СодержаниеВСТУП 3
1. ДОСЛІДЖЕННЯ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДИКИ "ЯКОРЯ КАР'ЄРИ" 5
1.1. Особливості та теоретичні основи застосування методики "Якоря кар'єри" 5
1.2. Характеристика досліджуваного контингенту 9
1.3. Опис і хід тестування 10
1.4. Обробка результатів опитування 14
1.5. Інтерпретація результатів 17
Висновки 19
2. ДОСЛІДЖЕННЯ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДИКИ КУНА - МАК-ПАРТЛАНДА 21
2.1. Особливості та теоретичні основи застосування методики для вивчення самоідентифікації 21
2.2. Організація та проведення опитування 24
2.3. Обробка даних 24
2.4. Інтерпретація результатів 27
Висновки 29
3. ПОРІВНЯННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОПИТУВАНЬ ЗА МЕТОДИКАМИ Е.ШЕЙНА ТА КУНА - МАК-ПАРТЛАНДА 30
ВИСНОВКИ ПО ДОСЛІДЖЕННЮ 32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34
ДОДАТКИ 36ВведениеСуспільству необхідні люди з розвинутими особистими якостями, пристосовані до реального життя. Практика переконує в тому, що зараз дуже важливо звертати увагу не тільки на рівень інформованості, але й на людські якості фахівців. В цих умовах особливого значення набувають процеси самоідентифікації особистості.
Період післядипломної освіти найкраще відображає процеси професійного і особистісного становлення людини. Отримана освіта дозволяє мати знання, які складаються у певну систему. Така освітянська база надає можливість подальшого самовдосконалення особистості. Звісно, що людина за межами альма-матер відразу стикається з реаліями повсякденного життя, кольори якого дуже часто далекі від рожевих. Практичний досвід професійної діяльності, який при цьому набувається, є безцінним особистим надбанням будь-якого фахівця в післядипломний період. Труднощі і перепони, які дуже часто супроводжують процес входження індивіда в нові сфери життя, загартовують людину, спонукають її до пошуку нових шляхів.
Самоідентифікація як усвідомлення людиною своєї приналежності до конкретної суспільної групи, спільноти, страти виступає найважливішою детермінантою становлення і збереження цілісності особистості, тому що людина, яка не усвідомлює своєї ролі у системі соціальних відносин, позбавлена будь-яких підстав не тільки своєї орієнтації в суспільстві, але й цілеспрямованого визначення життєвих стратегій.
Проблеми самоідентифікації ставали об'єктом дослідження багатьох вчених: М.Й.Боришевського, Е.Еріксона, Г.С.Костюка, І.С. Кона, П.Р.Чамати.
Поняття ідентифікації і самоідентифікації розкривається в працях Р.Л. Кричевського, О.Н. Дубовської, М. Драганова, М.М. Обозова, В.А. Ядова, С.Г. Климової, Т.З. Козлової, К.В. Коростеліної, Т.Є. Рєзник, Ю.М. Рєзника, Ганна Ш., В. Матусевича, І.І. Старовойтової та ін.
Об'єктами досліджень ставали різні шари суспільства: робітники, інтелігенція, підприємці, державні службовці. Разом з тим, залишаються не дослідженими ряд аспектів проблеми, зокрема, процес самоідентифікації особистості в системі післядипломної освіти.
Об'єктом даного дослідження є процес самоідентифікації. Предметом при цьому виступає вивчення якісних характеристик самоідентифікації в умовах післядипломної освіти.
Гіпотеза дослідження зводиться до наступного положення: самоідентифікація має значний розвиток в умовах сприятливого професійного середовища, яке формує відповідні ціннісні орієнтації.
Для досягнення мети передбачено виконання наступних завдань:
- поглиблення знань щодо самоідентифікація в професійному середовищі;
- визначення ціннісних орієнтацій фахівців, які продовжують своє навчання в умовах післядипломної освіти;
- аналіз ціннісних установок даної категорії та розробка висновків щодо придатності психологічних якостей фахівців для продовження успішної професійної діяльності;
- вивчення самовідношення осіб, їх самооцінки, що сприяють позитивній самоідентифікації;
- виявлення залежності успішності професійної діяльності фахівців від їх самоідентифікації.
