СодержаниеВСТУП 3
Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИНИКНЕННЯ ГІПЕРАКТИВНОСТІ 5
1.1. Психолого-педагогічні дослідження проблеми гіперактивності у дітей дошкільного віку 5
1.2. Ознаки прояву гіперактивності у дітей дошкільного віку 9
1.3. Причини виникнення у дошкільників гіперактивної поведінки 15
Розділ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛЯХІВ ПОДОЛАННЯ ГІПЕРАКТИВНОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 19
2.1. Методологічні основи дослідження гіперактивності у дітей старшого дошкільного віку 19
2.2. Хід проведення експерименту 21
2.3. Результати експерименту 25
ВИСНОВКИ 28
ЛІТЕРАТУРА 30
ДОДАТКИ 34
Порівняльна характеристика активних і гіперактивних дітей 34
АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ 35
ПРОТОКОЛ № 1 36
СТИМУЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ ДО МЕТОДИК "ВВІЧЛИВІСТЬ", "ОБВЕДИ КОНТУР" 38
ПРОТОКОЛ № 2 41
ПРОТОКОЛ № 3 42
ПРОТОКОЛ № 4 43
ПРОТОКОЛ № 5 44
ПРОГРАМА ПСИХОКОРЕКЦІЇ ГІПЕРАКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ 45
ПРОТОКОЛ № 6 52
ПРОТОКОЛ № 7 53ВведениеАктуальність дослідження виховання здорової, активної, соціально толерантної людини пов'язана на сьогодні із завданнями розбудови сучасної української держави, проблемами виховання в закладах освіти гідних членів суспільства. У зв'язку з цим актуалізується питання щодо підвищення ефективності психолого-педагогічної діяльності у дошкільних освітніх установах. У Законі України "Про дошкільну освіту" зокрема йдеться про те, що держава надає всебічну допомогу сім'ї у розвитку, вихованні та навчанні дитини; піклується про збереження та зміцнення здоров'я, психологічний і фізичний розвиток дітей. Дошкільна освіта розглядається як цілісний процес, що спрямований на забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб, а також на формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.
У програмі дошкільного виховання "Я у Світі" поставлена стратегічна задача формування життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої людини. Відповідно до основних положень цієї програми, дошкільний вік є тим віковим періодом, коли закладається фундамент оптимістичного світобачення, формуються уявлення дитини про свої права та обов'язки, засвоюються моральні правила і норми, розвивається довільна поведінка. Все це вимагає новітніх підходів до виховання дітей, особливо турботливого ставлення до їх психічного здоров'я.
Значущість роботи із дошкільниками обумовлюється тим, що у цьому віці велике значення на формування особистості дитини мають генетичні, біологічні фактори, дія яких іноді значним чином заважає процесам цілеспрямованої соціалізації, педагогічного впливу на свідомість вихованців. Одними із таких обтяжуючих факторів є ознаки синдрому гіперактивності, які, за даними Міністерства охорони здоров'я України, притаманні сьогодні від 50 до 150 тис. дітей дошкільного віку. Такі діти провокують конфліктну, напружену обстановку в родині і в дитячих колективах, можуть стати причиною травмування себе або своїх одноліток. Вони погіршують соціально-психологічний клімат у групах, стають активним джерелом нервозності, викликають глибоке занепокоєння батьків та вихователів. Несвоєчасність лікування і недостатній психолого-педагогічний вплив на таких дітей призводить до того, що вони виростають з значними психологічними травмами, фобіями, тривожними розладами, мають численні комплекси неповноцінності, низькі властивості до успішної соціальної адаптації.
Метою даного дослідження ставиться вивчити стан розробки питання щодо подолання гіперактивності з точки зору психолого-педагогічних наук.
Об'єкт дослідження - діти старшого дошкільного віку з гіперактивною поведінкою.
Предмет дослідження - гіперактивна поведінка дітей старшого дошкільного віку.
