СодержаниеВступ 4
РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗДОРОВ'Я 11
1.1. Здоров'я і здоровий образ життя: поняття, складові, проблеми виміру. 11
1.2. Соціологічний портрет сучасної української молоді та її здоров'я. 27
Висновки до 1-го розділу 33
РОЗДІЛ ІІ
МОДЕЛІ САМОЗБЕРІГАЮЧОЇ ПОВЕДІНКИ ЯК ОБ'ЄКТ СОЦІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ 34
2.1. Види та типи моделей самозберігаючої поведінки в дослідженнях сучасних соціологів. 34
2.2. Фактори, що впливають на самозберігаючу поведінку. 42
Висновки до 2-го розділу. 50
РОЗДІЛ ІІІ
ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ САМОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЦІННОСТЕЙ ЗДОРОВ'Я СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ 52
3.1. Теоретичні основи дослідження 52
3.2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження. 60
Висновки до 3-го розділу 65
Загальні висновки 68
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 73
ДОДАТКИ 77ВведениеАктуальність теми. Аналіз кількісних та якісних характеристик населення за останнє десятиріччя свідчить про те, що Україна перебуває у стані глибокої демографічної кризи, яка характеризується депопуляцією, старінням населення та зменшенням середньої тривалості життя. Особливе занепокоєння викликає стан здоров'я нації в цілому, що має стратегічне значення для забезпечення сталого розвитку суспільства. Показники здоров'я населення України сьогодні настільки погіршилися, наблизившись до критичних, що їх можна оцінити як загрозу національній безпеці. Смерть від нещасних випадків, отруєнь, травм займає перше місце в структурі причин смертності українців. У результаті неприйняття заходів для збереження демографічного потенціалу Україна ще більш відстає від розвинутих держав світу. Тривалість життя населення України наближається до аналогічного показника в країнах Південної Америки (67 і 73 роки) [27, с. 45].
Найбільш страждає від кризових явищ найуразливіша частина соціуму - діти і молодь. За даними управління охорони здоров'я, більше 60% дітей, які у 2007 році вступили до школи, мають ті чи інші порушення соматичного та психічного характеру. У віковій структурі найбільший рівень захворюваності відмічається у дітей віком від 7 до 14 років. Цілком зрозуміло, що в подальшому ця категорія дорослішає і ці негативні показники переносяться на більш дорослих індивідів - студентів та працюючу молодь. У структурі захворюваності дітей віком від 0 до 14 років перше місце займають хвороби органів дихання (62,19%), на другому місці - інфекційні та паразитарні хвороби (5,9%) і хвороби шкіри та підшкірної клітковини (5,6%), третє місце посідають хвороби органів травлення (4,1%). Показники захворюваності підлітків 15-18-літніх показують незначне зниження. У структурі захворюваності підлітків цієї вікової групи перше місце належить хворобам органів дихання (46,2%), на другому місці хвороби шкіри та підшкірної клітковини (7,5%;), на третьому - травми та отруєння (6,4%) [26, с. 9].
Щодо сільської молоді, то на жаль, вона також не може похвалитися добрим здоров'ям та його сприятливими тенденціями - за останні десять років поширеність хвороб лише серед сільських підлітків (15-17 р.) зросла майже на третину (31,8%). Кількість звертань підлітків сільської місцевості до медичних закладів із приводу всіх захворювань становить щорічно близька 12 тис. у розрахунку на кожні 10 тис. підлітків. Загалом як первинна, так і загальна захворюваність підліткового населення сіл нижча, ніж у містах. Це значною мірою обумовлено меншою кількістю звертань і неповним виявленням патології на селі, що пов'язано з недостатньою чисельністю та укомплектованістю сільських амбулаторно-поліклінічних закладів "вузькими" спеціалістами, підлітковими терапевтами тощо. Як свідчать результати вибіркових соціально-демографічних обстежень, які проводить Держкомстат України, основна маса (81%) сільської молоді не має можливості отримати відповідне медичне обслуговування за місцем проживання. При цьому науковці Інституту охорони здоров'я дітей і підлітків АМН України стверджують, що останнім часом стан здоров'я підлітків у сільській місцевості гірший, ніж у міських поселеннях. На фоні певного зниження захворюваності й поширеності хвороб інфекційної та паразитарної патології, хвороб ока та його придаткового апарату, ендокринної системи, значно зростає захворюваність і поширеність новоутворень, розладів психіки та поведінки, хвороб органів травлення. Зростає також поширеність хвороб кістково-м'язової системи та сполучної тканини, систем кровообігу, частота вперше виявлених вад розвитку [26, с. 10].
