УЗНАЙ ЦЕНУ

(pdf, doc, docx, rtf, zip, rar, bmp, jpeg) не более 4-х файлов (макс. размер 15 Мб)


↑ вверх
Тема/ВариантБюджетна та податкова стратегія як складові частини фінансової стратегії в Україні.
ПредметБюджетное право
Тип работыкурсовая работа
Объем работы54
Дата поступления12.12.2012
1050 ₽

Содержание

ЗМІСТ Вступ ..............................................................................................................................4 Розділ І. ПОДАТКОВО-БЮДЖЕТНА СТРАТЕГІЯ ДЕРЖАВИ..............................5 1.1. Сутність і функції податків. Оптимальне оподаткування................................................................................. 5 1.2. Класифікація податків .........................................................................................8 1.3. Податкова політика держави...............................................................................8 1.4. Бюджетна політика держави ............................................................................. 11 Розділ ІІ. ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ СТВОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ............................................................................... 16 2.1. Економічна стратегія формування інформаційного суспільства...................... 16 2.1.1. Основи стратегії формування інформаційного суспільства........................... 16 2.1.2. Інструменти економічної політики формування інформаційного суспільства. .........................................................................................................................................18 2.1.3. Очікувані результати реалізації стратегії......................................................... 22 2.2. Бюджетна політика в Україні: проблеми і перспективи.................................... 23 Розділ ІІІ. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СТРАТЕГІЇ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ.......................................................................... 34 3.1. Податкова реформа в Україні в контексті стратегії економічного зростання. 38 3.2. Цілі та обмеження податкової реформи в Україні............................................. 39 Висновки........................................................................................................................ 50 Список літератури ........................................................................................................53

Введение

ВСТУП Робота розглядає основні цілі та засади формування податкової політики України. Цілями цієї державної економічної політики є, зокрема, повна зайнятість, постійне зростання виробництва, стабільність рівня цін. У роботі йде розв’язання такої проблеми, як стабілізація економічного розвитку у двох основних напрямках: регулювання процесів відтворення і стимулювання темпів економічного зростання. Теоретична частина, використовуючи літературні джерела та періодичні видання з даної тематики, освітлює проблему стану податково-бюджетної політики держави. У другому розділі йде дослідження податкової політики у контексті створення умов економічного зростання у розділі теоретичних аспектів оподаткування в Україні міжгалузевих відмінностей в рівні податкового навантаження. Третій розділ роботи дає змогу зрозуміти те, що за допомогою податкової політики можна регулювати такі соціально-економічні процеси, як обсяг виробництва, зайнятість, інвестиції, розвиток науки і техніки, структурні зміни ціни, зовнішньоекономічні звязки, рівень життя населення, рівень споживання певних матеріальних благ. Про вдосконалення податкової політики вже висказано і написано дуже багато. Це питання постійно обговорюється як економістами, так і політиками. Податкова політика, і, як наслідок, податкова система кожної держави – одна з головних складових формування і розвитку економіки. Вона визначає умови і рівень розвитку держави, її соціальні сфери, обороноздатності, внутрішньої і зовнішньої політики. Впливають на неї і географічне положення країни, і традиції народу. Ось чому податкова система повинна будуватися з урахуванням багатьох факторів, які в тій чи іншій мірі можуть впливати на результати її функціонування. При всьому цьому податкова політика повинна забезпечити вирішення двоєдиного завдання: • З одного боку, встановлення оптимальних податків, які не будуть стримувати розвиток підприємництва; • З другого боку, забезпечення надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних і соціальних потреб. Перехідні процеси в нашій країні проходять надзвичайно складно і неоднозначно, а іноді й болісно. У таких умовах не вдалося обійтись без помилок, упущень і прорахунків. Тут впливали як суб’єктивні, так і об’єктивні причини, позначився брак досвіду та кваліфікованих кадрів, науково-практичних розробок у сфері розвитку податкової системи перехідного періоду. Як відомо, податки з’явилися у глибокій давнині разом із появою владних структур. У східних слов’ян першою формою податків були добровільні підношення своїх племен і данина з чужих. Податки є необхідною ланкою економічних відносин в суспільстві з моменту виникнення держави.

