СодержаниеВступ………………………………………………………...................………………….3
Розділ 1
1.1.Казка як жанр усної народної творчості……………………….5
1.2. Мова, мовлення, література та стилістика……………….8
1.2.1. Стилістично забарвлені засоби мовлення ……..8
1.2.2. Стилістичні засоби виразності в фольклорі……10
Висновки до 1 розділу…………………………………............…………………18
Розділ 2
2.1. Прояв «Епічних законів» народного оповідного мистецтва в грецьких народних казках………………………………………….20
2.2. Функціонування синтаксичного повтору в грецьких народних казках……………………………...........…………………………………...21
Висновки до 2 розділу………………………............……………………………25
Загальні висновки………………………..............…………………………………27
Список використаних джерел…….........……………………………………..29
Додаток А……………………………………..................………………………………31
Додаток Б……………………………….................…………………………………….34ВведениеУ сучасному мовознавстві обстоюється погляд на фольклор як окремий різновид художнього стилю або ширше – як окремий художній стиль літературної мови, що виявляє специфічні ознаки (Дунаєвська, Єрмоленко, Греймас, Герасимова, Рошияну, Перетц, Пропп та ін.). Насамперед, він є каталізатором спільних тенденцій, що творять літературну мову на ґрунті загальнонародного мовлення. Саме тому усна народна творчість дає надзвичайно багатий матеріал для осмислення специфіки народного світосприйняття у найрізноманітніших його аспектах, для вивчення закономірностей розвитку і функціонування мовних одиниць в усномовних текстах. А оскільки в усній народній творчості поєднуються загальномовні, загальнофольклорні і специфічно жанрові тенденції, то це зумовлює певні труднощі у визначенні стилістичної природи мови фольклору, що стосується й мови народних казок.
Жанрово-стилістичне багатство усної народної творчості досліджують фольклористи, літературознавці, лінгвісти. У мовознавстві до художнього прийому повтору на матеріалі художніх текстів зверталися Веселовський, Бодьє, Астаф’єва, Алефіренко, Гетьман, Мойсієнко, Огоновська, Пивоваров, Плющ, Скляр, Фоменко та ін. Але спеціальних досліджень з метою виявлення структурно-функціональних і стилістичних особливостей синтаксичного повтору в текстах казки на матеріалі грецької народної казки немає. Саме це і зумовило вибір теми курсової роботи...Литература1. Аникин В.П. Русское устное народное творчество. – М., 1987. – 247 с.
2. Веселовский А.Н. Поэтика сюжетов. Сборник произведений, вып. 1. – СПб., 1913. – 356 с.
3. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. – М., 1963. – 147 с.
4. Жук Т.В. Лексичний та синтаксичний повтор в українській народній творчості (на матеріалі українських народних казок): Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01/ НПУ ім. М.П.Драгоманова. – К., 2005. – 21 с.
5. Жук Т.В. Синтаксичний повтор в українській народній казці //Сіверянський літопис. – Чернігів, 2002. – № 3. – С. 59 – 62.
6. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української літературної мови. – К., 1987. – 258 с.
7. Кравцов Н.И. Вопросы жанров устного фольклора. – М., 1972. – 60 с.
8. Кравцов Н.И., Лазутин С.Г. Русское устное народное творчество. – М.: Высшая школа, 1977. – 597 с.
9. Никулина Н.И. Сказки народов мира. – М.: Правда, 1987. – 640 с.
10. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. – К., 1976. – 182 с.
11. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К.: Либідь, 1992. – 248 с.
12.Сперанский. Русская устная словесность. – М., 1917. – 40 с.
13. Тимофеев П.И., Тураев С.В. Словарь литературоведческих терминов. – М.,: Правда, 1974. – 509 с.
14. Хориков И.П., Малев М.Г. Новогреческо-русский словарь. – М.: Культура и традиции, 1993. – 854 с.
15. Чередниченко І.Г. Нариси з загальної стилістики сучасної української мови. – К., 1962. – 117 с.
16. Аναγνωστόπουλος Β.Δ., Λιάσπης Κ.Λαϊκό παραμύθι και παραμυθάδες στην Ελλάδα. – Αθήνα, 1995. – 241 σ.
17. Αγγελοπούλου Α., Μπρούσκου Αί. Επεξεργασία παραμυθιακών τύπων και παραλλαγών ατ 700 – 749. – Αθήνα: Κέντρο νεοελληνικών ερέυνων, 1994.
18. Αγγελοπούλου Α. Ελληνικά παραμύθια Α΄. Οι παραμυθοκόρες. β΄ έκδοση. – Αθήνα, 2002. – 312 σ.
19. Αγγελοπούλου Α. Ελληνικά παραμύθια Β΄. Τα αλληλοβορά. – Αθήνα, 2004. –
284 σ.
20. Βαραβούνης Μ. Λαικά παραμύθια της Θράκης. – Αθήνα, 2005. – 185 σ.
21. Ευάγγελος Αυδίκος. Το λαικό παραμύθι. Θεωρητικές προσεγγίσεις, β΄ έκδοση βελτιωμένη. – Αθήνα, 1997. – 188 σ.
22. Μιχάλης Γ. Μερακλής. Λαική τέχνη. Ελληνική λαογραφία, Γ΄ τόμος. – Αθήνα: Οδυσσέας, 1992.
23. Παράσογλου Γ.Μ. Το νεοελληνικό λαϊκό παραμύθι. Ινστιτούτο νεοελληνικών σπουδών. – Θεσσαλονίκη, 2002. – 560 σ
|
|
