|
СодержаниеВступ........................................................................................................................2rn1. Планування як функція управління...........................................................3rn 1.1. Система планів організації. Визначення понять.............................3rn 1.2. Цілі організації...................................................................................7rn2. Стратегія організації.................................................................................19rn 2.1. Модель стратегічного управління.................................................19rn 2.2. Аналітична робота при виборі і обґрунтовуванні стратегії організації..............................................................................................................24rn3. Організація виконання планів..................................................................30rn 3.1. Умови реалізації стратегії.............................................................30rn 3.2. Проведення планових змін в організації......................................32rnВисновок................................................................................................................35rnСписок літератури, що використовується..........................................................37ВведениеКожний керівник відмінно розуміє, що будь-яка компанія завжди має свою стратегію, навіть в тому випадку, якщо вона не усвідомлюється персоналом. Деякі з керівників вважають за краще дотримуватися «невидимою» стороннім моделі управління, роблячи кожний свій «хід», часом, непередбачуваним для конкурентів і колег, інші ж, навпаки, створюють стратегію компанії прозорої і ясної для оточуючих. Проте суть залишається незмінною: саме стратегічне мислення є головним чинником, який відрізняє керівника організації від звичного виконавця. Напередодні ухвалення важливих рішень, пов\\\'язаних з управлінською діяльністю компанії, варто задуматися про стратегічні аспекти даного рішення, адже один крок може стати початком довгого шляху.rnГрамотне стратегічне планування організацією, підприємством або фірмою має на увазі під собою розробку подальшого напряму діяльності, перспектив розвитку компанії. Аналіз початкових ресурсів і якісне планування дозволять одночасно досягти декілька цілей.rnЗвести до мінімуму ризик бізнесу (діяльності підприємства), добитися максимального фінансового прибутку, забезпечити конкурентоспроможність продукції / послуг на ринку, система і процеси оперативного стратегічного управління фокусуються на ефективному дозволі таких проблем, як: розстановка основних пріоритетів, виходячи з яких, виконується оптимізація організаційної структури і провідних бізнес-процесів фірми (організації), розробка подальшої стратегії розвитку бізнесу і складання бізнес плану, направленої на забезпечення зростання і формування лідируючих позицій в конкурентній боротьбі, що здійснюється по засобах раціонального використовування інтелектуальних, фінансових і матеріальних ресурсів компанії.ЗаключениеСтратегічне планування є процесом вибору цілей для організації і рішення про те, що слід зробити для їх досягнення. Стратегічне планування забезпечує основу для всіх управлінських вирішень. Стратегічні плани повинні розроблятися із загально фірмових, а не з індивідуальних позицій. Існує стійка позитивна кореляція між формальним плануванням і успіхом організації.rnКлючовими компонентами стратегічного планування є цілі, вказівки для ухвалення рішень і основні етапи процесу планування. Першим і, ймовірно, самим найвирішальнішим плановим рішенням є вибір цілей для організації — її місії і конкретних цілей забезпечуючи її виконання.rnПершорядною метою організації є здійснення її місії, тобто значення її існування. Місія повинна бути офіційно сформульована і про неї повинні бути повідомлено співробітники організації. Місія служить як орієнтир, на якому керівники засновують свої рішення. Вибір дуже вузької мети може звузити можливості керівництва знаходити альтернативи при ухваленні рішень. Вибір дуже обширної місії може пошкодити успіху організації.rnЦілі повинні бути конкретними і вимірними, орієнтованими в часі довгостроковими або короткостроковими, досяжними і перехресний тими, що підтримуються. Важливе значення має зв\\\'язок між цінностями, яких дотримується вище керівництво, і загально фірмовими цілями. Цінності керівництва