На виконання мети дослідження спрямовані наступні завдання:
1. Проаналізувати наукову літературу на предмет причин гіперактивної поведінки старших дошкільників.
2. В процесі аналізу літературних джерел з'ясувати, які існують методики і алгоритми роботи з гіперактивною поведінкою. Здійснити їх аналіз.
3. На основі здійсненого аналізу провести психолого-педагогічний експеримент з дітьми, у яких спостерігається гіперактивна поведінка.
4. Відпрацювати методику роботи з гіперактивними дітьми і зробити висновки щодо ефективності психолого-педагогічного впливу на гіперактивних дітей.Литература1. Про дошкільну освіту. Закон України №2628-III: із змінами на 1 січня 2009 р.
2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" / АПН України / О.Л. Кононко (ред.та упоряд.). - К. : Світич, 2008. - 430c.
3. Арцишевская И.Л. Работа психолога с гиперактивными детьми в детском саду. - М. : Книголюб, 2003. - 55с.
4. Баркова Ю.А., Глозман Ж.М. Групповая коррекция нарушений поведения у детей разного возраста // Психологическая наука и образование. - 2002. - №3. -C. 104 - 110.
5. Божович Л.И. Проблемы формирования личности: Избранные психологические труды. - М., Академия педагогических и социальных наук, 1995. - 352с.
6. Брязгунов И.П., Касатикова Е.В. Непоседливый ребенок, или Все о гиперактивных детях. - М.: Психотерапия, 2008. - 202с.
7. Венгер Л. А., Агаева Е. Л., Бардина Р. И., Брофман В. В., Булычева А. И. Психолог в детском саду. - М. : ИНТОР, 1995. - 64с.
8. Возрастная психология: Детство, отрочество, юность: Хрестоматия / В.С. Мухина (сост. и науч.ред.). - М. : Академия, 1999. - 624с.
9. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К. : Либідь, 1997. - 374с.
10. Грибанов А.В., Волокитина Т.В., Гусева Е.А., Подоплекин Д.Н. Синдром дефицита внимания с гиперактивностью у детей. - М. : 2004. - 243с.
11. Гуревич Н.И. Компоненты психомоторики // Хрестоматия. Психология аномального развития ребенка / Сост. В. В. Лебединский, М. К. Бардышевская. -М. : 2002. Т.1. - 243с.
12. Гуріна О.В. Взаємодія психолога і вчителя з метою корекції гіперактивності учнів молодших класів // Вісник. - Х., 2005. - N702: Серія: Психологія, вип.34. - С.47-50.
13. Гуцало Е.У. Психологічна допомога гіперактивним дітям // Актуальні проблеми практичної психології. - Херсон : 2006. - С.77-80.
14. Гуцало Е.У. Вікова психологія: Курс лекцій. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. Володимира Винниченка, 2004. - 187с.
15. Дневник воспитателя: развитие детей дошкольного возраста / Под ред. О.М. Дьяченко, Т.В. Лаврентьевой. - М. : 1998. - 243с.
16. Єськова А.О. Психологічні особливості виявлення та подолання гіперактивності у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку // Гуманізація навчально-виховного процесу. - Слов'янськ, 2006. - Вип.31. - С.243-248.
17. Заваденко Н.Н. Гиперактивность и дефицит внимания в детском возрасте: учеб. пособие. - М. : Academia, 2005. - 255с.
18. Заваденко Н.Н. Как помочь ребёнку: дети с гиперактивностью и дефицитом внимания. - М.: Школа-пресс, 2001. - 112 с.
19. Кинтанар Л., Соловьева Ю. Методы нейропсихологической коррекции мексиканских дошкольников с дефицитом внимания // Культурно-историческая психология. -2006. -№3. -C. 88-98.
20. Кошелева Л.Д., Алексеева Л.С. Диагностика и коррекция гиперактивности ребёнка. - М.: НИИ семьи, 1997. - 65 с.
