СодержаниеВступ 3
Розділ І 6
ТЕОРЕТИЧНІ МОДЕЛІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ І ІДЕНТИЧНОСТІ В ПРАЦЯХ ЗАКОРДОННИХ ТА ВІТЧІЗНЯНИХ ДОСЛІДНИКІВ 6
1.1. Психологічний напрям дослідження ідентифікації. Зв'язок ідентифікації з ідентичністю та самоідентифікацією. 6
1.2. Соціологічний підхід до визначення ідентифікації і ідентичності. 26
Висновки до 1-го розділу 41
Розділ 2. 42
ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ У СТАВЛЕННІ ОСОБИСТОСТІ ДО ДЕРЖАВИ 42
2.1. Політична ідентифікація як вид ідентифікації особистості. 42
2.2. Практика дослідження політичної ідентифікації. 53
Висновки до 2-го розділу 58
Загальні висновки 59
Список літератури 61ВведениеАктуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку українського соціуму перед дослідниками постає ряд нових задач, пов'язаних з переосмисленням проблеми особистості в умовах соціальних змін. Зокрема, актуалізується питання про вплив соціокультурної трансформації пострадянського періоду на процеси соціальної ідентифікації особистості.
Радянський період характеризувався домінуванням командної державно-цивільної ідентичності ("радянська людина") і відповідного їй дискурсу "простоти і ординарності" ("як все"). Питання про множинність диференційованих ознак соціальної ідентичності ігнорувалося через невідповідність ідеологічній програмі затвердження повної "соціальної однорідності" в країні.
Девальвація колишніх чітких ідентифікаційних рамок породила феномен масового "пошуку ідентичності" в сучасному українському суспільстві, яке відчуває активний процес трансформації. Сучасний соціокультурний контекст ідентифікаційних процесів має ряд особливостей: реорганізація політичних і економічних структур, ускладнення соціально-стратифікаційної системи, розширення рамок соціальної взаємодії, наростання інформаційних потоків, культурне різноманіття. Паралельно відбувається глибока модифікація нормативно-ціннісної системи і моделей соціальної, економічної, політичної поведінки. Ці і інші чинники обумовлюють нестабільність і аморфність соціокультурного середовища, до якої українці вимушені адаптуватися.
У даних умовах соціальна ідентифікація особистості набуває, переважно, адаптивного характеру, що виявляється в структурі ідентифікаційної ієрархії і механізмах формування соціальної ідентичності. Сучасна українська дійсність демонструє мозаїчність ідентифікаційного простору і, відповідно, різноманіття ідентифікаційних стратегій і способів соціальної самоідентифікації особистості, які необхідно досліджувати з урахуванням впливу як зовнішніх соціокультурних детермінант, так і внутрішніх індивідуально-особистих чинників. Цим пояснюється актуальність теми нашого дослідження.
На сьогоднішній день існує доволі широкий спектр трактувань проблематики соціальної ідентифікації особистості, що пов'язано з науковими традиціями різної орієнтації. Умовно можна визначити дві стратегічні лінії теоретичної інтерпретації особистісної ідентичності. Перша сягає коріннями в психологічну науку, інша сформувалася в рамках соціології.
Соціопсихологічні концепції ідентифікації особистості поділяються на п'ять груп: психодинамічні - З.Фрейд, Е. Еріксон, Дж. Марсіа, А. Ватерман, біхевіористські - М. Шеріф, Д. Кемпбелл, когнітивістські - Г. Теджфел, Дж. Тернер, Р. Браун, П. дю Приз, діяльнісні - Д.А. Леонтьєв, B.C. Агєєв, в рамках теорії соціальних уявлень - С. Московічі, Ж.-П. Кодол, Д. Жоделе.
Друга наукова лінія відображає три принципово різних підхода, кожний з яких включає до себе різні теорії і рівні. Макросоціологчний рівень: структурний функціоналізм - Е. Дюркгейм, Т. Парсонс; марксизм - К. Маркс, А.Грамші; мікросоціологічний: символічний інтеракціонізм - Дж. Г. Мід, І. Гоффман, М. Кун, Т. Макпартленд, Г. Брейкуелл; феноменологія - А. Шюц, П. Бергер, Т. Лукман.