Епідемічна ситуація щодо поширення в Україні ВІЛ/СНІД в останні роки ускладнилася. З офіційно встановленим діагнозом "ВІЛ-інфекція" налічується 2879 дітей. Майже всі вони інфіковані своїми матерями, які найчастіше мають молодіжний вік. Найбільша кількість ВІЛ-інфікованих дітей спостерігається у Донецькій, Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській областях та Автономній республіці Крим. Слід відзначити, що насправді становище щодо захворювань ВІЛ/СНІД незрівнянно гірше, ніж його представляють дані офіційної статистики. В Україні за оцінками національних і міжнародних (ЮНЕЙДС, ВООЗ) експертів, кількість ВІЛ-інфікованих громадян визначається у межах 370-530 тис. чол., тобто не менше як 1 % дорослого населення. Щодо хвороб, які передаються статевим шляхом, то слід констатувати, що протягом останніх років відбувається певне зниження захворюваності на сифіліс, гонорею тощо. Вирівнюється також співвідношення між хлопчиками та дівчатами, хворими на сифіліс. Але загалом захворюваність підлітків хворобами, що передаються статевим шляхом є досить високою. Потребує особливої уваги захворювання підлітків на туберкульоз - протягом останніх 10 років в Україні спостерігається неухильне зростання захворюваності на туберкульоз цієї вікової групи.
Виходячи із важливості здоров'я в житті суспільства, різні аспекти здоров'я та його збереження знаходились і знаходяться під прискіпливою увагою науковців. В закордонній практиці дослідження здоров'я відомими є роботи К. Купера (значення оздоровчої практики в діяльності людини), К. Ніші (здоровий образ життя), З. Вендровська (медико-соціальні аспекти діяльності професійних груп), З. Пулкінен (вплив екологічних факторів на здоров'я людини), Р. Банністер (здоров'я в системі інформаційних технологій), С. Дж. Маттіус (методологічні питання здоров'я).
Теоретичну базу вітчизняних досліджень цього явища було закладено в рамках колишнього СРСР, коли фундаментального значення набули роботи радянських вчених: Г.Л. Апанасенко, М.М. Амосова, Л. С. Виготського, П. Ф. Лесгафта, М.О. Семашко.
Значного розвитку аспекти збереження здоров'я набули в працях сучасних російських дослідників: теоретико-методологічні питання, пов'язані з цією сферою (Л.Є. Анісімова, Д.Д. Венідіктов, П.П. Денісенко, О.В. Дмітрієва, Г.П. Макарова, В.Н. Кудрявцева, Ю.П. Лісіцин, В.Д. Ліщук, Л.А. Сабурова, А.В. Сахно, Ф.П. Смірнов, Б.Г. Юдін); дослідження економічних, юридичних, соціально-політичних проблем здоров'я в умовах ринкової економіки (І.Б. Назарова, Н.В. Сергєєв, С.Ю. Сидоріна, Л.П. Ципленкова, Р.Ю. Шульга), проблеми здоров'я окремих груп населення - інвалідів, підлітків, молоді, людей похилого віку (Н.Л. Антонова, І.В. Журавльова, О.В. Краснова, Т.З. Козлова, Л.А. Пономарьова, Д.Б. Раднаева, Л.С. Шилова); вивчення соціально-демографічних і соціально-психологічних особливостей окремих груп населення, так званих груп ризику - підлітків, молоді, що вживають наркотики, алкоголь, мають захворювання, що передаються статевим шляхом (І.В.Журавльова, Л.Ю. Іванова, В.В. Касаткіна, Н.Є. Русанова, О.В. Тюсова); дослідження самозберігаючої поведінки населення загалом та його окремих прошарків (Т.Б. Борискіна, І.В. Журавльова, А.В. Меренков, Л.С. Шилова). Значне місце займають дослідження факторів ризику, що обумовлюють стан здоров'я населення: Е.А. Фомін, Н.М. Федорова (самодермінаційна поведінка населення у сфері здоров'я, вплив на здоров'я стресогенних факторів, зокрема, безробіття, втрати постійного джерела доходу, психоемоційних станів, невдач у сімейному житті); І.Б. Назарова (взаємозв'язок стану здоров'я населення та різноманітних груп факторів: демографічних (стать, вік, національність, місце проживання), економічних (освіта, доход, зайнятість), соціальних та поведінкових (вживання алкоголю, паління, зайняття фізкультурою, контроль за вагою, конфесіальна приналежність).
