СодержаниеВступ 3
1. ПІСЛЯДИПЛОМНА ОСВІТА - ВАЖЛИВИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ 6
1.1. Післядипломна освіта в світлі розбудови української держави 6
1.2. Соціально-психологічні проблеми у період післядипломної освіти 8
2. САМОІНДЕНТИФІКАЦІЯ ЯК ФАКТОР УСПІШНОСТІ ФАХІВЦЯ У СУСПІЛЬСТВІ 11
2.1. Поняття самоідентифікації особистості 11
2.2. Теорії західних психологів щодо поняття самоідентифікації 14
2.2.1. Теорія розвитку особистості Е.Еріксона. 14
2.2.2. Погляди Е.Гіденса на природу особистісної самоідентичності. 17
2.2.3. Емпіричні дослідження Дж.Марсіа. 21
2.3. Самоідентифікація як результат соціально-психологічних факторів в системі післядипломної освіти 22
3. ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ УМОВ САМОІНДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ 26
3.1. Методологічна база для дослідження рівня самоідентифікації 26
3.2. Практичне дослідження самоідентифікації особистості, її соціально-психологічних умов в системі післядипломної освіти. 29
3.2.1. Означення об'єкту дослідження 29
3.2.2. Визначення проблеми і формулювання гіпотези дослідження 30
3.2.3. Опис і хід дослідження. 31
3.2.4. Концептуальна модель соціально-психологічних умов самоідентифікації особистості педагога в системі післядипломної освіти 33
3.2.5. Логічна структура інструментарія 34
3.2.6. Інтерпретація результатів 36
Висновки 38
Література 40
Додаток 1. 43
Додаток 2. 44
Додаток 3. 45ВведениеУ ХХІ столітті, коли людина завдяки технічним і науковим досягненням, а також знанням, постає більш вільною, ще більшу увагу потрібно надати саме для неї, як для носія найрізноманітніших властивостей, якостей, здібностей. Наука та освіта повинні допомогти людині стати більш досконалішою.
Навчання, соціалізація розпочинаються вже в ранньому дитинстві та юнацтві. Як правило, раннє дитинство та юність, самі по собі вважалися найбільш оптимальними періодами для навчання і вдосконалення людини. Але ж, я вважаю за необхідне позволити собі таку точку зору, що передбачає сумніви щодо особливого пріоритету цих вікових періодів в справі самовиховання людини. На мою думку, найкращим періодом для становлення людини як особистості є час, коли нею вже отримана освіта та постало питання реалізувати себе за допомогою системи отриманих знань та наявним моральним, психологічним та діловим якостям.
Період післядипломної освіти найкраще відповідає таким умовам. Отримана освіта дозволяє для людини мати знання, які вклалися у певну систему. Така освітянська база надає можливість подальшого самовдосконалення особистості. Звісно, що людина за межами альма-матер відразу стикається з реаліями повсякденного життя, кольори якого дуже часто далекі від рожевих. Практичний досвід професійної діяльності, який при цьому набувається, є безцінним особистим надбанням будь-якого фахівця в післядипломний період. Труднощі і перепони, які дуже часто супроводжують процес входження індивіда в доросле життя, загартовують людину, спонукають її до пошуку нових шляхів.
Суспільне життя обумовлює активне відношення людей до зовнішнього світу. Його освоєння здійснюється в процесі соціальних взаємовідношень, соціального спілкування і взаємодії, породжує природну необхідність практичного і ціннісного відношення людей, викликає необхідність їх змін, спонукає до розвитку її власних інтелектуальних, фізичних і моральних здібностей.
Суспільству необхідні люди з розвинутими особистими якостями, пристосовані до реального життя. Практика переконує в тому, що зараз дуже важливо звертати увагу не тільки на рівень інформованості, але й на людські якості випускників. В цих умовах особливого значення набувають процеси самоідентифікації особистості. Ідентифікація власного "Я" з найкращими зразками "Інших" - ось головна причина, на мою думку, успіху людини у сучасному світі.
Самоідентифікація - процес складний. Його коріння виходять з глибинної сфери психологічної структури людини. Разом з тим, це процес - об'єктивний. Він існує завжди, в яких соціально-психологічних умовах не знаходилася б людина. Вона живе у світі людей і не може за своєю природою відокремитися від них як би не намагалася. В процесі спілкування, взаємодії між особистостям приоритетне значення набувають саме процеси ідентифікації, самоідентифікації.
Проблемам самоідентифікації присвячено багато досліджень і наших, і закордонних науковців. Проблемою у вивченні цього явища є не теоретичний, а практичний аспект. Неможливо якісно і точно виміряти степінь самоідентифікації як психічної властивості, яку має та чи інша людина, або як соціально-психологічного процесу, який притаманний соціалізації індивіда. Вимір самоідентифікації пов'язаний з великим впливом суб'єктивізму при трактуванні результатів і не має на сьогоднішній день єдиних критеріїв.
Моя робота розглядає проблему самоідентифікації в практичному аспекті.. Об'єктом дослідження стає процес самоідентифікації фахівців, які діють у системі післядипломної освіти. Мною розглянуті питання значення самоідентифікації для кар'єрного, професійного та особистісного зростання. Предметом дослідження є вивчення соціально-психологічних умов, які сприяють позитивної самоідентифікації особистості у професійному середовищі. Наскільки сильно впливають соціально-психологічні умови на самоідентифікацію індивіда? Чи мають вирішальне значення в цьому процесі соціальні фактори?