Широко представлені російські дослідники проблем соціальної ідентифікації: К.А. Абульханова-Славська, В.І.Журавльов, А.Н. Філіпов, І.С. Кон, В.А. Ядов (проблеми самовизначення індивіда); З.Т. Голєнкова, Г.Г. Ділігенський, Л.М. Дробижева, Т.І. Заславська, Л.Г. Іонін, П.М.Козирєва, Ю.А.Левада (проблеми соціальної ідентифікації росіян в пострадянському суспільстві).
Для вітчізняної соціологічної думки проблематика соціальної ідентифікації особистості являється достатньо новою і недостатньо широко розробленою. В період 1993 - 2007 роки на захист виносилися дослідження В.О. Болотової (професійна ідентифікація особистості); О.Б. Іванової (ідентифікація особистості в соціальній групі); К.Ю. Шестакової (етнічна ідентифікація); О.А.Безрукової, Н.П. Гедікової, Н.Г. Ісхакової, М.С. Китаєвої, Н.М. Юрій (політична соціалізація особистості).
Виходячи з цього, можна вважати, що питання розгляду соціальної ідентифікації не набули широкого огляду в українській науковій літературі та потребують подальшого свого вивчення.
Тому метою даного дослідження є поглиблення уявлень про сутність, зміст та механізм дії соціальної ідентифікації в умовах українського пострадянського простору.
Об'єкт дослідження - український соціум у період сучасних трансформаційних процесів. Предмет дослідження - ідентифікаційні практики входження особистості у політичну сферу суспільства.
Для досягнення мети дослідження передбачено виконання наступних завдань:
1) проаналізувати евристичні можливості різних наукових підходів до вивчення соціальної ідентифікації особистості в сучасному українському суспільстві;
2) вточнити зміст понять "соціальна ідентифікація особистості", "соціальна ідентичність", "самоідентифікація" з урахуванням актуальної соціокультурної ситуації, розглянути механізми особистісної ідентифікації;
3) розкрити механізм взаємодії та ідентифікації особистості в системі "особистість - держава" та їх вплив на становлення індивіда.
Методи дослідження. В роботі використовувались загальнонаукові методи: аналіз, синтез, узагальнення; порівняльний метод (при виявленні сутності та специфічних особливостей теоретичних підходів до розгляду ідентифікації), системний (при обґрунтуванні впливу суспільно-політичних чинників на особистість). Серед конкретно-соціологічних методів у рамках дослідження знайшли застосування: аналіз документальних джерел, анкетування.Литература1. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие. - М., Прогресс, 1990. - 268с.
2. Асмолов А. Г. Психология индивидуальности: методологические основы развития личности в историко-эволюционном процессе. - М., Изд-во МГУ, 1986. - 96 с.
3. Бебик В. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному олімпі. - К., 1993. - 114с.
4. Болотова В.О. Професійна ідентифікація особистості (соціологічний аспект аналізу): Автореферат дисертації: 22.00.03 / Університет внутрішніх справ. - Х., 1998. - 17с.
5. Бортніков В. "Розмежування" в Україні в контексті ціннісної ідентифікації населення // Політичний менеджмент. - 2007. - № 1. - С.36-47.
6. Гавриленко І.М. Соціологія. Кн.1. Соціальна динаміка. - К., Видавничий центр "Киівський університет", 2000. - 464 с.
7. Гнатенко П.І., Павленко В.М. Ідентичність: філософський та психологічний аналіз. - К., АРТ - ПРЕСС, 1999. - 466 с.
8. Зливков В. Л. Самоідентифікація в педагогічній комунікації. - К., Український центр політичного менеджменту, 2005. - 144 с.
9. Злобіна О. Громадський простір України: ступінь ідентифікації та чинники консолідації: // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2006. - № 2. - С.177-194.
10. Іваненко О. Ми все ще мовчазна більшість: пошук соціальної ідентифікації українського суспільства // Віче. - 2001. - №9. - С.120-131.
11. Іванова О.Б. Ідентифікація як ознака соціальної зрілості соціальної групи: Автореферат дисертації: 22.00.01 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2001. - 19с.