Заключение

ВИСНОВКИ Проблема податкової політики держави на сучасному етапі полягає в оптимізації величин фінансових ресурсів, котрі мобілізуються до доходів бюджетів різних рівнів і тих грошових засобів, які залишаються в розпорядженні підприємницьких структур і фізичних осіб й можуть бути спрямовані на формування капіталу, але найчастіше використовуються для поточного споживання. В умовах радянської централізхованої державно-монополістичної економіки за рахунок використаної тоді фіскальної податкової політики в руках держави сконцентрувалась абсолютна величина фінансових ресурсів країни, а за рахунок планово-розподільної системи забезпечувалося, хоч і не в повному обсязі, фінансування практично всіх галузей економіки і соціальної сфери. Ринкова економіка має багато переваг, вона перш за все зорієнтована на самоокупність і самофінансування суб*єктів господарювання, їхню пряму зацікавленність у накопиченні й цільовому використанні фінансового капіталу. Звідси держава через бюджетну систему виконує більше політичну та соціальну функції, ніж суто економічну.однак в умовах перехідної економіки, коли ще немає реального власника, більшість підприємств перебуває у власності колективу, а як вважає А.Соколянська, “ …. колектив як власник, про що свідчить західний досвід, реагує на економічні стимули інакше, ніж приватний власник. Він (колектив) більше зацікавлений у проїданні, а не в інвестуванні прибутків “. Не можна применшувати і роль держави в регулюванні економічної сфери , в тому числі за рахунок бюджетного фінансування й кредитування. Тому, як цілком справедливо зазначає О.Васик, “ тільки сконцентувавши солідні фінансові ресурси в розпорядженні держави, можна розв*язати цілу низку соціальних, економічних та інших важливих проблем. Якщо ми хочемо мати цивілізовану державу, то повинні чітко з*ясувати для себе, що для її існування необхідно віддавати частину своїх доходів. Наукою доведено такий аргументований рівень: кожний підприємець повинен віддавати на це не менш як 40 % свого прибутку, кожен громадянин – не менш як 35 % свого доходу ”. Податкова система України ще дуже недосконала. З її допомогою “… в нашій державі вилучається 22 % доходів. Якщо взяти всі доходи, то це буде 26 % , а при врахуванні Пенсійного фонду – 58 %. Існуюча в Україні податкова система має досить багато недоліків , які негативно позначаються на розвитку економіки, а саме: 1. Понад третина всіх доходів у формі податків, які надходять у розпорядження держави, стягується шляхом непрямих податків, тобто об”єктом| оподаткування виступають не тількі дохід або прибуток, але також витрати суб”єктів господарювання: “… якщо в загальній кількості податків непрямі податки перевищують 30 %, то податкова система має руйнівний характер. Через непрямі податки, скорочуючи споживання, ми скорочуємо виробництво. У світовій практиці непрямі податки в жодній із держав не перевищують 30%”. 1. Податкова система не стимулює підприємницькі структури всіх форм власності й організаційно-правового устрою накопичувати фінансовий капітал й інвестувати його в основі та оборотні активи. 2. Чинна податкова система не сприяє і повною мірою не враховує можливостей організації діяльності підприємства за рахунок формування фінансового капіталу у формі пайових внесків засновників, забезпечення такого рівня доходу, який зацікавив би власників щодо розширення і розвитку виробництва. 3. Податкова система відрізняється своєю нестабільністю як за видами податків, базою оподаткування, податкових ставок, так і за методикою обчислення податків, термінів і порядку їх введення в дію. 4. У податковй системі України практично відсутні податки, пов”язані з майном (власністю). В умовах ринкової економіки податки на власність є важливим регулятором економіки й абсолютно стабільним джерелом доходів бюджетів різного рівня. 5. Абсолютна перевага податків на юридичних осіб відображає існуючу ще з радянських часів негативну тенденцію щодо перерозподілу доходів. В Україні реальні доходи фізичних осіб в абсолютній масі не відповідають потребам і цілям ринкової економіки. Тому зміна напряму податкової системи від юридичних осіб, тобто її вирівнювання, можливе за умови значного збільшення доходів абсолютної більшості працюючих громадян країни. 