В українській соціологічній науці останнім часом активно здійснюються спроби подолати суто медико-демографічний підхід до цієї проблеми, розробити нові концепції здоров'я, визначити і дослідити його складові та механізми формування. Можна назвати наступних сучасних українських вчених, які своїми наробками роблять певний внесок у вирішення проблеми здоров'я як у теоретичному, так і практичному плані: роботи А.П. Алексеєнко, В.П. Войтенко, І.В. Єршової-Бабенко, М.В. Кривоносова, І.С. Кратенка, В.Л. Кулініченко, А.П. Лантух, Л.П. Сущенко (теоретико-методологічні проблеми здоров'я); В.С. Бакірова, В.М. Ніколаєвського, О.Я. Бабака, М.І. Яблучанського (дослідження стану здоров'я населення, його соціальних детермінант); І.Е. Бекешкіної, Є.І. Головахи, О.А. Донченко, Н.В. Паніної, Л.М. Юр'євої (проблеми психічного здоров'я населення, вивчення його соціального самопочуття); Ю.І. Саєнко, Г.І. Мімандусової (дослідження здоров'я і соціального самопочуття населення, яке потерпіло в результаті Чорнобильської катастрофи).
Відсутність чіткої концепції здоров'я, призвела до значних розходжень як у його сучасної інтерпретації, так і у визначенні основних факторів впливу. Існує певна розсіяність напрямів дослідження здоров'я: від медико-соціального (найбільш розробленого) до соціологічного, який тільки починає формуватися. Наприклад, в період з 1994 по 2008 рік в Україні захищене близько 200 дисертацій в межах медичної науки з питань збереження здоров'я різними групами населення (О.Є. Абатуров, О.В. Артамонов, О.В. Арямнова, М.Г. Ахаладзе., А.Д. Барзилович, О.В. Бердник, М.П. Беро, О.К. Бондар, І.Б. Бутирська, Ю.В. Бушуєв, Н.В. Василенко, М.П. Вашкулат, Л.М. Величко, М.М. Вовкодав, Ю.О. Гайдаєв, Т.С. Грузєва, Ю.П. Дегтярьов , Т.І. Діордічук та ін.). В той же час не соціологічною наукою, а іншими галузями знань розглядалися питання здоров'я населення України та його особливостей в різних сферах діяльності людини: філософія - 5 дисертацій, педагогіка - 6, психологія - 9, право - 17, фізкультура і спорт - 8, державне управління - 19 дисертацій. Соціологічна наука за той же період представлена однією роботою.
Що стосується здоров'я молоді, то соціологічних робіт тут не дуже багато, хоча останнім часом їх кількість збільшилася. Насамперед треба назвати київських дослідників О.О. Яременко, О.М. Балакірєвої, О.В. Вакуленко, І.Л. Демченко, які провели серію соціологічних досліджень відносно самих різноманітних проблем, пов'язаних зі здоров'ям підлітків, молоді (формування здорового способу життя молоді; вживання у молодіжному середовищі тютюну, алкоголю, наркотиків; сексуальне та репродуктивне здоров'я молоді, підлітків; проблеми ВІЛ-інфікованих). Цікаві дані щодо здоров'я шкільної молоді отримали харківські учені О.В. Кабачна, Є.П. Копіна, В.М. Ніколаєвський, Л.Г. Сокурянська, І.І. Шеремет.
