конфліктності внаслідок неврегульованості багатьох територіальних, суспільно-політичних та економічних проблем, в час переходу біполярної до однополярної міжнародної системи, піддалася значним негативним впливам світових процесів та явищ, що становлять загрозу національній безпеці та стабільності держави.
Таким чином, актуальність теми даної роботи полягає у необхідності дослідження впливів трансформації збройних конфліктів на систему національної безпеки України. Ґрунтовне вивчення наслідків цього впливу становлять першочергове завдання для подальшої роботи в сфері попередження та врегулювання збройних конфліктів, що можуть виникнути на її території. Аналіз конфліктогенних чинників дозволить сформувати ефективні методи реорганізації елементів національної безпеки України та розробити дієві моделі зовнішньополітичної поведінки в сфері забезпечення колективної безпеки на різних рівнях шляхом участі в глобальному та регіональному кризи-менеджменті та миротворчих операціях бо врегулюванню конфліктів та відновленню миру.
Об’єктом дослідження є трансформація системи національної безпеки України внаслідок трансформації сучасних збройних конфліктів.
Предметом дослідження є система національної безпеки України в контексті реагування на збройні конфлікти.
Метою курсової роботи є дослідити вплив трансформації збройних конфліктів на систему національної безпеки України на сучасному етапі міжнародних відносин.
Досягнення поставленої мети стало можливим завдяки розв’язанню таких завдань:
визначити сучасні конфліктогенні чинники притаманні Україні;
з’ясувати ступінь конфліктогенності України;
виявити загрози системі національної безпеки України та можливі напрямки подолання цих загроз;
розглянути роль України в сучасній системі колективної безпеки.
Питанню ефективного функціонування системи національної безпеки України в сучасних міжнародних відносинах приділяється велика увага серед українських дослідників. Особливе зацікавлення викликає її спроможність реагувати у випадку ескалації збройних конфліктів, особливо на етнічній основі. В цьому напрямі важливими є праці українських вчених В. Котигоренко, О. Майбороди, А. Дацюка тощо. Велика кількість науковців досліджує процес реорганізації системи національної безпеки згідно сучасних міжнародних стандартів, наприклад П. Єрмаков, О.Феденко та ін Питаннями природи, причин і сутності конфлікту, шляхів його розв’язання займаються Г. Перепелиця, Ю. Римаренко тощо. Проблематику участі України в глобальному кризис-менеджмені активно розробляють Л. Голопатюк, О. Батрименко, В. Глушков та ін
Джерельною базою служать праці та монографії зазначених науковців, зокрема В. Мандрагелі «Причини та характер воєн (збройних конфліктів): філософсько-соціологічний аналіз», Г. Перепелиці «Генезис конфліктів на посткомуністичному просторі Європи», Л. Голопатюк «Миротворча діяльність збройних сил України в сучасній системі міжнародної безпеки», О Феденко «Військово-політичні аспекти становлення системи національної безпеки України», Г. Манчуленко «Аспекти у військовому реформуванні України» тощо. Нормативну базу складає національне законодавство, зокрема Стратегічний оборонний бюлетень України на період до 2015 року: (Біла книга України), закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 р., закон України «Про оборону України» від 5 жовтня 2000 р. та ін.
Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які включають в себе 4 підрозділи, висновків та списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг – 36 сторінок.ЗаключениеПроведений аналіз показав, що трансформація збройного конфлікту в сучасній міжнародній системі чинить значний вплив на систему національної безпеки України, створюючи загрози виникнення збройної боротьби. Тому системне дослідження цієї тематики має забезпечити методологічну основу прийняття рішень щодо попередження і врегулюванні можних збройних конфліктів в Україні.
Таким чином можна навести наступні висновки:
1. Україна виникла в час розпаду біполярної системи на просторі, що характеризується значним рівнем конфліктності через неврегульованість багатьох питань територіального, суспільно-політичного та економічного характеру, які виникли після розпаду СРСР. Навколо України сформувався ряд збройних конфліктів, як є «замороженими», але ще не вирішеними, що становить загрозу системі національної безпеки.
2. Основними конфліктогенними чинниками для України є економічні, соціальні та етнічні. Вони не є загострені та чітко оформлені в причини збройної боротьби, однак спостерігається фактор негативного зовнішнього впливу, що може порушити рівновагу в регіоні, стан безпеки в державі і призвести до активізації окремих чинників чи їх поєднання.