21. Кулачківська С.Е., Ладивір С.О. Методичні рекомендації: Дошкільник. Особливості психічного розвитку в умовах екологічної кризи: Поради вихователі дитячого садка / АПН України; Інститут психології. - К., 1995. - 152с.
22. Кулачківська С.Є., Гурковська Т.Л., Карабаєва І.І., Кузнєцова С.В., Літвін Л.І. Альбом розвивальних ігор та вправ. - К. : Нора-прінт, 2001. - 64с
23. Кульчицкий В.А. Нейрофизиология защитных рефлексов. - Минск : Полибиг, 1998. - 142с.
24. Лешли Дженни. Работать с маленькими детьми, поощрять их развитие и решать проблемы: Книга для воспитателя детского сада / пер. с англ. - М. : Просвещение, 1991. - 220с.
25. Лохов М.И., Фесенко Ю.А., Рубин М.Ю. Плохой хороший ребенок. Проблемы развития, нарушения поведения, внимания, письма и речи. - СПб. : ЭЛБИ, 2008. - 320 с.
26. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии: Учеб. пособие. - М. : Академия, 2003. - 381с.
27. Малышев В.Г. Основные способы коррекции ADHD-синдрома. - Москва : Компания Спутник+, 2008. - 196с.
28. Міністерство охорони здоровя України - данние про здоровя дітей
29. Монина Г. Б., Лютова-Робертс Е. К., Чутко Л. С. Гиперактивные дети: психолого-педагогическая помощь: Монография. - СПб.: Речь, 2007. - 186 с.
30. Оклендер В. Окна в мир ребенка. Руководство по детской психотерапии. - М. : Класс, 2005. - 336с.
31. Особый ребенок: исследование и опыт помощи / Центр лечебной педагогики. - Вып. 5. -2006. - 202с.
32. Пальчик А.Б. Эволюционная неврология: монография. - СПб. : Питер, 2002. - 383с.
33. Петрюк І.М. Гіперактивність та дефіцит уваги в дитячому віці як фактор шкільної дезадаптації // Міжнародна науково-практична конференція "Трансформація особистості в умовах соціально-політичних та економічних змін". - Чернівці, 2007. - С.529-534.
34. Политика О.И. Дети с синдромом дефицита внимания и гиперактивностью. -СПб. : 2005. - 243с.
35. Психологічна енциклопедія: А - Я / О. Степанов (авт.-упоряд.). - К., Академвидав, 2006. - 424с.
36. Равич-Щербо И.В. Психогенетика. - М.: Аспект Пресс, 2000. - 447 c.
37. Ребер Артур. Большой толковый психологический словарь: Основные термины и понятия по психологии и психиатрии. - М. : Вече, 2003. - Т. 2 : П-Я. - 560 с.
38. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: в 2-х книгах. - М., Владос, 1999. - Книга 1: Система работы психолога с детьми разного возраста. - 239с.
39. Солодуха М.С., Кононко О.Л. Індивідуальний підхід: його суть і шляхи реалізації у вихованні дошкільників: Методичні матеріали на допомогу працівникам дошкільних закладів. - К., КМІУУ ім. Б.Грінченка,1996. - 191с.
40. Сохранение здоровья детей и подростков - забота общества // http // likar. Info / proti / artide.
41. Тохтамиш О.М. Дитяча гіперактивність: виникнення, розвиток, методи психосоціальної допомоги // Актуальні проблеми психології. - К., 2005. - Т.1, ч.14. - С.154-156.
42. Філіппов М.М. Психофізіологія людини: Навч. посібник. - К. : МАУП, 2003. - 135с.
43. Чернигина Е. В., Горшкова Е. В. Эффективность телесно-ориентированной психотехники в решении проблем психомоторного развития детей 4-5 лет // Психологическая наука и образование. - 2008. - №1. - C. 99-107.
|
|