Сьогодні у науковому дискурсі відносно проблеми здоров'я загальноприйнятим є визнання способу життя як найважливішого чинника здоров'я. Це, безсумнівно, привертає увагу вчених - демографів, психологів, соціологів - саме до вивчення способу життя, як головного чинника, що характеризує життя людини в сучасному суспільстві, поведінки в сфері здоров'я. Разом з цим, слід констатувати, що найбільш розробленими сьогодні є прикладні аспекти дослідження здоров'я молоді, пов'язані з фізичною складовою здоров'я: фізичне здоров'я, проблеми ВІЧ-інфекції та СНІДу, наркоманії, алкоголізму. Мало розробленими залишаються теоретичні питання, пов'язані зі здоров'ям як соціальним феноменом, дослідженням факторів впливу, формуванням та розвитком поведінки в сфері здоров'я.
Тому метою мого дослідження є соціологічний аналіз моделей самозбереження та виявлення цінностей здоров'я сучасної української молоді.
Об'єктом даної роботи є моделі самозберігаючої поведінки молоді в умовах сучасного українського суспільства
Предметом роботи виступають особливості і чинники формування такої поведінки.
Для досягнення мети дослідження передбачено виконання наступних завдань:
- проаналізувати теоретико-методологічні напрацювання сучасних науковців стосовно теми і проблеми дослідження і на цій основі визначити сутнісні ознаки поведінкових моделей у сфері здоров'я;
- виявити особливості та типи самозберігаючої поведінки, які притаманні сучасній молоді;
- визначити чинники, які впливають на формування такої поведінки;
- дослідити ціннісні орієнтації молоді в сфері здоров'я;
- вивчити образ здоров'я, який склався в уявленнях молодих людей.
Методи дослідження. В роботі використовувались: історичний метод (при дослідженні генезису концепцій здоров'я та здорового образу життя), порівняльний (при виявленні сутності та специфічних особливостей теоретичних підходів до розгляду здоров'я, інтерпретації його сутності), системний (при обґрунтуванні концепції самозбереження та його залежності від самозберігаючої поведінки), а також моделювання (при визначенні факторів, що впливають на стан здоров'я та на форми самозберігаючої поведінки). Серед конкретно-соціологічних методів у рамках дослідження знайшли застосування: аналіз документальних джерел, анкетування.
Емпірична база дослідження. Для опитування застосовувалася репрезентативна вибірка, до якої ввійшли працівники Дніпропетровського відділення ООО "Комерційного банку "Дельта"". Кількість опитаних: 100 осіб у віці від 22 до 35 років включно. Анкети оброблені на комп'ютері за допомогою програми SPSS.
Як інформаційна база використовувались також опубліковані дані досліджень здоров'я молоді, що були проведені зарубіжними та українськими вченими, зокрема дані Регіонального моніторингового докладу №7 - "Молодежь в меняющемся обществе. Проект МОNEE. ЦВЕ/СНГ/Балтія. - ЮНІСЕФ", а також дані соціологічного дослідження "Соціальні проблеми шкільної молоді м. Харкова", проведеного Східноукраїнським фондом соціальних досліджень і соціологічним факультетом Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Джерелом щодо медико-статистичних показників здоров'я молоді слугували офіційні дані Держкомстату та дані Центру медичної статистики Дніпропетровської області.
Структура роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загального висновку, додатків та списку використаної літератури.Литература1. Балакірєва О., Галустян Ю., Левін Р., Артюх О., Бондар Т. Здоров'я та поведінкові орієнтації української молоді: соціологічний вимір: За результатами національного соціологічного опитування підлітків та молоді 10-22 років / Український ін-т соціальних досліджень; Українсько-канадський проект "Молодь за здоров'я-2". - К., Український ін-т соц. досліджень, 2005. - 256с.)