Методами дослідження стали: теоретичний аналіз наукової літератури, а також загально психологічні методи - спостереження, бесіди, контент-аналіз творів, тестування. В рамках роботи було проведено опитування за методикою "Якоря кар'єри" Е.Шейна, а також за методикою М.Куна -Т.Мак-Партланда (тест "Двадцяти стверджувань").
До випробувань були залучено 25 фахівців різних спеціальностей, які попередньо мали середньо-спеціальну освіту та продовжували навчання в системі післядипломної підготовки.
Актуальність проблеми зумовлюється потребою у вирішенні наукового завдання, що полягає у поглибленому осмисленні самоідентифікації як процесу самовизначення особистості в сучасному суспільстві.Литература1. Про Національну доктрину розвитку освіти: Указ Президента України від 17.04.2002 №47/2002 // Урядовий кур'єр. - 2002. - № 89.
2. Про освіту: Закон України від 23.05.91 № 1060-10 // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 34.
3. Антонова Н.В. Личностная идентичность современного педагога /Вопросы психологии. - 1997. - №6. - С.23-30.
4. Балл Г.О. Духовність професіонала і педагогічне сприяння її становленню (орієнтири психологічного аналізу) // Професійна освіта: Педагогіка і психологія. - 2004. - №6. - С.115-121.
5. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. - М., Прогресс, 1986. - 422 с.
6. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - К., 2005. - 520 с.
7. Вербова К.В., Парамей Г.В. Программа изучения учащихся, ориентирующихся на педагогическую профессию. - Гродно, ГГУ. - 1987. - 28 с.
8. Ганна Ш. О.В. Соціальна психологія. - К.: Вища школа, 2002. - 111 с.
9. Ганна Ш. О.В. Соціальні ідентифікації та ідентичності. - К.: Наукова думка, 1996. - 132 с.
10. Гидденс Э. Модерн и самоидентичность. - М., 1995. - 256 с.
11. Зливков В.Л. Самоідентифікація в педагогічній комунікації. - К., Український центр політичного менеджменту, 2005. - 144 с.
12. Зливков В.Л. Становлення особистісно-рольової ідентифікації сучасного педагога: проблеми і перспективи / Вісник НТУУ КПІ, Випуск 1. - 2001. - С.99-104.
13. Кон И.С. Открытие "Я". - М., Политиздат, 1978. - 243 с.
14. Коростелина К. В. Социальная идентичность и конфликт. - Симферополь, Доля, 2003. - 358 с.
15. Краткий психологический словарь. - М., 1985. - 432 с.
16. Крейг Г. Психология развития. - Спб., Питер. - 2000. -992 с.
17. Макеев С.А., Оксамитная С.Н., Ганна Ш. Е.В. Социальные идентификации и идентичности. - К., Ин-т социологии НАНУ, 1996. - 185 с.
18. Маслов В.И. Теория и методика организации непрерывного повышения квалификации руководителя школ. - К., МНО УССР, 1990. - 259 с.
19. Москаленко В.В. Соціальна психологія. - К., 2005. - 624 с.
20. Мусатов С. О. Психологія педагогічної комунікації: теоретико-методологічний аналіз. - К., Рівне, 2003. - 175 с.
21. Основи психології / За ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. - К., 1995.
22. Павленко В.М. Представление о соотношении социальной и личностной идентичности в современной западной психологии /Вопросы психологии. - 2000. - №1. - С. 135-141.
23. Почебут Л. Г., Чикер В.А. Организационная социальная психология. - СПб., Речь, 2002. - 298 с.
24. Стояно О.О. Актуализация проблемы самоидентификации личности в трансформирующемся обществе // Наука, релігія, суспільство. - 2003. - № 4. - С. 258-263.
25. Тернер Дж, Оукс П.Дж., Хэслэм С.А., Девид В.В. Социальная идентичность, самокатегоризация и группа / Иностранная психология. - 1994. - №2. - С.8-17 .
26. Чебан Л.М. Професійна самоідентифікація особистості. - Харків, ХАУ, 2000. - 117с.
27. Шакуров Р.Х. Социально-психологические основы управления: руководитель и педагогический коллектив. - М.: Просвещение, 1990. - 208 с.
28. Шейн Э. Организационная культура и лидерство. - СПб., Питер, - 336 с.
29. Эриксон Э. Детство и общество. - СПб., Университ. книга, 1996. - 289 с.
30. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. - М., Прогресс, 1996. - 344 с.'
|
|