Для відповіді на ці запитання поставлена мета роботи: вивчити і дослідити вплив соціально-психологічних умов на самоідентифікацію фахівців в системі післядипломної освіти. Для досягнення даної мети поставленні наступні завдання:
- поглибити свої знання відносно теоретичних положень такого соціально-психологічного явища як самоідентифікація;
- більш детально дослідити надбання зарубіжних науковців відносно значення та закономірностей розвитку самоідентифікації;
- виявити соціально-психологічні умови самоідентифікації, які активно впливають на позитивну соціалізацію людини у професійному середовищі;
- встановити зв'язок між рівнем самоідентифікації особистості та її успіхами в роботі, кар'єрному зростанні;
- спробувати застосувати своє рішення стосовно виміру степені самоідентифікації та впливу на неї соціально-психологічних умов.
Робота складається з трьох частин. Перша присвячена проблемам розвитку людини у системі післядипломної освіти та ролі самоідентифікації в цьому процесі. Друга частина роботи - розгляд теоретичних надбань вітчизняних і закордонних дослідників стосовно розгляду поняття самоідентифікації. В третій частині висвітлені результати практичного дослідження степені самоідентифікації на прикладі соціально-психологічного опитування фахівців освітянської галузі, що діють у системі післядипломної освіти.Литература1. Про Національну доктрину розвитку освіти: Указ Президента України від 17.04.2002 N47/2002 // Урядовий кур'єр. - 2002. - № 89
2. Про освіту: Закон України від 23.05.91 N 1060-10 // Відомості Верховної Ради України.-1991.- № 34
3. Анастази А. Психологические тесты. Кн.1. - М., 1982. - 414с.
4. Балл Г.О. Духовність професіонала і педагогічне сприяння її становленню (орієнтири психологічного аналізу) // Професійна освіта: Педагогіка і психологія. - 2004. №6 - С.115-121
5. Берн Э. Игры, в которые играют люди, люди, которые играют в игры. - Л., Лениздат, 1992. - 400 с.
6. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Пер. с англ. - М., Прогресс, 1986. - 422 с.
7. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодіагностике. - К., 2005. - 520 с.
8. Гидденс Э. Модерн и самоидентичность. - М.,1995. - 256с.
9. Кон И.С. Открытие "Я". - М., Политиздат, 1978.- 243 с.
10. Кон И.С. Социология личности. - М., Политиздат, 1967. - 386с.
11. Климов Е.А. Путь в профессию. - Л., Лениздат, 1974. - 190 с.
12. Кравченко С.М. Світ К'єркегора. - Львів, 1993. - 122с.
13. Краткий психологический словарь. - М., 1985, - 432 с.
14. Лантух А.П. Філософія виховання і український ідеал людини // Філософія і освіта. -- 2005. №6. - С.132-135
15. Литвин В. Українська культура й освіта в контексті суспільних трансформацій // Урядовий кур'єр. - 2002. №175. - С.4-5.
16. Макеев С.А., Оксамитная С.Н., Швачко Е.В. Социальные идентификации и идентичности. - К., Ин-т социологии НАНУ, 1996. - 185с.
17. Марчук Є. Соціополіс - модель майбутнього суспільства // Національні інтереси. - Львів, 2001. - №4-5. - С.104-114.
18. Маслов В.И. Теория и методика организации непрерывного повышения квалификации руководителя школ: Учебн. пособие. - К., МНО УССР, 1990.- 259 с.
19. Маслоу А. Психология бытия. - К., Веклер, 1997. - 304с.
20. Математические методы в социальных науках / под ред. П.Лазарфельда, Н.Генри. - М., Прогресс, 1973. - 186 с.
21. Михайлов С.В. Эмпирическое социологическое исследование. - М., Прогресс, 1975 - 235с.
22. Михайлов Ф.Т. Философия образования: ее реальность и перспективы // Вопр. филос. - 1998. - №8. - С.92-118.
23. Москаленко В.В. Соціальна психологія. - К., 2005. - 624 с.
24. Нечаєв В.Я. Новые походы в социологии образования // Социс, 1999. - №11. - С.84-91.
25. Словарь " Современная западная социология " - М.,1990 - 285с.
26. Сорокин П.А. Социальная и культурная мобильность // Человек. Цивилизация. Общество. - М., 1992. - 424с.
27. Статистичний щорічник України за 2005 рік. - К., "Консультант". 2003. - 662 с.
28. Стояно О.О. Актуализация проблемы самоидентификации личности в трансформирующемся обществе // Наука, релігія, суспільство. - 2003. - № 4. - С. 258-263.
29. Узнадзе Д.Н. Психологические исследования. - М., Наука, 1966. - 451с.
30. Философский словарь - М., 1987 - 308с.
31. Шакуров Р.Х. Социально-психологические основы управления: руководитель и педагогический коллектив. - М.: Просвещение, 1990. - 208с.
32. Швачко О.В. Соціальні ідентифікації та ідентичності. - К., Наукова думка, 1996. - 132с.
33. Швачко О.В. Соціальна психологія. - К., Вища школа, 2002. - 111 с.
34. Энциклопедический социологический словарь - под ред. Г.В. Осипова, М., 1995 - 985 с.
35. Эриксон Э. Детство и общество. - СПб., Университ.книга, 1996. - 289 с.
36. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. - М., Прогресс, 1996.- 344 с.'
|
|