12. Іваць О.М. Методологічні проблеми етнонаціональної ідентифікації // Віче. - 2007. - № 14. - С.22-23.
13. Киселев И.Ю., Смирнова А.Г. Формирование идентичности в российской провинции. - М., Спектрум, 2001. - 128 с.
14. Корольчук М.С., Криворучко П.П. Історія психології: Навч. посібник. - К., Ельга; Ніка-Центр, 2004. - 246с.
15. Коростелина К.В. Идентичность и толерантность: Методическое пособие. - Симферополь, Доля. - 2001. - 44 с.
16. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К., Наукова думка. -1989. - С.134 - 194.
17. Крайг Г. Психология развития. - СПб., Питер. - 2000. - 992 с.
18. Кривицька О. Конфліктність пострадянської етнічної ідентифікації: Національно-етнічна диференціація й ідентичність // Політичний менеджмент. - 2003. - № 3. - С.43 - 55.
19. Леонтьев Д.А. Динамика смысловых процессов / Д.А. Леонтьев // Психологический журнал. - 1997. - N6. - С. 13-27.
20. Лизанчук В. Мова - основа ідентифікації нації // Бористєн. - 2006. - № 8. - С.16-17.
21. Лушин П. В. О психологии человека в переходной период (Как выжить, когда все рушится?). - Кіровоград, КОД, 1999. - 208 с.
22. Мід Джордж Г. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста / (пер. з англ. - К., Український Центр духовної культури, 2000. - 374с.
23. Москаленко В. В. Социальная психология. - К., Центр навчальної літератури. 2005. - 624 с.
24. Мухина В. С. Проблема генезиса личности: Учебн. пособие. - М., Просвещение, 1985. - 104 с.
25. Обозов Н. Н. Как назвать наши отношения / Академия психологии, предпринимательства и менеджмента. - СПб., Облик, 2001. - 89с.
26. Петровский А. В. Личность. Деятельность. Коллектив. - М., Политиздат, 1982. - 255 с.
27. Психологічна енциклопедія: А - Я / О. Степанов (авт.-упоряд.). - К., Академвидав, 2006. - 424с.
28. Райкрофт Чарльз. Критический словарь психоанализа: Пер. с англ.. - СПб., Восточно-Европейский Ин-т Психоанализа, 1995. - 288с.
29. Роменець В.А. Історія психології XIX- початку ХХ століття: Навч. посібник. - К., Вища школа, 1995. - 614с.
30. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. - СПб., Питер, 1999. - 720с.
31. Социологический энциклопедический словарь / под ред. Г.В. Осипова. - М., ИНФРА-М-НОРМА, 1998. - 488 с.
32. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. (уклад. В.І. Волович та ін.) - К., Український центр духовної культури, 1998. - 377 с.
33. Фонарев А.Р. Формы становления личности в процессе ее профессионализации // Вопросы психологии. - 1997. - №2. - С. 88 - 93.
34. Фрейд З. Психология бессознательного. Пер. с нем. - М., Просвещение, 1989. - 447 с.
35. Фрейд З. Психология масс и анализ человеческого "Я". Пер. с нем. - М., Ин-т психологии РАН: КСП, 1998. - 320 с.
36. Хабермас Юрген. Моральное сознание и коммуникативное действие / пер.с нем. - СПб., Наука, 2000. - 380с.
37. Хазратова Н.В. Проблема неусвідомлюваного у ставленні особистості до держави (розділ колективної монографії) // Психологія масової політичної свідомості та поведінки. - К., 1997. - С. 67-82.
38. Шнейдер Л. Б. Профессиональная идентичность: теория, експеримент, тренинг. - М., МОДЕК, 2004. - 600 с.
39. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. - М., Прогресс,1996. - 634 с.
40. Юнг Карл Густав. Сознание и бессознательное. - СПб., Университетская книга, 1997. - 544с.
41. Юрій Н.М. Політична соціалізація молоді в умовах трансформації суспільства: аналіз міжнародного і українського досвіду: Автореферат дисертаці: 23.00.04 / Одеська національна юридична академія. - О., 2002. - 16с.
42. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. - М., Добросвет, 2000. - 596с.'
|
|
