В ході соціальної реабілітації найбільш важливим моментом в спілкуванні між фахівцем і клієнтом є необхідність досягнення взаєморозуміння між собою. Довіра одне до одного є необхідною умовою високих результатів соціально-педагогічних виховних та психотерапевтичних заходів. Однак, щоб її завоювати спеціалісту соціальної сфери необхідно мати високі комунікативні якості. Проблемами підвищення комунікації в міжособистісному спілкуванні займається психологія, соціальна психологія та соціальна педагогіка, які відпрацьовують свої методики підвищення комунікативної майстерності людей, які згідно своєї професії повинні постійно контактувати з людьми.
Литература
1. Андреева Г.М. Социальная психология. - М., 1996. - 376 с.
2. Бодалев А.А. Психология общения. - М., Издательство МПСИ, 2002. - 319с.
3. Василик М. А., Вершинин М. С., Павлов В. А., Барабанова Н. Р., Бондарев А. Основы теории коммуникации. - М., Гардарики, 2003. - 615с.
4. Вітюк Н.Р. Психологічні особливості формування комунікативної готовності майбутніх учителів // Психологія і суспільство. - Тернопіль, 2001. - № 2. - С. 126-133.
5. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К., Либідь, 1997. - 376с.
6. Дунець Л.М. Психологія спілкування. - Хмельницький, Поділля, 2003. - 142с.
7. Крысько В.Г. Социальная психология: словарь-справочник. - М., АСТ, 2001. - 688с.
8. Нємов Р.С. Психологія: загальні основи психології. Книга 1. - Рівне, Вертекс, 2002. - 576 с.