виявляються в цілях організації.rnАналіз зовнішнього середовища є процесом, за допомогою якого керівництво оцінює зміни в зовнішньому середовищі і вивчає зовнішні можливості і небезпеки, що можуть допомогти або утрудняти досягнення цілей організації.rnКерівництво повинне визначити внутрішні сильні і слабкі сторони організації, щоб ефективно здійснювати планування. Управлінське обстеження є методичною оцінкою функціональних зон організації.rnУ розпорядженні організації є чотири стратегічні альтернативи — обмежене зростання, зростання, скорочення і поєднання цих варіантів. Керівництво вибирає стратегію після того, як проведе аналіз зовнішніх можливостей і небезпек, внутрішніх сильних і слабких сторін і оцінить всі свої альтернативи і варіанти. Після вибору основоположної загальної стратегії її необхідно реалізувати, об\\\'єднавши з іншими організаційними функціями. Важливим механізмом ув\\\'язки стратегії є розробка планів в орієнтирів: тактики, політики, процедур і правил.rnТактика є конкретними короткостроковими стратегіями. Політика представляє загальні орієнтири для дій і ухвалення рішень. Процедури наказують дії, які повинні бути зроблені в конкретній ситуації. Правила точно указують, що слід робити в конкретній ситуації.rnБюджету як механізм розподілу ресурсів при плакировании також забезпечують еталон, з яким можна об\\\'єктивно порівняти результати фактичного їх використовування, допомагаючи таким чином об\\\'єднати планування і контроль.rnУправління по цілях є методом об\\\'єднання планування, контролю і мотивації, який успішно застосовують багато організацій для зменшення числа конфліктів і зниження негативної реакції людей на контроль шляхом їх участі в цьому процесі. rnПри реалізації або зміні стратегії керівництво завжди повинне враховувати це взаємозв\\\'язок із структурою і об\\\'єднати формування структури організації і планування. Структура ґрунтується на стратегії і повинна забезпечувати її ефективність настільки, наскільки це можливо з погляду загальної ситуації.Литература1. Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы. М.: Финансы и статистика, 2000 г., 248 с.rn2. Ансофф И. Стратегическое управление. М., 1989, с. 56—57rn3. Баумен К «Основы стратегического менеджмента» Пер. с англ. Под ред. Л.Г.Зайцева, М.И. Соколовой . – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997 – 175 с.rn4. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. - М.: Из-во МГУ, 1995. - 252 с.rn5. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент : человек , стратегия организация , процесс: 2-е изд.: Учебник .- М.: Гардарика, 1996.rn6. Герчикова И.Н. Менеджмент .- М.: ЮНИТИ, 1994.rn7. Гуияр Ф. Ж., Келли Д. Н. Преобразование организации. М., 2000, с. 64.rn8. Гусев Ю.В. Стратегия развития предприятий. - СПб.: Издательство СПбУЭФ, 1995.rn9. Дойль П. Менеджмент. Стратегия и тактика. — СПб., 1999.rn10. Деловое планирование (Методы, Организация, Современная практика):уч. пособие, под редакцией В.М. Попова - М:Финансы и статистика, 1997 - 368 с.: ил.rn11. Зуб А. Т. Стратегический менеджмент: Теория и практика: Учеб¬ное пособие для вузов. — M.: Аспект Пресс, 2002. — 415 с.rn12. Канащенков А., Осокин А. Стратегия работы предприятия, создающего наукоемкую продук¬цию, в новых условиях//Аэрокосмический курьер, 2000, № 6, с. 22—23rn13. Клиланд У. Стратегическое планирование в организациях. -- М., 1998. - 367 с.rn14. Портер М. Международ¬ная конкуренция. М., 1993, с. 53—54. rn15. Проблемы теории и практики управления. Журнал. № 1/97 с.110-115.rn16. Проблемы теории и практики управления. Журнал. № 6/95 с. 102 - 107.rn17. Румянцева З. П. Общее управление организацией. Теория и практика: Учебник. – М.: ИНФРА-М., 2007 – 304 с. – (Высшее образование).rn18. Серпилин А. Основные под¬ходы к разработке и внедрению стратегии развития предприятиях/Про¬блемы теории и практики управления, 2001, № 6, с. 85—86.rn19. Томпсон А. А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов/Перевод с англ. Под редакцией Зайцева Л. Г., Соколовой М. И. - Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.rn20. «Управление организацией» под ред. А. Г. Поршнева, 3. П. Румянцевой и НА. Саломатина. М., 1998; в Модульной программе для менеджеров. М., 1999 и 2000.rn21. Уткин, Э.А. Управление фирмой. [Текст]: Учебник / Э.А. Уткин. М.: Акалис, 2001rn22. Хант Дж. У. Управле¬ние людьми в компаниях. Руководство для менеджера. М., 1999, с. 166.'
|
|