2. Бачинський Г.А. Социэкология: теоретические и практические аспекты. - К., Наукова думка, 1991. - 285с.
3. Бірюкова І. В., Бородай С. М., Катоній О. М., Кириленко М. І., Мінакова М. В. Профілактика ВІЛ/СНІДу, наркоманії, алкоголізму серед учнів і студентів. - К., Ніка-Центр, 2005. - 264с.
4. Большая Советская энциклопедия. - М., Т. "З". - С. 133.
5. Брехман И.И. Философско-методологические аспекты проблемы здоровья человека. // Вопросы филоофии. 1982. - №2. - С. 52-55.
6. Быков С.В. Образование и здоровье. // Социс 2000. - №1. - С.125.
7. Венидиктов Д.Д. Общественное здоровье: пути оценки и прогнози-рования. - М., Наука,1987. - 137 с.
8. Волков В.В., Корнійчук В.П., Корнійчук Л.П., Хом'як К.Д. Система збереження та зміцнення здоров'я нації. - К., МП Леся, 2007. - 120с.
9. Гаврильчук А. Здоровый образ жизни, его принципы и составляющие. // Основы безопасности жизни. - М. 2000. - №5. - С. 35-36.
10. Головаха Е.І., Панина Н.В. Загальна характеристика та динаміка соціального самопочуття населення України // Українське суспільство на порозі третього тисячоліття. / Під ред. М.О.Шульги . - К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. - С.410-423.
11. Городяненко В.Г, Демичева А.В, Ходус О.В., Швидка Л.І. Суспільствознавство: Людина. Суспільство. Світ: Навч. посібник. - Д., Видавництво Дніпропетровського ун-ту, 2004. - 556с.
12. Энциклопедический словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона / И.Е. Арясов (ред.-сост.). - М., Вече, 2006. - 638с.
13. Журавлева И.В. Поведенческий фактор и здоровье населения // Здоровье человека в условиях НТР. Методологические аспекты. Новосибирск: Наука, 1989. - С. 72.
14. Журавлева И.В. Самосохранительное поведение подростков и заболевания передающиеся половым путем. // Социс. - 2000. - №5.- С. 45-54.
15. Зараковский Г.М., Степанова Г.Б., Авдеева Н.Н. Социально-психологические последствия глобальных изменений природной среды // Человек . - 1995. - № 3.- С. 97-104.
16. Заславская Т.И. Поведение массовых общественных групп как фактор трансформационного процесса. // Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены. ВЦОМ, МВШСЭН, АНХ при правительстве РФ, 2000. - №6. - С. 13-18
17. Здоров'я нації - визначальна ознака сталого розвитку суспільства //http // provisor. Kharkov. Ua / archive / 2003 / att.
18. Золотарьова Е. "Молодь за здоровий спосіб життя": соціальна служба для молоді. // Освіта України. -2000. - №25, 21 червня. - С.1.
19. Козубовська І.В., Мигович І.І. Енциклопедичний словник. - Ужгород : Мистецька лінія, 2001. - 152с.
20. Костенко Н.В, Іванов В.Ф. Досвід контент-аналізу. - К., Центр вільної преси, 2003. - 200с.
21. Максимова Н.Ю. Безпека життєдіяльності: Соціально-психологічні аспекти алкоголізму та наркоманії. - К., Либідь, 2006. - 237с.
22. Молодёжь и наркотики (социология наркотизма) / Под ред. В. А. Соболева, И. П. Рущенко. - Харьков, Торсинг, 2000. - 432 с.
23. Мягких В.Б. Здоров'є молоді як глобальна соціальна проблема. // Світова цивілізація і міжнародні відносини. - 2002. - №2. - С. 130-131.
24. Мягких В.Б. Інтерпретація поняття "здоров'я" в рамках соціально-дослідницької парадигми. // Дніпропетр. ун-т: Вісник Соціологія. Філософія. - Дніпропетровськ, 2002. - Вип. 8 - С. 133-137.
25. Охорона здоров'я в Україні: Статистичний збірник / Державний комітет статистики України. - К., 2007. - 271с.