6. Існуюча податкова система неефективна з точки зору держави, але дуже вигідна для чиновників та недобросовісних платників податків, адже дає змогу одним приховувати свої доходи, а іншим отримувати частину цих доходів шляхом “прикриття” несумлінних підприємств. 7. Податкова система , що застосовується, не створює умов для зменшення товарообмінних операцій в економіці України, а це негативно позначається на формуванні фінансових ресурсів як самих суб”єктів господарювання, так і держави через відсутність у платників податків необхідних коштів. Податкова політика може впливати як на макро-, так і на мікроекономічний рівень. Із точки зору макроекономіки податкова політика може впливати на загальний рівень формування фінансового капіталу (прямі і непрямі податки на юридичних і фізичних осіб). Тому податкову політику слід використовувати для розв”язання такої проблеми, як стабілізація економічного розвитку у двох основних напрямах: регулювання процесів відтворення і стимулювання темпів економічного зростання. З точки зору мікроекономіки податкова політика впливає на зацікавленність окремих підприємницьких структур у розвитку різноманітних видів діяльності, збільшення свого фінансового капіталу за рахунок власних, позикових та залучених джерел фінансових ресурсів шляхом встановлення диференціації податкових ставок, надання податкових пільг. Проведення податкової політики передбачає розв”язання перш за все потреб держави у формуванні її фінансових ресурсів. При цьому вона повинна відповідно впливати на ринкові процеси і стримувати процес виходу України з кризи. Однак “…стимулювати ті чи інші пріоритетні напрями економічного розвитку за допомогою податкових пільг слід дуже обережно, оскільки досвід надання пільг з оподаткування в Україні свідчить, що податкові пільги найчастіше допомогають ухилятися від оподаткування”. Головними напрямами податкової стратегії в перехідний період є : 1) створення умов для динамічного розвитку підприємств та галузей народного господарства, які мають тенденцію швидкого обігу фінансового капіталу, максимального зростання обсягу виробництва та прибутку; 2) прискорення процесів формування реального власника в усіх галузях національної економіки, насамперед у промисловості й аграрному комплексі; 3) розширення сфери малого бізнесу, яка дає змогу, з одного боку, забезпечити зайнятість значної частини населення, а з другого – значною мірою прискорити процеси розвитку національної економіки; 4) підвищення добробуту населення за рахунок соціальної спрямованості бюджетних видатків; 5) оптимізація співвідношення між фінансовими ресурсами, мобілізованими до бюджетів різних рівнів, і грошовими засобами, що залишаються в розпорядженні юридичних та фізичних осіб; 6) зміни співвідношення між податками , які сплачуються населенням і підприємницькими структурами, за рахунок істотного збільшення доходів фізичних осіб; 7) посилення ролі прямих податків і, зокрема, податку на прибуток, податку на власність, податку на використовуванні ресурси і скорочення непрямих податків, передусім універсальних акцизів; 8) збільшення податкової бази із значної кількості податків, використання обгрунтованих податкових ставок залежно від виду діяльності й отриманих доходів; 9) підвищення ролі місцевих податків і на основі збільшення фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування; 10) застосування економічних важелів для обмеження товарообмінних операцій усіма підприємствами та галузями економіки; 11) виконання підприємницькими структурами і фізичними особами податкових забов”язань; 12) використання системи заходів, спрямованих на усунення можливостей застосування витратних методів господарювання. Для того щоб податкова стратегія сприяла формуванню фінансового капіталу як на рівні окремих підприємницьких структур, так і всього народного господарства, необхідна така податкова система, в якій можна було б оптимізувати дію основних функцій податків – фіскальної, розподільної, регулювальної, стимулюючої і соціальної. Найефективнішою податкова система, буде тоді, коли дія кожної фнкції спрямовуватиметься на реалізацію стратегічної мети будь якого уряду України – економічного розвитку, піднесення всіх галузей народного господарства на якісно технічній і технологічний рівень, підвищення добробуту всього народу.

