|
СодержаниеВступ 3rnРозділ І. Основні характеристики зовнішньоекономічної діяльності 5rn1.1. Зовнішньоекономічна діяльність: види, типи, класифікація 5rn1.2. Міжнародна торгівля як різновид зовнішньоекономічної діяльності 11rn1.3. Система показників розвитку міжнародної торгівлі 17rnРозділ ІІ. Статистичний аналіз обсягів експортно-імпортних операцій України 44rn2.1. Аналіз обсягів та структури експорту 44rn2.2. Аналіз обсягів та структури імпорту 67rn2.3. Аналіз структурних зрушень 90rnРозділ ІІІ. Аналіз динаміки зовнішньоекономічної діяльності України 94rn3.1. Вивчення тенденцій обсягів загального експорту України 94rn3.2. Вивчення тенденцій обсягів імпорту 102rn3.3. Розрахунок прогнозних показників значень обсягів експорту та імпорту 109rnВисновки 114rnСписок використаних джерел 117rnДодатки 118ВведениеКомплексні економічні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні, мають на меті не лише виробити моделі та механізми побудови і послідовної реалізації сучасних економічних відносин, але й поступову інтеграцію українських підприємств у міжнародні економічні зв’язки, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні, – з іншого.rnЕфективність господарської діяльності як вітчизняних, так і іноземних підприємців у рамках правової системи конкретної держави визначається, насамперед, ступенем досконалості охоплення сфер регулювання і ліберальності її законодавства. Україна в даному разі не є винятком. У зв’язку з цим зростає значення правового регулювання питань функціонування різних суб’єктів господарської діяльності в Україні, побудованої на взаємовідносинах, що мають місце як на території України, так і за її межами і ґрунтуються на законах зовнішньоекономічної діяльності.rnСаме так це сформульовано в Законі України \\\"Про зовнішньоекономічну діяльність\\\". З його прийняттям зовнішньоекономічна Діяльність в Україні вперше одержала правовий статус. Цей закон є нормативно-правовим актом, в якому пропонується визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності, її суб’єктів, їхніх прав і свобод; встановлюються принципи здійснення та організаційні форми зовнішньоекономічної діяльності.rnПередумовою статистики зовнішньоекономічної діяльності є її класифікація. Існують різноманітні класифікації видів зовнішньоекономічної діяльності, оскільки в різних випадках можуть використовуватися різноманітні критерії. Так, зовнішня торгівля може розглядатися з позицій напрямку ЗЕД (імпорт і експорт), а також із позицій предмета (товари, послуги) або ж регіональних особливостей (прикордонна торгівля) та засобу розрахунків (бартерні операції) та ін. При проведенні міжнародного бізнесу компанії мають вибирати одну з різноманітних форм господарських операцій. Вибираючи, варто уважно розглянути власні цілі та оцінити ресурси, а також умови здійснення своєї діяльності.rnСукупність показників розвитку міжнародної торгівлі можна поділити на сім груп: обсягові (абсолютні), результуючі, структурні, інтенсивності, ефективності, динаміки та зіставлення. Деякі показники, наприклад індекси концентрації експорту та диверсифікації експорту, використовуються тільки в міжнародних зіставленнях, інші – для оцінки розвитку як зовнішньої торгівлі, так і міжнародної торгівлі в цілому (обсяг експорту, імпорту, товарна та регіональна структури торгівлі тощо). Велика кількість показників може бути використана для оцінювання та аналізу розвитку зовнішньої торгівлі фірми.rnАктуальність теми дипломної роботи обумовлена тім, що статистика зовнішньоекономічної діяльності дозволяє вивчити загальні тенденції розвитку експорту та імпорту та розрахувати прогнозні значення показників на майбутній період, які можуть бути використані в системі загального макроекономічного прогнозування.rnМетою роботи є дослідження загальних тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та розрахунок прогнозних показників. Для досягнення мети роботи були виконані наступні завдання:rn- наведено основні характеристики зовнішньоекономічної діяльності;rn- проведено статистичний аналіз обсягів експортно-імпортних операцій України;rn- здійснено аналіз динаміки зовнішньоекономічної діяльності України.rnОб’єктом дослідження є зовнішньоекономічна діяльність України в період 1998-2002 рр.