3. Загрози національній безпеці України пов’язані перш за все з факторм зовнішнього порушення національного суверенітету України. Основним джерелом стримування та реагування є елементи системи національної безпеки, зокрема Збройні Сили України.
4. Сучасні виклики міжнародної системи, процесу трансформації збройного конфлікту від класичних форм до специфічних та незвичних форм породжує проблему невідповідності існуючих концепцій реагуван на збройні конфлікти в України. Таким чином виникає необхідність переформування підходів до системи попередження та врегулювання конфліктів та реорганізація основних елементів системи національної безпеки згідно сучасних потреб та вимог європейських та євроатлантичних структур, з якими Україна тісно співпрацює та куди інтегрується.
5. Важливим для України є участь в міжнародних миротворчих операціях та операціях з врегулювання конфліктів, так як це допоможе значно посилити оборонний потенціал держави, надасть практичні навички та методологічну основу швидкого реагування на можливі конфлікти в державі та регіоні, допоможе стабілізувати ситуацію в сусідніх країнах, значно модернізувати збройні сили.
6. Таким чином комплексний підхід до побудови сучасної, ефективної та стабільної системи національної безпеки зможе значно посилити готовність України протистояти та реагувати загрозам сучасних збройних конфліктів, проводити детальний аналіз та вивчення форм їх подальшої трансформації в майбутньому.ЛитератураСПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
А. Нормативні джерела:
1. Стратегічний оборонний бюлетень України на період до 2015 року: (Біла книга України). – К.: Аванпост-прім. – 2004. – 98 с.
2. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 р.,
3. Закон України «Про оборону України» від 5 жовтня 2000 р.
Б. Спеціальна література:
4. Голопатюк Л. Миротворча діяльність Збройних Сил України у сучасній системі міжнародної безпеки // Оборонна політика України: реалії та перспективи: Матеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 19 вересня 2003 р.). — К., 2004. — С. 41—43.
5. Дацюк А. Політика України з врегулювання збройних та етнополітичних конфліктів: досвід та перспективи. – http://www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/issue.php?s=vpip3&issue=2006_1
6. Єрмоленко А. Збройні Сили України як базовий компонент воєнної організації держави. – http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=40&c=780
7. Кожин Б. Інтеграція України до міжнародних систем колективної безпеки: можливості й перспективи. - Економічний Часопис-XXI №6\'2001 - http://www.soskin.info/ea.php?pokazold=20010665&n=6&y=2001
8. Котигоренко В. монографія: Етнічні протиріччя і конфлікти в сучасній Україні: політологічний концепт, - НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2005.
9. Леонов В., Маркелов В. «Воєнна доктрина України» та «Біла книга України» - програмні документи реформування збройних сил. - http://www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/issue.php?s=vpip1&issue=2004_4
10. Мандрагеля В. Причини та характер воєн (збройних конфліктів): філософсько-соціологічний аналіз: Монографія – К.: ЄУ, 2003. – 570 с.
11. Манчуленко Г. Акценти у військовому реформуванні України, -«Голос України», 13 травня 2005 р. – http://www.viaduk.net/clients/unp.nsf/0/05EDAB13F2DDB0E5C22570030059F477?OpenDocument
12. Перепелиця Г. Відношення України до миротворчої діяльності та врегулювання конфліктів на терені СНД, - http://www.niss.gov.ua/book/Perepel/009.htm
13. Перепелиця Г. Генезис конфліктів на посткомуністичному просторі Європи. – К.:Стилос, 2003. – 256 с.
14. Семко В. Україна в контексті формування нової державної ідеології Росії // Національний інтерес. – 2005. - № 3. – С. 36 – 41.
15. Сірий С. Особливості локальних війн і воєнних конфліктів в умовах глобалізації http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=69&c=1600
16. Тюшкевич С.А. Філософія і воєнна теорія. – М.: Наука, 1975. – 215 с.
17. Феденко О. монографія: Військово-політичні аспекти становлення системи національної безпеки України, Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2002.
18. Феденко О. Оцінка військових загроз Україні як чинника її безпеки // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: Зб. наук. пр. Національного ун-ту “Львівська політехніка”. – Львів, 2002. – Вип. 10. – С. 40-49.
19. Чікін О.А., Чікін О.О, «Ескалація розвитку збройних конфліктів» http://www.personal.in.ua/article.php?ida=364'
|
|
