|
Содержание1.Вступ\r\n2.Сфера застосування соціометрії в соціології\r\n3.Основні характеристики мікросоціологічних теорій\r\n4.Висновок\r\n5.Список використаної літературиВведениеБудь-яка гуманітарна наука виконує специфічні й універсальні функції, які можна об\\\'єднати у дві групи — пізнавальну (гносеологічну) та соціальну. Завдяки реалізації пізнавальних функцій стають доступнішими відомості про певні сторони життя со¬ціальних об\\\'єктів, їх властивості, відносини, а со¬ціальна функція дає змогу оптимізувати процеси, від¬носини, зв\\\'язки. \r\nЗв\\\'язок соціології з життям суспільства реалізуєть¬ся через її основні й допоміжні функції. У соціологіч¬ній літературі по-різному підходять до їх тлумачення та визначення кількості. Одні вчені головними функ¬ціями соціології вважають пізнавальну, практичну та ідеологічну, інші — пізнавальну, прогностичну, соціального проектування і конструювання, організацій¬но-технологічну, управлінську та інструментальну. Відсутність єдиного погляду на класифікацію функцій соціологічного знання пов\\\'язана насамперед зі склад¬ною структурою та значною кількістю завдань, які со¬ціологія має вирішувати, а також з різноманітністю соціальної дійсності, яку вона вивчає. \r\nСинтезувавши різні підходи, доцільно вести мову про такі найважливіші функції соціології: теоретико-пізнавальну, практико-перетворювальну, світоглядно-ідеологічну, а також специфічні функції — гуманісти¬чну, культурну, описову, інформаційну, прогностичну, критичну, соціального контролю, соціального управ¬ління [2;73].ЗаключениеВ останні часи, соціологія набула великого значення та є незамінною наукою про суспільство. На відміну від інших наук соціально-гуманітарного циклу соціологія вивчає суспільство в цілому, визначаючи особливості його структури, закони розвитку та функціонування. \r\nСоціологія молода наука, яка стрімко розвивається в наші часи, вивчаючи як суспільство в цілому так і окремі сфери діяльності людини, та дає об’єктивні знання.\r\nНауковий, практичний потенціал соціології все частіше знаходить своє застосування у вивченні, осмисленні й коригуванні суспільних процесів. Однак залишається актуальною проблема подолання соціологічної неграмотності, вульгарно-унітарного ставлення до соціології, коректності у використанні її пошукових, аналітичних, прогностичних можливостей, передусім у політичній, економічній сферах, що, зрештою, не така вже й рідкість в період трансформації суспільств.\r\nСоціологічна освіченість, уміння мислити соціально, адекватно сприймати, осмислювати й тлумачити соціальні процеси та явища і, отже, враховувати у своєму бутті розмаїття соціальних чинників потрібні кожній людині. Особливо важливо це в нашій країні, що зумовлено оновленням соціальної практики людей, спільнот, суб\\\'єктів економічної та політичної практики, інтеграцією української спільноти у світовий політичний, економічний, соціокультурний простір.Литература4. Список літератури\r\n\r\n1. Осипов Г. В. Предмет и структура социологического знания // Социология. Основы общей теории. -М., 1999. -Гл. 2.\r\n2. Городяненко В.Г., Соціологія:Посібник для студентів вищих навчальних закладів.-К.: „ Академія”, 1999.- 378
|
|
