СодержаниеI. Вступ.
II. Національні інтереси України і завдання її зовнішньої політики.
III. Засади зовнішньої політики України.
IV. Напрями та пріоритети зовнішньої політики України.
1. Двосторонні міждержавні відносини:
а). прикордонні держави;
б). західні держави - члени ЄС та НАТО;
в). географічно близькі держави;
г). держави Азії, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Африки та Латинської Америки.
2. Регіональне співробітництво в Європі.
3. Співробітництво в рамках Співдружності незалежних держав.
4. ООН та універсальні міжнародні організації.
V. Функції зовнішньої політики України.
1. Забезпечення національної безпеки.
2. Створення умов, необхідних для нормального функціонування національної економіки.
3. Сприяння науково-технічному прогрессу та розвитку національної культури і освіти.
4. Участь у вирішенні глобальних проблем сучасності.
5. Контакти з українською діаспорою.
6. Інформаційна функція.
VI. Механізм здійснення зовнішньої політики.
VII. Заключення.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.ВведениеСтановлення України як незалежної демократичної держави відбувається в період кардинальних політичних і економічних зрушень в українському суспільстві та історичних змін в системі міжнародних відносин, які характеризуються виникненням нових незалежних держав, появою нових регіональних центрів сили в міжнародних відносинах, переходом від ери конфронтації до ери відкритості і співробітництва, зникненням військово-політичного та ідеологічного протистояння в Європі. Процес державотворення і побудови вільного громадянського суспільства в Україні збігається з її поступовим входженням до світового співтовариства і пошуками нею свого місця в сучасному складному, різноманітному і суперечливому світі.
З огляду на своє геополітичне становище, історичний досвід, культурні традиції, багаті природні ресурси, потужний економічний, науково-технічний та інтелектуальний потенціал Україна може і повинна стати впливовою світовою державою, здатною виконувати значну роль в забезпеченні політико-економічної стабільності в Європі.
Неодмінною умовою успішної реалізаці Україною своїх можливостей є її активне і повномасштабне входження до світового співтовариства. Долаючи кризові явища в суспільстві і торуючи свій шлях у світ, Україна спирається на свої фундаментальні загальнонаціональні інтереси, відповідно до яких визначаються засади, напрями, пріоритети та функції її зовнішньої політики.ЗаключениеЦі основні напрями становлять наріжний системний елемент загальної концепції зовнішньої політики України, складовими частинами якої є детально відпрацьовані концепції відносин з окремими державами та міжнародними організаціями, а також концепції окремих функціональних напрямів зовнішньої політики України.Литература1. Борисенко В. Курс української історії. – К.,1997.
2. Історія України. Нове бачення. – К. – 1995-1996. – Т. 1,2.
3. Нагаєвський І. Історія Українскої держави ХХ століття. – К.,1994.
4. Литвин В. Політична арена України: дійові особи і виконавці. – К., 1994.
5. Смолій В. А., Степанков В. С. Українська державна ідея. – К., 1997.
6. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку/За ред. Ф. М. Рудича. – К., 2002.
|
