УЗНАЙ ЦЕНУ

(pdf, doc, docx, rtf, zip, rar, bmp, jpeg) не более 4-х файлов (макс. размер 15 Мб)


↑ вверх
Тема/ВариантКанон в естетиці
ПредметЭтика
Тип работыконтрольная работа
Объем работы11
Дата поступления20.11.2012
200 ₽
Содержание1.Вступ\r\n2.Канон в естетиці\r\n3.Висновок\r\n4.Список використаної літературиВведениеЕтика (від грєц. еі/ііса – звичай, характер) – наука, яка вивчає мораль, моральність. Як ви¬значення специфічної сфери дослідження, термін «етика» вперше використав Арістотель.\r\nСпецифіку взаємодії етики й естетики, з наголосом на проблемі творчості, вивчав і німецький філософ ИОГАНН ФІХТЕ (1762– 1814). Він був прихильником ідеї тотожності естетики і теорії мис¬тецтва, а специфіку мистецтва виявляв через порівняльний аналіз: «мис¬тецтво – наука», «мистецтво – мораль». Саме мистецтво, на думку філософа, сприяє становленню цілісної людини. Й. Фіхте вклю¬чає етику до структури філософського знання і поєднує моральність з творчою активністю людини. Це був принци¬пово новий аспект аналізу співвідношення «філософія – етика – творчість», особливо якщо враховувати, що Фіхте намагався до¬повнити ідею І. Канта про «чуттєву» і «моральну» людину положен¬ням про можливість через виховання піднести чуттєві потяги до рівня обов\\\'язку.\r\nОсобливу роль етика відіграє під час аналізу мистецтва як скла¬дової частини предмета естетики. Кожна конкретна естетична ідея виступає певною мірою узагальненням розвитку мистецтва та есте¬тичної діяльності взагалі і у конкретну історичну епоху зокрема. Вихо¬дячи з цього, доцільно порушити і розглянути питання професійної етики митця, його моральної відповідальності за наслідки власної творчості. Це пов\\\'язано з тим, що мораль є надзвичайно важливим елементом людської діяльності, сама діяльність людей в усій її різно¬манітності та специфічності не може не накладати відбиток і на спе¬цифіку моральної регуляції. Існують окремі види людської діяльності, що висувають особливо високі і навіть надвисокі моральні вимоги до осіб, котрі цією діяльністю займаються професійно.ЗаключениеУзагальнюючи все що було сказано, усе це доводить, що шанування святих існує як культурно-релігійний феномен і виникає незалежно від офіційних постанов. З одного боку, слово \\\"канонізація\\\" можна переводити як узаконювання (оскільки канон - це закон), з іншого боку, є й інший закон, набагато більш високого порядку, зв\\\'язаний з розумінням святості й істини. Святими в християнському розумінні стають ті люди, що слідом за Христом повторюють шлях святості й у свою чергу стають прикладом, \\\"правилом віри благочестя\\\". Святий - це зразок, тобто норма, а значить канон. \r\nІ цей канон у силу специфіки східно-християнського світосприймання не може бути зовнішньо естетичний або антиестетичний. Як святість - правило віри, так і втілення цього правила в художніх образах повинне бути благочестиво, пристойно з погляду релігії й одночасно естетично. \r\nУ підсумку необхідно відзначити ще одну \\\"естетичну\\\" сторону канонізації. Канонізація - процес створення образа святого, і це саме художній образ, оскільки створюється він у творах мистецтва: у літургії, житії й іконографії. І тут ми простежуємо логікові зовсім специфічну, тому що об\\\'єкт носить тільки ім\\\'я і відбиває фактологію історичного персонажа. \r\nЛогіка ця підлегла логіці створення канону, тобто приклада, правила християнського подвигу, що визнається за норму, зразок. І твір мистецтва, що розповідає про цьому, саме стає правилом, а мистецтво - канонічним. \r\nТаким чином, ми бачимо глибокий зв\\\'язок між каноном і канонізацією, що, у свою чергу, багато в чому починає визначати художній канон при створенні нових творів мистецтва, що виникають на її основі.ЛитератураСписок літератури\r\n1. Аверинцев С.С. Поетика ранневизантийской літератури. М.,1977. [1]\r\n2. Бичків В.В. Візантійська естетика М., 1977. [2] \r\n3.Бичків В.В.Духовно-эстетические основи давньоруської ікони. М., 1995. [3]\r\n4. Брокгауз Ф.А., Эфрон И.А. Енциклопедичний словник. Спб., 1895. T.16. [4] \r\n5. Живов В.М. Святість: Короткий словник агиографических термінів. М., 1994. [5]\r\n6. Коротка філософська енциклопедія. М., 1994. [6]\r\n7. Лосєв А.Ф. Про поняття художнього канону //Проблеми канону в древнім і середньовічному мистецтві. М., 1973. С. 6-15. [7]\r\n8. http://www.yspu.yar.ru
Уточнение информации

+7 913 789-74-90
info@zauchka.ru
группа вконтакте