СодержаниеВступ…………………………………………………………………………….…….3
І. Загальна характеристика збройних конфліктів……………………………..……5
1. Поняття збройного конфлікту………………………………...……….…...5
2. Структура збройного конфлікту…………………...………………….…...8
3. Типи збройних конфліктів в сучасних міжнародних відносинах………………………………………………….…...………….…12
ІІ. Чинники збройних конфліктів в сучасних міжнародних відносинах……………………………………………………………………….…..17
1. Поняття чинників збройних конфліктів……………………………….…17
2. Типи чинників збройних конфліктів в сучасних міжнародних відносинах…………………………………………………………………..…19
ІІІ. Визначення чинників збройних конфліктів на прикладах деяких конфліктів на Євразійському континенті…………………………………………………….....28
1. Конфлікт у Придністров’ї…………………………………………….…..28
2. Конфлікт у Нагірному Карабасі…………………………………….……31
Висновки………………………………………………………………………….….36
Список використаної літератури…………………………………………………...37ВведениеВступ
Історія в образі ХХ століття чудово продемонструвала різноманітні відтінки людської сутності: від небаченої жорстокості під час світових воєн до безмежного прояву гуманності в діях окремих осіб, спрямованих на стримування цього кривавого лиха. «Tutti Fratelli» («Всі ми брати»), - стверджував Анрі Дюнан, та суспільство, на жаль, ще не осягнуло в усій повноті ці мудрі слова. Однак протягом багатьох тисячоліть прослідковувалося постійне бажання осягнути природу війни та у випадку такої можливості, взяти під контроль це багатостраждальне явище.
Людство завжди конфліктувало. Сам спір як форма рушію, динаміки, прогресу присутній в нашому житті щодня. Таким чином, найбільшого значення набирають питання ступеню загострення конфлікту, його причини та наслідки. Щодо першого питання, то сідання за стіл переговорів, з метою вирішення проблеми – відносна історична новація. Людству в еволюційному процесі притаманно користуватися правилом: хто виграв – той правий. Збройні конфлікти завжди існували і, з огляду на величезну кількість норм міжнародного права, що покликані їх усунути, але не усувають, будуть мати місце в майбутньому. Щодо наслідків, то навряд чи повністю вдасться порахувати скільки людських жертв та руйнувань було вчинено за всю світову історію. Важливим, на наш погляд, є питання чинників збройного конфлікту, адже навіть незначна превентивна робота на стадії зародження причин конфлікту чи ранньому етапі його ескалації може якісно вплинути на характер, масштаб та наслідки збройної боротьби, або взагалі її уникнути.
З якої точки зору не описувалася б війна в науці про конфлікт – як об’єктивний факт суспільних відносин чи зло, важливою буде якісна оцінка цього явища на початковій стадії з метою мінімалізації наслідків та забезпечення стабільності та безпеки як на глобальному, так і на локальному рівнях. «Попередження завжди краще за врегулювання», - це твердження повинно стати основним в розробці нових концепцій врегулювання збройних конфліктів.
В даній роботі ми окреслимо розвиток наукової думки щодо дослідження збройних конфліктів та їх чинників, розглянемо різноманітні підходи до вивчення причин збройних конфліктів, з’ясуємо важливість досліджень ранніх стадій виникнення даної військової боротьби та визначимо чинники збройних конфліктів в сучасних міжнародних відносинах на прикладі деяких конфліктів, що мали місце в історії.ЗаключениеНа основі проведеного дослідження були зроблені наступні висновки:
1. Збройний конфлікт – це явище міждержавних відносин, яке існувало та буде існувати з огляду на сучасну ситуацію. Існують різні підходи щодо його значення та наслідків, однак дослідниками визначається його особливе значення в нашому житті.
2. Значна увага в науці про конфлікти приділяється дослідженню чинників збройних конфліктів як процесів та явищ, що створюють передумови та середовище дозрівання конфлікту. Це в свою чергу дозволяє ефективніше використовувати різноманітні методи попередження та врегулювання конфліктів.