26. Паніна Н. Українське суспільство 1992-2006: соціологічний моніторинг / НАН України; Інститут соціології. - К.: Інститут соціології НАН України, 2006. - 93с.
27. Паніна Н.В., Головаха Є.І. Тенденції розвитку українського суспільства (1994-1998 рр.); Соціологічні показники: Таблиці, ілюстрації, коментар / НАН України; Інститут соціології. - К., 1999. - 151с.
28. Плахова Е.Н. Здоровье в контексте качества жизни населения. // Методологія: теорія та практика соціального аналізу сучасного суспільства. - Х. 2002. - С. 426-428.
29. Сайт Державного комітету статистики України. - http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/age/
30. Саєнко Ю.А. Енергетика соціуму: соціальне здоров'я та моделі виживання. // Проблеми розвитку соціальної теорії. - К., 2001. - С. 68
31. Смола Л. Покоління прагматиків. Сучасна молодь орієнтована на швидкий успіх та високу зарплату // День. - №149. - 6 вересня 2007.
32. Соболев В. А., Сердюк А. А. Наркомания как объект социологического анализа //Вісник Харківського державного університету. Серія "Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи". - Харків, 2000. - № 492. - С. 167-172.
33. Сохранение здоровья детей и подростков - забота общества // http // likar. Info / proti / artide.
34. Социальные аспекты проблемы здоровья. / под. ред. Л.Г. Матроса.- Новосибирск: ВО "Наука", 1992. - 159с.
35. Социология в России / Под. Ред В.А.Ядова.- 2-е изд., перераб. и дополн. - М., Издател. Института социологии РАН, 1998 . - 696 с.
36. Соціокультурні ідентичності та практики. / під. ред. А. Ручки. - К., інститут соціології НАН України, 2002. - 315с.
37. Соціологія: Підручник / За ред. В.Г. Городяненка. - К., Видавничий центр "Академія", 2006. - 544 c.
38. Стоянова Л. Социальное здоровье как жизненный ресурс украинского общества // www.sociology.kharkov.ua/docs/chten_01/stoyanova.doc
39. Сурмин Ю.П., Туленков Н.В. Методология и методы социологических исследований. - К., МАУП, 2000. - 304 с.
40. Сущенко Л.П. Соціальні технології культивування здорового способу життя людини. / Запоріз. Держ. ун-т. - Запоріжжя, 1999. - 308 с.
41. Тронь Г.О., Швидка Л.І. Моделі поведінки молоді у сфері здоров'я в умовах промислового міста. - Дніпропетровськ, 2003. - 84с.
42. Українська національна ідея: здоров'я нації: Матеріали наук.-практ. конференції / М. Зимомря (наук.ред.) - Л., Українські технології, 2004. - 146с.
43. Фомин Э.А., Федорова Н.М. Стратегии в отношении здоровья // Социс, 1999. - № 11. - С. 35-40.
44. Формування здорового способу життя молоді: проблеми та перспективи. / О. Яременко, О. Вакуленко, О. Болакірєва та ін. - К., Укр. інст. соц. досл., 2000. - 207 с.
45. Формування здорового способу життя: Навч. посіб. для слухачів курсів підвищення кваліфікації, державних службовців. / О. Яременко, О. Вакуленко, Л. Жаліло, М. Комарова та ін. - К., Укр. інст. соц. досл., 2000. - 232 с.
46. Швидка Л.І.Теоретична інтерпретація моделей поведінки в сфері здоров'я // Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ, ВЦ ДнНГУ, 2005. - 252 с.
47. Шилова Л.С. Трансформация самосохранительного поведения. // Социс. - 1999. - №5. - С. 84.
48. Шувалова В.С. Шиняева О. В. Здоровье учащихся и образовательная среда. // Социс. - 2000. - №5. - С. 75-80.
49. Щвець В.Я., Приходченко А.А. Екологічні проблеми м. Дніпродзержинська. - Д., Виконавчий комітет Ради народних депутатів. - 2001.- 90 с.
50. Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. - М., Добросвет, 2000. - 596с.'
|
|
