СодержаниеВступ
1. Поняття реанімаційного відділення, його основні задачі та функції
2. Сучасна організація надання медичної допомоги в умовах реанімаційного відділення
2.1. Задачі медичних працівників реанімаційного відділення
2.2. Апаратура реанімаційного відділення
2.3. Досвід створення реанімаційно-консультативний центр для оптимізації роботи реанімаційного відділення
Висновок
Список використаних джерелВведениеЗ давніх пір людина намагається боротися із хворобою і смертю. Але найбільший протест в свідомості людини викликає передчасна смерть. Організм людини − складна система, в якій всі частини пов'язані між собою тисячами ниток в єдине ціле. Втрата взаємозв'язків перетворює тіло людини на суму тканин, кожна тканина і орган людини починають жити самі по собі, а це може привести до загибелі організму. Такий стан називається термінальним станом і виникає на самих останніх етапах життя людини. Встановлено, що людина продовжує жити деякий час після зупинки дихання і припинення роботи серця. Іноді людину ще можна повернути до життя шляхом проведення реанімаційних заходів, які повинен уміти кожний медичний працівник.
Реанімація − це система заходів, спрямованих на відновлення життєдіяльності організму і виведення його з термінального стану. Ці заходи забезпечують в першу чергу ефективне дихання і кровообіг. Анестезіологія і реаніматологія як клінічна дисципліна грає важливу роль в медичній практиці. Все це пояснюється принципами і задачами, які визначають суть самої і реаніматології. Задача анестезіології зводитися не тільки до усуненню болю і виключенню свідомості пацієнта в процесі операції, але і до забезпечення безпеки під час операції в післянаркозному і післяопераційному періодах. Специфічні всі розділи реанімації: методика проведення і вибору анестезії, інтенсивної терапії і реанімаційних маніпуляцій, деонтологічниїх проблем, показання щодо застовування того або іншого методу лікування, дозування різних препаратів і багатьох інших аспектів. Тому медичні працівники відділення повинні володіти фундаментальними знаннями в області реаніматології і анестезіології. Також важливе значення має підхід медичного персоналу до пацієнта, їх бажання і уміння працювати з пацієнтами.ЛитератураСписок використаних джерел
1. Беседовский Р.А., Каратаева О.Г. Руководство для главных сестер больниц и поликлиник. − Л.: Медицина, 1983. − 261 с.
2. Бунятян А.А., Гологорский В.А., Дамир Е.А. "Керівництво по анестезиологии", М.: Медицина, 1994. − С. 5.
3. Коротеев А.В. Первая помощь при несчастных случаях, травмах и внезапных заболеваниях. − М.: Россельхозиздат, 1987. − 59 с.
4. Медицина сегодня. − Вип. 15. − М.: Знание, 1990. − 64с.
5. Неотложная скорая медицинская помощь / Под ред. В.В. Никонова. − Харьков: Консум, 1997. − 592 с.
6. Первая медицинская помощь. − К.: ДСГ Лтд, 1998. − 47 с.
7. Рішення Київської міської ради № 132/292 від 28.11.02 „Про затвердження міської Міжгалузевої комплексної програми "Здоров'я киян" на 2003-2011 роки“. − Київ, 2002.
8. Рябочкин В.М. Медицина катастроф.− М, 1996.− С. 10 -17.
9. Сахно И.И. Медицина катастроф.− М, 2002.− С. 423 -457.
10. Тарасов А.И., Гордиенко Е.А. Неотложная доврачебная помощь при сердечно-сосудистых заболеваниях. − Л.: Медицина, 1987. − 238 с.'
|