ЗаключениеЕфективність господарської діяльності як вітчизняних, так і іноземних підприємців у рамках правової системи конкретної держави визначається, насамперед, ступенем досконалості охоплення сфер регулювання і ліберальності її законодавства. Україна в даному разі не є винятком. У зв’язку з цим зростає значення правового регулювання питань функціонування різних суб’єктів господарської діяльності в Україні, побудованої на взаємовідносинах, що мають місце як на території України, так і за її межами і ґрунтуються на законах зовнішньоекономічної діяльності.rnКупівля-продаж товарів і послуг на світовому ринку має свої особливості залежно від існуючого механізму регулювання торгівлі між країнами або їх угрупованнями, специфіки взаємодії суб’єктів торгівлі – продавців (експортерів) і покупців (імпортерів) – та об’єктивних характеристик конкретного товарного ринку, що визначають механізми торгівлі, форми угод, торговельні традиції тощо. Так, торгівля сировинними товарами може здійснюватися за режимом найбільшого сприяння та на компенсаційній основі або за преференційним торговельним режимом та на основі виробничої кооперації, або за звичайним торговельним режимом на традиційних умовах взаємовідносин продавця і покупця.rnФорми міжнародної торгівлі доцільно класифікувати за такими критеріями:rn- регулювання торговельно-економічних відносин між країнами (групами країн);rn- специфіка торговельно-економічної взаємодії суб’єктів торгівлі – експортерів та імпортерів;rn- особливості предмета торгівлі.rnФорми міжнародної торгівлі за специфікою регулювання є віддзеркаленням державно-політичного підходу уряду певної країни до торговельно-економічних відносин з іншими країнами, а форми торгівлі за специфікою взаємодії торговельних партнерів – відображенням операційного аспекту міжнародної торгівлі. Звичайна торгівля не передбачає надання однією державою іншій на взаємній основі або в односторонньому порядку будь-яких пільг у торговельному режимі. Такі країни у взаємній торгівлі будуть обкладати товари, що ввозяться, максимальним митом (за умови використання складного митного тарифу).rnСукупність показників розвитку міжнародної торгівлі можна поділити на сім груп: обсягові (абсолютні), результуючі, структурні, інтенсивності, ефективності, динаміки та зіставлення. Деякі показники, наприклад індекси концентрації експорту та диверсифікації експорту, використовуються тільки в міжнародних зіставленнях, інші – для оцінки розвитку як зовнішньої торгівлі, так і міжнародної торгівлі в цілому (обсяг експорту, імпорту, товарна та регіональна структури торгівлі тощо). Велика кількість показників може бути використана для оцінювання та аналізу розвитку зовнішньої торгівлі фірми.rnЗа результатами проведеного аналізу визначено, що загальний обсяг експорту України у 2000-2002 рр. має тенденцію до зростання в період 2000-2001 рр. і тенденцію до зниження в період 2001-2002 рр., причому з країн СНД для експорту в Узбекистан спостерігається постійне зниження експорту, а в Азербайджан, Вірменію, Казахстан і Молдову – постійне зростання. Найбільша частина експорту з країн СНД приходиться на Російську Федерацію, а найменша – на Киргизстан.rnОбсяги експорту в країни Європи протягом 2000-2002 рр. мають загальну тенденцію до зростання – у 2001 році відносно рівня 2000 року обсяг експорту зріс на 22,24%, а у 2002 році відносно рівня 2001 року – на 13,89%, тобто темпи зростання уповільнилися. Найбільша частина експорту в 2000 році приходиться на Німеччину, а у 2001-2002 роках – на Італію.rnПротягом 2000-2002 рр. спостерігається стійка тенденція щодо зростання обсягів експорту України в країни Азії, так у 2001 році відносно рівня 2000 року обсяг експорту зріс на 15,48%, а у 2002 році відносно рівня 2001 року – на 27,64%, тобто темпи зростання збільшуються. Всі три роки спостереження найбільша частина експорту приходиться на експорт в Турцію.rnВ 2000 році Україна експортувала найбільшу кількість товарів (за вартістю) в Алжир, а у 2001 та 2002 році – в Єгипет. Слід зауважити, що у 2000 році Єгипет за обсягом експорту України мав друге місце та незначне відрізнявся від Алжиру.rnНайбільшу частину в загальному обсязі експорту України в розрізі товарних груп в період 2000-2002 рр. займають неблагородні метали та вироби з них.rnЗагальний обсяг імпорту України у 2000-2002 рр. має загальну тенденцію до зростання, причому з країн СНД для імпорту з Азербайджану і Білорусії спостерігається постійне зниження імпорту, а з Грузії, Таджикистану і Туркменістану – постійне зростання.rnНайбільша частина імпорту з країн СНД приходиться на Російську Федерацію, а найменша – на Киргизстан.rnОбсяги імпорту з країн Європи протягом 2000-2002 рр. мають загальну тенденцію до зростання – у 2001 році відносно рівня 2000 року обсяг експорту зріс на 15,54%, а у 2002 році відносно рівня 2001 року – на 15,44%, тобто темпи зростання незначно уповільнилися. Найбільша частина імпорту в 2000-2003 роках приходиться на Німеччину.rnПротягом 2000-2002 рр. спостерігається стійка тенденція щодо зростання обсягів імпорту України з країн Азії, так у 2001 році відносно рівня 2000 року обсяг імпорту зріс на 16,68%, а у 2002 році відносно рівня 2001 року – на 17,59%, тобто темпи зростання збільшуються. В 2000 році найбільша частина імпорту приходиться на імпорт з Туреччини, а у 2001-2002 роках – з Китаю.rnНайбільшу частину в загальному обсязі імпорту України в розрізі товарних груп в період 2000-2002 рр. займають мінеральні продукти.Литература
|
|
