Содержание1. Форми мислення як продукти мисленнєвого процесу 2
2. Дослідження особистості в межах гуманітарної психології. 6
3. Психолого-педагогічна характеристика виховання. 10
Література 13ВведениеПсихологія концентрує увагу на процесі мислення конкретної людини, звичайно, у її соціально-історичній зумовленості на самому процесі здобуття продуктів мислення . Однак мислення вивчає не тільки психологія - в рамках науки логіки відбувається дослідження форм мислення. Логіка - це наука про форми і закони мислення. Об'єктом логічного дослідження є "форми" мислення: поняття, судження, умовиводи. Логіку цікавить правильне, істинне мислення. Велике значення для розвитку логіки мали праці видатного давньогрецького мислителя Арістотеля (384 - 322 рр. до н.е.), в яких він показав, що правильні міркування підпорядковані невеликій кількості законів, які залежать не від змісту висловлень, а тільки від їх форми. З огляду на це Арістотелеву логіку називають формальною, а Арістотеля вважають батьком формальної логіки.
З погляду логіки правильним є таке мислення, яке вирізняється визначеністю і чіткістю, несуперечливістю, послідовністю, обґрунтованістю і доказовістю, тобто правильною думка буде тоді, коли вона відповідає логічним законам. Досягти правильного мислення, не розуміючи понять, за допомогою яких суб'єкт бажає висловити думку, неможливо.
Поняття - це форма мислення, в якій відображається суть предметів і явищ реального світу в їх істотних, необхідних ознаках і відношеннях.
Істотність ознак об'єкта має відносний характер, тому що суттєвість його боків змінюється залежно від того, яку мету висуває собі людина. Наприклад, геолог вивчає одні характеристики Землі, а геодезист - інші.
Існують родові і видові ознаки. Родовими називають ознаки, істотні для предметів одного класу, видовими - ті, які лежать в основі вирізнення певної групи предметів у межах роду. Сукупність істотних ознак, спільних для всіх предметів певного класу, що входять у дане поняття, називається змістом поняття. Обсяг поняття - це певна сукупність, множина, клас предметів, кожний з яких має ознаки, відображені в змісті поняття.Литература1. Гуманістична психологія: Антологія:В 3 т.: Навч. посібник. - К., Пульсари, 2001. - Т. 1 : Гуманістичні підходи в західній психології ХХ ст. - 252с.
2. Євтух М.Б., Сердюк О.П. Соціальна педагогіка: Підручник. - К., МАУП, 2002. - 229с.
3. Івін О.А. Логіка: Навч. посібник. - К., АртЕк, 1996. - 232с.
4. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность: Учеб. пособие. - М., Смысл; Издательский центр "Академия", 2004. - 346с.
5. Маслоу А. Дальние пределы человеческой психики / А.М. Татлыдаева (пер.). - СПб., ЕВРАЗИЯ, 1997. - 430с.
6. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс. - М., Владос, 1999. - Кн. 1 : Общие основы. Процесс обучения. - 576с.
7. Психологическая энциклопедия / Раймонд Корсини (ред.), Алан Ауэрбах (ред.). - СПб., Питер, 2003. - 1094с.
8. Словник-хрестоматія педагогічних понять: Навч. посібник. - Луганськ, 2004. - 272с.
9. Фельдштейн Д. И. Психология развивающейся личности: Избранные психол. труды / Академия педагогических и социальных наук; Московский психолого- социальный институт. - М., 1996. - 512с.
10. Хьелл Л., Зиглер Д. Теория личности: основные положения, исследования и применение: Учеб. пособие. - СПб., Питер, 1997. - 608с.
11. Шулдик Г.О., Шулдик Н.В. Психологія мислення. - К., Інтелект, 1999. - 170с.
12. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. - К., Либідь, 2002. - 560 с.'
|
|
