Содержание1. Економічні соціальні інститути 3
2. Традиційний метод аналізу документів, його характеристика 7
3. Дослідження: "Як ми живемо: соціологія вільного часу" 11Введение1. Сутність економічних соціальних інститутів.
2. Обґрунтування структурно-логічної схеми компонентів сфери економіки.
Основним у розвитку суспільства є формування чітко налагоджених, регламентованих, контрольованих і стійких соціальних взаємодій, соціальних зв'язків. Багато в чому розвиток суспільства йде через формування і діяльність соціальних інститутів.
Соціальний інститут (з лат. - устрій, установа) - це форма закріплення і спосіб здійснення спеціалізованої діяльності, яка забезпечує стабільне функціонування суспільних відносин. Соціальний інститут є сукупністю груп, установ і організацій, що розпоряджаються певними людськими, матеріальними та духовними ресурсами задля реалізації покладених на них функцій [3; с. 295].
Економічні інститути (власність, гроші, банки, господарські об'єднання різного типу і т.д.) - забезпечують виробництво і розподіл суспільного багатства, регулюють грошовий обіг. Іншими словами, економічні - це все ті інститути, які займаються виробництвом і розподілом благ і послуг, регулюванням грошового обігу і розподілом праці (промисловість, сільське господарство, торгівля, фінанси). А також сюди відносяться більш дрібні інституційні утворення (власність, конкуренція, ціноутворення, банкрутство, управління і т.д.) [6; с. 34].
Економіка як соціальний інститут здійснює ряд функцій, які спрямовані на забезпечення функціонування і розвитку виробництва, розподіл, обмін та споживання. Основні ж функції економіки - це ті функції, які, насамперед, впливають на нові соціальні процеси. Важелями, спонукальними мотивами людської активності виступають як економічні, політичні, так і соціальні причини. Вони діють у комплексі, є нерозривними та взаємопов'язаними між собою. Сфера економіки - така область, яка поєднує і економічні, і соціальні, і політичні аспекти життя суспільства.Литература1. Мосалев Б.Г. Досуг: методология и методика социологических исследований: Учеб. пособие. - М., МГУК, 1995. - 96с.
2. Пича В.М. Свободное время: тенденции и проблемы развития: Автореферат диссертации. - К., 1992. - 39с.
3. Соціологія: короткий енциклопедичний словник (уклад. В.І. Волович та ін.). - К., Український центр духовної культури, 1998. - 377 с.
4. Соціологія: Підручник (за ред. В.Г.Городяненка) - К., ВЦ Академія, 2002. - 356 с.
5. Стеббинс Р.А. Свободное время: к оптимальному стилю досуга
(взгляд из Канады) // Социс. - 1992. - №2. - С. 5- 18.
6. Сурмин Ю.П., Туленков Н.В. Методология и методы социологических исследований: учебное пособие. - К., МАУП, 2000. - 304 с.
7. Цимбалюк Н.М. Соціологія дозвілля: Навч. посібник. - К., ДАКККіМ, 2001. - 180с.'
|
|