Литература

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бюджетний Кодекс України //Міжбюджетна реформа в Україні 2001 року. – К.: Парламентське видавництво, 2001 (із змінами та доповненнями). 2. Закон України «Про Державний бюджет України» (на відповідний рік) //Відомості Верховної Ради України або Офіційний вісник України. 3. Закон України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям ” // Урядовий кур’єр. – 2000. – 6 лип. (із змінами і доповненнями). 4. Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (Відомості Верховної Ради України. – 1993, № 5) (із змінами і доповненнями). 5. Закон України від 10 липня 2003 р. № 1086-IV “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” та Закону України “Про оплату праці” // Урядовий кур’єр. – 2003. – № 151. 6. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” //Відомості Верховної Ради України (зі змінами та доповненнями). – 1997. – Ст.170. - №24. – С.379-429. 7. Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»//Офіційний вісник України – 2000. – № 44 – ст. 1876. 8. Закон України від 16 грудня 1993 року «Про державну службу». 9. Закон України від 23 травня 1996 року № 1060 «Про освіту». 10. Закон України від 17 січня 2002 року - № 2984 «Про вищу освіту». 11. Закон України від 5 лютого 1992року № 2998 «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні». 12. Закон України від 11 липня 2001 року № 2628 «Про дошкільну освіту». 13. Закон України від 03 березня 2005 року № 2460 «Про концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки». 14. Закон України від 24 грудня 1993 року № 3808 «Про фізичну культуру і спорт». 15. Закон України від 27 січня 1995 року № 32 «Про бібліотеки та бібліотечну справу». 16. Закон України від 29 червня 1995 року № 249 «Про музеї та музейну справу». 17. Закон України від 22 червня 2000 року № 1841 «Про позашкільну освіту». 18. Закон України від 26 квітня 2001 року № 2402 «Про охорону дитинства» (зі змінами від 03.02.2005р. № 2414, які набувають чинності з 01 січня 2006 року). 19. Закон України від 03 березня 2005 року № 2460 «Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки». 20. Конституція України //Закони України: В 11 т. – Верховна Рада України: Ін-т законодавства. – К., 1997. - Т.10. - С.3-41. 21. Основи законодавства України «Про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 року № 2801 (зі змінами від 01.03.2005 р. № 2427, які набувають чинності з 01 січня 2006 року). 22. Основи законодавства України «Про культуру» від 14 лютого 1992 року № 2117. 23. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 «Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ та організацій» // Офіційний вісник України. – 2002. – № 9. 24. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами від 22.08.2005 року № 790). 25. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 р. № 2288. «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів». 26. Постанова Верховної Ради України «Про основні напрямки бюджетної політики» (на відповідний рік). 27. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 490 “Про затвердження перерахування дотації вирівнювання та субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, а також міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами”. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 15. 28. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. № 641 “Про розподіл обсягів субвенцій, передбачених у Державному бюджеті України на 2003 рік бюджету Автономної Республіки Крим, обласним та міським бюджетам” // Офіційний вісник України. – 2003. – № 18. 29. Наказ Міністерства фінансів України “Про бюджетну класифікацію та її запровадження” від 27 грудня 2001 року №604. Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 2 квітня 2002 року № 233, від 19 квітня 2002 року № 267, від 29 грудня 2002 року № 1100, від 17 січня 2003 року № 35, від 12 травня 2003 року № 351, від 9 липня 2003 року № 441, від 19 серпня 2003 року № 505, від 22 вересня 2003 року № 547. 30. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 17 червня 2002 року № 293 «Державний класифікатор соціальних стандартів і нормативів». 31. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України. Київ – 2004р. 32. Опарін В.М., Малько В.І., Кондратюк С.Я. Бюджетна система. – К.: КНЕУ, 2000. – 208с. 33. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 495 с. 34. Редіна Н.І., Гордєєва Л.П., Чубак А.Ю. Бюджетна система. Навч. модуль. – Дніпропетровськ, Дніпропетровський державний фінансово-економічний інститут, 2003 – 130 с. 35. Розпутенко І.В. Державні видатки в перехідних економіках (Українська академія державного управління при Президентові України). – К.: Видавництво УАДУ, 1998р. 36. Чубак А.Ю., Рясса А.О., Придатко Г.Ю. Опорний конспект лекцій та схеми з дисципліни “Бюджетна система” – Дніпропетровськ, ДДФЕІ. – 2003- 124 с. 37. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України: Навчальний посібник. – Київ, НІОС, 2000
Уточнение информации

+7 913 789-74-90
info@zauchka.ru
группа вконтакте