СодержаниеВступ 3
Розділ І 5
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АКЦЕНТУАЦІЙ ХАРАКТЕРУ 5
1.1. Сутність акцентуацій характеру, їх відмінність від патологій психічного розвитку. 5
1.2. Властивості та особливості поширення акцентуацій характеру. 10
Висновки до 1-го розділу 14
Розділ ІІ 15
КЛАСИФІКАЦІЯ АКЦЕНТУАЦІЙ ХАРАКТЕРУ ПІДЛІТКІВ 15
2.1. Методологічні проблеми класифікації і типологізації акцентуацій. 15
2.2. Змістовні характеристики акцентуацій характеру підлітків за А. Лічко 17
Висновки до 2-го розділу 34
Розділ ІІІ 35
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АКЦЕНТУАЦІЙ ХАРАКТЕРУ ПІДЛІТКІВ 35
3.1. Характеристика методики дослідження 35
3.2. Аналіз результатів дослідження 38
Висновки до дослідження 42
Загальні висновки 43
Список використаної літератури 45
Додатки 47ВведениеАктуальність дослідження. Виховання молоді завжди потребувало до себе прискіпливої уваги спеціалістів: психологів і педагогів. Формування нового члена суспільства вважалося справою державної важливості, запорукою створення гуманного та гармонійного суспільства. Особливо це важливо в наші часи, коли український соціум підвернений дії численних криз та катаклізмів. По-перше, йде злам колишніх світоглядних стереотипів, коли людину виховували на інших принципах і підходах. По-друге, сама соціальна реальність, коли в країні з'являються нові типи людей, вимагає враховувати з найбільшою точністю їх ділові, психологічні і моральні якості. По-третє, зростання бідності сприяє появі так званих "важких", педагогічно занедбаних дітей з числа безпритульних. Всі вони потребують уваги і підтримки з боку держави та суспільства.
Особливо важкою є робота з "дітьми вулиць", вихованцями закладів інтернатного типу. Педагоги повинні з високою точністю визначити, що є головною причиною відхильної поведінки, намітити ефективні шляхи повернення їх до нормального суспільного життя. Значну складність в виховній роботі випробують й вчителя загальноосвітніх шкіл, які все гучніше заявляють про поступове зростання загального підвищено-збуджувального стану своїх підопічних.
У другій половині ХХ століття роботи К. Леонгарда щодо акцентуацій особистості викликали неабиякий інтерес всіх психологів і педагогів. Саме ця теорія дозволила по-новому подивитися на відхилення в поведінці підлітків, створити методики, котрі дозволяли б не тільки визначити риси характеру, які є акцентуйованими, а й проводити ефективну роботу з усунення причин, що їх викликали. При цьому виникло декілька напрямів дослідження акцентуацій.
Медичний напрям, який розглядає акцентуації відносно виникнення розладів психіки - неврозів, реактивних станів, психозів - представлений працями П.Б. Ганнушкіна, А.Є.Лічко; соціально-правовий, що розглядає взаємозв'язок акцентуацій із девіантними формами поведінки представлений роботами Т.В. Драгунова, М. Раттера, В.А. Татенко; соціально-психологічний, котрий розглядає акцентуації як фактор виникнення форм дезадаптації - розробками Г.В. Бурменскої, В.Л. Мясищева, Т.М. Титаренко; психолого-педагогічний, що розглядає акцентуації як причину особистісних труднощів учнів у навчальній діяльності та спілкуванні - працями Л.Н. Анциферової, Е.Г. Ейдеміллера, О.В. Скрипченко.
Однак дослідження акцентуацій не отримали широкого та беззастережного схвалення науковцями всіх галузей і напрямків психологічної науки. В першу чергу це відбулося через принципові протиріччя щодо визначення особистісної сфери індивіда та місця та ролі характеру в ній. Велика частина психологів, як і раніш, виходила з патопсихологічної оцінки відхильної поведінки індивіда.
Дане дослідження ставить собі за мету систематизувати та узагальнити напрацювання вчених в області акцентуацій характеру, зробити спробу підтвердження дієвості і ефективності даного підходу.
