|
СодержаниеВступ……………………………………………………………………………3\r\nРозділ 1. Емоційно-вольова сфера особи…………………………………….6\r\n1.1 Емоційна сфера особи і управління емоціями…………………………..6\r\n1.2 Характерні особливості волі, особливості вольових дій……………….9\r\n1.3 Стресові ситуації в діяльності особі…………………………………….14\r\nРозділ 2. Експериментальне вивчення особливостей розвитку \r\nемоційно-вольової сфери……………………………………………………..19\r\n2.1 Досвідчена - експериментальна робота по проведенню\r\nтесту з учнями «Тривожність Філіпса»……………………………………...19\r\n2.2 Тестування узагальненої характеристики прояву сили волі………….25\r\nВисновок………………………………………………………………………29\r\nСписок літератури…………………………………………………………….31\r\nДодаток А……………………………………………………………………...32ВведениеВ процесі пізнання дійсності чоловік по-різному відноситься до об\\\'єктів і явищ навколишнього світу. До деяких він випробовує симпатію, чомусь радіє, про щось засмучується, а чогось боїться. Емоції, таким чином, входять в процес пізнання людини як специфічний вид суб\\\'єктивного віддзеркалення дійсності. Але емоції стають предметом уваги людини, перш за все тоді, коли в чомусь йому перешкоджають. Прагнучи все більш ефективно контролювати навколишній світ, людина не хоче миритися з тим, що в нім самому може існувати щось таке, що зводить зусилля, що нанівець додаються, заважає здійсненню його намірів. А коли гору беруть емоції, то дуже часто все відбувається саме так.\r\nВоля направляє або стримує активність людини, організовує психічну діяльність, виходячи з наявних завдань і вимог, як проблемної ситуації, так і специфічних, соціальних вимог тієї або іншої соціальної групи. Первинне поняття волі було введено для пояснення спонук і дій, здійснюваних по власних рішеннях людини, але що не відповідають його бажанням. Потім воно стало використовуватися для пояснення можливості вільного вибору при конфлікті бажання людини, пов\\\'язаної з постановкою проблем свободи волі.\r\nЗараз в нових умовах життєдіяльності особливого значення набувають вольові якості керівника:\r\n• завзятість в роботі;\r\n• наполегливість і цілеспрямованість;\r\n• виховання потреби доводити почате до кінця.\r\nВажливою основою працездатності ділової людини є діяльний, хороший настрій. Могутній інтелектуальний і емоційний потенціал - це колосальний чинник здоров\\\'я.\r\nЛюбов до своєї справи дає керівникові нові імпульси працездатності. Важливе значення для працездатності і здоров\\\'я має позитивний емоційний стан. Щоб зберегти творчу активність, керівник повинен жити і працювати в атмосфері доброзичливості.\r\nНесприятлива дія на здоров\\\'ї надає стан стресу. Існують дві основні форми зняття стресу:\r\n- зміна психотравмуючій ситуації;\r\n- контроль (регулювання) свого емоційного стану.\r\nПраця менеджера вимагає періодичного відпочинку, зміни роду занять, локалізації стресових ситуацій. Великого поширення для зменшення стресу набули різні методики релаксацій і аутогенне тренування.\r\nУ наш час стресові ситуацій відбувається дуже багато, тому необхідно навчитися протистояти стресу. Тому, на наш погляд, тема дослідження актуальна особливо в сучасних умовах.\r\nЕмоції чоловік не тільки переживає, але і виражає зовні у вигляді тілесних проявів: міміки (зміни положення губ і брів), пантомимикі (жестів, пози), тону голосу (вокальної міміки), ряду вегетативних явищ (зміни частоти серцевих скорочень і дихання, почервоніння або збліднення, зміни тонусу м\\\'язів, тремти, потовиділення) і більш менш глибоких біохімічних змін в організмі (виділення наднирковими адреналіну, збільшення цукру в крові, появи в сечі білка і т. д.). Спостереження за цими тілесними проявами емоцій допомагає їх вивченню, хоч і не завжди може розкрити зміст відчуття, що переживається. \r\nПід емоціями, або емоційними переживаннями, зазвичай мають на увазі найрізноманітніші реакції людини - від бурхливих вибухів пристрасті до тонких відтінків настрою. У психології емоціями називають процеси, що відображають особисту значущість і оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій для життєдіяльності людини у формі переживань. Найбільш істотною межею емоцій є їх суб\\\'єктивність. Якщо такі психічні процеси, як сприйняття і мислення, дозволяють людині більш менш об\\\'єктивно відображати навколишній і не залежний від нього світ, то емоції служать для віддзеркалення суб\\\'єктивного відношення людини до самого собі і до навколишнього його світу. Саме емоції відображають особисту значущість пізнання через натхнення, одержимість, упередженість і інтерес. \r\nПри роботі використовувалися дослідження Я. Рейковского [13], який стверджує, що емоції є специфічною реакцією організму на зміни у внутрішньому або зовнішньому середовищі. Потребностний підхід до визначення знаку емоції в управлінській діяльності був запропонований вітчизняним психологом C. Самигиним[16]. А З. Д Різник [14] виділив основні функції волі в управлінській діяльності.\r\nНеобхідно було так само познайомитися з роботами основоположника вчення про стрес Ганса Селье, який займався визначенням реакції організму на граничне навантаження, що викликається різними причинами.\r\nОб\\\'єкт дослідження: вплив стан емоційний – вольової сфери на підлітків.\r\nПредмет дослідження: емоційно - вольова регуляція у вывшем учбовому закладі. \r\nМета дослідження: провести експериментальне вивчення особливостей розвитку емоційно-вольової сфери\r\nДля досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:\r\n- познайомитися з літературою по даній темі;\r\n- виявити прийоми емоційно – вольовій регуляції;\r\n- узагальнити практичну роботу по корекції емоційно вольової сфери особи учня. \r\nМетоди дослідження: спостереження, бесіда, анкетування, методи обробки даних.\r\nМетодичний інструментарій: анкета, ділові ігри, аутотренинг\r\nЕмпірична база дослідження: група з 25человек. \r\nРобота складається з введення, двох розділів, висновку, літератури, додатку.ЗаключениеВсі розглянуті закономірності і явища характеризують собою різні аспекти емоційно-вольової саморегуляції станів (емоційної напруженості, стресу, фрустрації, стомлення). Вони мають ще один - специфічний для діяльності керівника аспект. І емоції, і вольові зусилля, і стани, забезпечуючи регуляцію діяльності керівника, в той же час виявляються зовні - в його поведінці, мові, міміці і т.д. Ці прояви також можуть і повинні контролюватися - посилюватися або пригнічуватися. Вони можуть використовуватися керівником як додатковий і достатньо могутній канал міжособової взаємодії, як джерело і засіб інформації (або дезинформації) інших про свої думки, наміри, позиції. Все це позначається в соціальній психології і психології управління поняттям експресивного контура міжособових взаємодій.Литература1. Бреслав Г.М. Проблеми змоциональной регуляции общения у до-школьников // Вопросы психологии. - 2000. - № 3.\r\n2. Вартанян Г.А., Петров Е.С. Эмоции и поведение. - Л., 2001.\r\n3. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. - М., 2000.\r\n4. Додонов Б.И. В мире змоций. - Киев: Политиздат Украины, 1997.\r\n5. Изард К.Е. Эмоции человека. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2000.'
|
|