3. Складна структура збройного конфлікту створює ситуацію взаємозалежності його основних елементів, чинників, причин та наслідків. Це створює ситуацію специфіки кожного конфлікту та ускладнює можливість універсалізації в розробці превентивних моделей.
4. Значна пов’язаність типів конфліктів і типів чинників конфліктів дозволяє визначити ті основні процеси та явища, що визначають можливість виникнення збройного конфлікту.
5. Сучасні міжнародні відносини, які постійно доповнюються новими процесами сприяють значній диверсифікації конфліктогенних чинників.
6. Приклади збройних конфліктів у Придністров’ї та Нагірному Карабасі показали, що навіть за різних умов, стадій, масштабів та рівня агресії є можливе виділення чинників збройних конфліктів, що будуть загальними в різних ситуаціях.
7. Подальше дослідження та систематизація чинників збройних конфліктів дозволить значно ефективніше вести роботу у сфері запобігання збройних конфліктів.ЛитератураСписок використаної літератури:
1. Статут ООН. – 1945.
2. Додатковий Протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру від 8 червня 1977 р.
3. International Commission on Intervention and State Sovereignty (ICISS). The Responsibility to Protect: Report of the International Commission on Intervention and State Sovereignty. Ottawa: International Development Research Centre, 2001.
4. Мальський М.З., Мацях М.М. Теорія міжнародних відносин. Підручник – К.: Знання, 2007
5. Цыганков П.А. Международные отношения. М.: Новая школа, 1996
6. Калугин В.Ю. Курс международного гуманітарного права. – Минск: Тесей, 2006.
7. Задорожній О., Буткевич В., Мицик В. Конспект лекцій з основ теорій міжнародного права. – К.: Інститут міжнародних відносин, 2001.
8. Перепелиця Г.М. Генезис конфліктів на посткомуністичному просторі Європи. – К.:Стилос, 2003
9. Арцибасов И. Н., Егоров С. А. Вооруженный конфликт: право, политика, дипломатия – М.: Международные отношения, 1989
10. Султанов Ш.З. Региональные конфликты и региональная безопасность – М.:Знание, 1990
11. Запрудский Ю.Г. Социальный конфликт: политологический анализ. – Ростов-на-Дону: Из-во Ростовского ун-та, 1992
12. Boulding W. Conflict and Defence. A General Theory. – N.Y., 1962.
13. США и региональные конфликты (80-е годы). – М.: Наука, 1990
14. Локальні та регіональні конфлікти: загроза миру. — К.: Т-во «Знання» України, 2007.
15. Michael Brown Tht Causes of Internal Conflict: An Overview // Nationalism and Ethnic Conflict/ Michael Brown. – London, Cambridge. The Mit Press, 1997
16. С.Хантингтон Столкновение цивилизаций//Политические исследования. – 1994. - №1
17. Глухова А.В. Политические конфликты: основания, типология, динамика. М.,2000.
18. Доронина Н.И. Международный конфликт. О буржуазних теориях конфликта. Критический анализ методологии исследований. – М.: Международные отношения, 1981
19. Тимофеева Л.Н. Политическая конфликтология. М, 1996.
20. Авксентьев В.А. Этнические конфликты: история и типология. // Социс. 1996, №12.
21. Грант Н. Конфликты ХХ века. М., 1995.
22. Косолапов Н. Конфликты постсоветского пространства: фактор стабильности? //МЭиМО, 1996, №2.
23. Межнациональные конфликты на Кавказе: методика их преодоления. М., 1995.
24. Конфліктологія / за ред. Л.М.Герасіна, М.І.Панова. – Х.: Право, 2002
25. Дюрозель Ж.Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших днів. – К.: Основи, 1995
26. Тимохин П.П. Военно-силовая политика США. – М.: Воениздат, 1987
|
|