Об'єктом дослідження - виступає особистісна сфера індивіда. Предметом дослідження - акцентуйовані риси його характеру.
Для досягнення мети дослідження передбачено виконання наступних завдань:
- вивчити та проаналізувати вихідні фундаментальні положення щодо акцентуацій особистості;
- узагальнити напрацювання психологів щодо класифікації та типологізації акцентуйованих рис характеру, встановити їх зв'язок з подібними патопсихологічними рисами;
- експериментально підтвердити дієвість підходу акцентуйованих особистісних якостей.
Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань було використано такі теоретичні методи: аналіз, осмислення й узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; емпіричні методи: спостереження, тестування, метод експертних оцінок, індивідуальні та групові бесіди. В якості емпіричного інструментарію був застосований особистісний опитувальник Г. Шмішека.Литература1. Аверин В.А. Психология детей и подростков. - СПб., Питер, 1998. - 379с.
2. Андреева А. Д., Вохмянина Т. В., Воронова А. А., Гуткина Н. И., Данилова Е. Руководство практического психолога; Психическое здоровье детей и подростков в контексте психологической службы. - М., Academia, 1995. - 167с.
3. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПб., Питер, 2005. - 520с.
4. Бушай І.М. Особливості психокорекції "Я-образу" підлітків-акцентуантів в системі психологічної служби школи // Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 3(10). (НПУ ім.М.П.Драгоманова). - Київ, 2000. - С. 233-238.
5. Вікова та педагогічна психологія / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. - К., Каравела, 2007. - 399 с.
6. Ганнушкин П.Б. Избранные труды / О.В. Кербиков (ред.). - Ростов-на-Дону, Феникс, 1998. - 414с.
7. Запухляк О.З. Вплив акцентуацій характеру особистості на агресивність у підлітковому віці: Автореферат дисертації. - Хмельницький, НАПС, 2006. - 20с.
8. Корольчук М.С., Осьодло В.І. Психодіагностика. - К., Ельга; Ніка-Центр, 2004. - 399с.
9. Леонгард Карл. Акцентуированные личности / В.М. Лещинская (пер.с нем.). - Ростов н/Д, Феникс, 1997. - 544с.
10. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков / Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтера, В.Я. Романова. - М., Изд-во МГУ, 1982. - С. 288-318.
11. Мізерна О. О. Підліткова агресивність та акцентуації характеру // Актуальні проблеми психології. - К., 2004. - Т.1, вип.13. - С.64-68.
12. Мягков И.Ф., Боков С.Н. Медицинская психология. Основы патопсихологии и психопатологии: Учебник для студ. вузов. - М., Логос, 1999. - 232с.
13. Питання і проблемні ситуації з психології та педагогіки / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова / О.В. Скрипченко (ред.). - К., 1997. - 232с.
14. Психологічна енциклопедія: А - Я / О. Степанов (авт.-упоряд.). - К., Академвидав, 2006. - 424с.
15. Раттер М. Помощь трудным детям: Пер. с англ. - М., Просвещение, 1987. - 236с.
16. Реан А. А. Психология изучения личности: Учеб. пособие. - С.Пб., 1999. - 288с.
17. Ревуцька М. М. Вплив акцентуації характеру на розвиток агресії у підлітка // Актуальні проблеми практичної психології. - Херсон, 2007. - С. 292-293.
18. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. - СПб., Питер, 1999. - 720с.
19. Скрипченко О. В., Лисянська Т. М., Скрипченко Л. О. Довідник з педагогіки та психології. - К., НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2001. - 216с.
20. Словарь практического психолога / С.Ю. Головин (сост.). - Минск, Харвест, 1997. - 800с.
21. Ткачук Т. М. Акцентуації характеру у вчителів // Актуальні проблеми психології. - К., 2002. - Т.5: Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія, ч.1. - С.123 - 130.
22. Юнг К., Шелдон У., Хейманс Ле-Сенн, Леонгард К., Личко А. Е. Психология и психоанализ характера: Хрестоматия / Д.Я. Райгородский (ред.-сост.). - Самара, БАХРАХ, 1997. - 640с.'
|
|
