СодержаниеПлан
1.Вступ
2. основні риси економічного розвитку.
3. основні проблеми зайнятості у змішаній економіці.
3.1 приватний сектор;
3.2 державний сектор;
3.3 кооперативи.
4. рівень життя.
Висновок.
Список використаної літератури.ВведениеТермін “шведська модель” виник у зв\'язку зі становленням Швеції як однієї з найрозвинутіших у соціально-економічному відношенні держав. Він з\'явився наприкінці 60-х років, коли іноземні спостерігачі стали відзначати успішне сполучення у Швеції швидкого економічного росту з великою політикою реформ на тлі відносної соціальної безконфліктності в суспільстві. Цей образ успішної і безтурботної Швеції особливо сильно контрастували тоді з ростом соціальних і політичних конфліктів у навколишньому світі.
Зараз цей термін використовується в різних значеннях і має різний сенс у залежності від того, що в нього вкладається. Деякі відзначають змішаний характер шведської економіки, що сполучить ринкові відносини і державне регулювання, що переважає приватну власність у сфері виробництва й усуспільнення споживання.
Інша характерна риса післявоєнної Швеції - специфіка відносин між працею і капіталом на ринку праці. Протягом багатьох десятиліть важливою частиною шведської дійсності була централізована система переговорів про результати колективних договорів в області заробітної плати за участю могутніх організацій профспілок і підприємців у якості головних діючих осіб, причому політика профспілок грунтувалася на принципах солідарності між різними групами робітників.
Ще один спосіб визначення шведської моделі виходить з того, що у шведській політиці явно виділяються дві домінуючі цілі : повна зайнятість і вирівнювання доходів, що і визначає методи економічної політики. Активна політика на високорозвиненому ринку праці і винятково великий державний сектор (при цьому мається на увазі насамперед сфера перерозподілу, а не державна власність) розглядаються як результати цієї політики.
Нарешті, у самому широкому змісті шведська модель - це весь комплекс соціально-економічних і політичних реалій у країні з її високим рівнем життя і широким масштабом соціальної політики. Таким чином, поняття “шведська модель” не має однозначного тлумачення.
Основними цілями моделі, як уже відзначалося, протягом тривалого часу були повна зайнятість і вирівнювання доходів. Їхнє домінування може бути пояснено унікальною силою шведського робочого руху. Більш півстоліття - з 1932 р. (за винятком 1976-1982 р.) -у влади знаходиться Соціал-демократична партія Швеції (СДПШ) . Протягом десятиліть з СДПШ тісно співпрацює Центральне об\'єднання профспілок Швеції , що підсилює реформістський робочий рух у країні. Швеція відрізняється від інших країн прийняттям повної зайнятості в якості головної і незмінної мети економічної політики, а шведський народ у цілому - активний її прихильник.
Прагнення до рівності сильно розвинуте у Швеції. Коли лідер соціал-демократів Пер Альбін Ханссон у 1928 р. висунув концепцію Швеції як “будинку народу”, де говорилося про спільність інтересів нації в створенні загального будинку, великі групи населення поза робочим рухом змогли прийняти його погляди. У Швеції соціал-демократичні ідеї залучають значну частину середніх шарів.
До числа специфічних факторів, властивої саме Швеції, треба віднести незмінний зовнішньополітичний нейтралітет з 1814.,неучасть в обох світових війнах, рекордне за тривалістю перебування у влади Соціал-демократичної робочої партії, історичні традиції мирних способів переходу до нових формацій, зокрема від феодалізму до капіталізму, тривалі сприятливі і стабільні умови розвитку економіки, домінування реформізму в робочому русі, що затвердив ці принципи у своїх відносинах з капіталом (їхнім символом стали угоди між керівництвом профспілок і підприємцями в Сальтшебадене в 1938 р.), пошук компромісів на основі врахування інтересів різних сторін.
На економічний розвиток визначний вплив зробили культура й історичні передумови. Невід\'ємною частиною шведських традицій є підприємництво. Ще з часів вікінгів у Швеції відомі підприємство з виробництва зброї і коштовностей. Перша у світі компанія - “Струра Коппарберг” (заснована більш 700 років тому) з\'явилася у Швеції і дотепер входить у дюжину найбільших експортерів країни.
Успішне функціонування економічної системи залежить від динаміки цін, конкурентноздатності шведської промисловості й економічного росту. Зокрема, інфляція - погроза як рівності, так і конкурентноздатності шведської економіки. Отже, повинні використовуватися такі методи підтримки повної зайнятості, що не приведуть до інфляції і негативного впливу на економіку. Як показала практика, дилема між безробіттям і інфляцією стала ахіллесовою п\'ятою шведської моделі.
Із середини 70-х років у зв\'язку з загостренням конкурентної боротьби на зовнішніх ринках і глибокої економічної кризи положення країни помітно ускладнилося, і шведська модель стала давати осічку. Зокрема деякі галузі промисловості, що потрапили в глибоку структурну кризу, стали одержувати державну допомогу, причому в дуже великому масштабі. Але, не дивлячись на похмурі прогнози багатьох економістів, Швеція змогла вийти з кризи. Триваючий з 1983 р. безперервний економічний підйом показав, що шведська модель змогла пристосуватися до умов, що змінилися, і показала свою життєздатність.Литература'
|
