СодержаниеЗМІСТ
Стор
Вступ 4
1. РОЗДІЛ І. НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ 5
1.1. Населення як суб\'єкт соціально-економічних відносин, його якісна характеристика 5
1.2. Трудові ресурси і трудовий потенціал 9
2. РОЗДІЛ ІІ. ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ ТА МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ 15
2.1. Демографічна ситуація в Україні 15
2.2. Суть і причини міграції 23
2.3. Види міграцій та їх характеристика 24
3. РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМКИ ДЕМОГРАФІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ТА РЕГУЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ 31
3.1. Основні напрямки демографічної політики в Україні 31
3.2. Механізм регулювання міграційних процесів 32
Висновок 39
Список літератури
Додатки 43
45ВведениеВСТУП
Природною основою розвитку суспільства є народонаселення. Роль його як основи суспільства полягає в тому, що воно виступає виробником і споживачем матеріальних благ і тим са¬мим обумовлює його розвиток.
Населення — це сукупність людей, яка природно історично склалась і безперервно відтворюється в процесі життя. Це процес постійного відтворення поколінь людей внаслідок взаємодії народження та смерті. Населення разом із природними умовами і ресурсами та способом виробництва матеріальних благ є основою матеріального життя суспільства. Взаємодія людей за допомогою засобів виробництва, з одного боку, та предметів праці — з іншого, забезпечує матеріальне виробництво. Населення проживає у певному географічному середовищі і здійснює виробництво матеріальних благ у відповідності з наявними природними ре¬сурсами. Розвиток народного господарства будь-якої країни можливий лише за певної чисельності населення, яке здійснює виробництво товарів і послуг, необхідних для власного життя суспільства. Виробництво засобів існування та послуг становить суть господарювання людей. Без цього існування суспільства неможливе.
Взаємозв\'язок і взаємодія між населенням і розвитком господарства - процес історичний. Людина є, з одного боку — активною продуктив¬ною силою, що своєю трудовою діяльністю забезпечує виробництво ма¬теріальних засобів свого існування та надання необхідних їй послуг, а з іншого — вона є споживачем продуктів праці, які забезпечують її життєдіяльність. Населення і економіка являють собою певну єдність: людські . потреби зумовлюють появу нових виробництв та послуг, а останні, в свою чергу, впливають відповідним чином на людей. Виходячи з того, що людина є основним творцем суспільного багатства, можна стверджувати, що чисельність населення та кваліфікація його працездатної частини є фактором, який обумовлює можливості економічного розвитку.ЗаключениеВИСНОВОК
Населення – це сукупність людей, яка природно історично склалась і безперервно відтворюється в процесі життя. Це процес постійного відтворення поколінь людей внаслідок взаємодії народження та смерті. Населення разом із природними умовами і ресурсами та способом ви¬робництва матеріальних благ є основою матеріального життя суспільства. Взаємодія людей за допомогою засобів виробництва, з одного боку, та предметів праці – з іншого, забезпечує матеріальне виробництво. Насе¬лення проживає у певному географічному середовищі і здійснює вироб¬ництво матеріальних благ у відповідності з наявними природними ре¬сурсами. Розвиток народного господарства будь-якої країни можливий лише за певної чисельності населення, яке здійснює виробництво товарів і послуг, необхідних для власного життя суспільства. Виробництво засобів існування та послуг становить суть господарювання людей. Без цього існування суспільства неможливе.
Взаємозв\'язок і взаємодія між населенням і розвитком господарства – процес історичний. Людина є, з одного боку – активною продуктив¬ною силою, що своєю трудовою діяльністю забезпечує виробництво ма¬теріальних засобів свого існування та надання необхідних їй послуг, а з іншого – вона є споживачем продуктів праці, які забезпечують її життє¬діяльність. Населення і економіка являють собою певну єдність: людські потреби зумовлюють появу нових виробництв та послуг, а останні, в свою чергу, впливають відповідним чином на людей. Виходячи з того, що лю¬дина є основним творцем суспільного багатства, можна стверджувати, що чисельність населення та кваліфікація його працездатної частини є фактором, який обумовлює можливості економічного розвитку.
Трудові ресурси – це частина населення, яка характеризується фізич¬ними та розумовими здібностями до праці. До їх складу включають пере¬дусім населення працездатного віку.
Трудовий потенціал – сукупність працездатного населення з врахуванням інтелектуального розвитку, здібностей, знань, умінь, досвіду, духовних цінностей, звичаїв, традицій, переконань і патріотизму. Поняття «трудовий потенціал» ширше, ніж трудові ресурси, тому що воно характеризується не тільки загальною чисельністю індивідів, а й включає сукупність різних якостей людей, що визначають працездатність. По-пер¬ше, якість пов\'язана із здібностями і бажанням до праці, станом здоро¬в\'я, типом нервової системи, тобто всіма якостями, що відображають фізичний й психологічний потенціал. По-друге, це обсяг загальних та спеціальних знань людини, її трудових навичок та умінь, здатність до певного виду діяльності. По-третє, враховується рівень свідомості, відпо¬відальності, інтересів, потреб.
Сучасна демографічна ситуація в Україні характеризується тільки їй властивими особливостями, що зумовлені специфікою суспільно-по¬літичного розвитку, рівнем матеріального забезпечення, національно-культурними традиціями, побутом, духовністю.
Демографічна ситуація в Україні набула критичного стану і має багато ознак. Головна з них – погіршення умов відтворення сім\'ї як первинного елементу формування трудового потен¬ціалу і як найважливішого соціального інституту нашого суспільства. Умови відтворення сім\'ї слід розглядати не тільки як матеріальні (хоча вони є го¬ловним, системоутворюючим компонентом відтворення сім\'ї), а й як со¬ціально-психологічні.
Погіршення соціально-економічних умов життя тягне за собою неадекватність соціально-психологічних реакцій людини, змінює її став¬лення до сім\'ї, до праці. Психічні розлади, алкоголізм, зловживання імен¬ними «соціальними токсинами» і лікарськими засобами, розлад сімей¬ного життя, бездоглядність дітей «процвітають» там, де послаблені соціальні зв\'язки, де відносини мають безособовий характер. Там, де гос¬подарча і особливо виробнича діяльність у занепаді, починають відчува¬тися негативні наслідки для здоров\'я і добробуту населення, збільшуються випадки психічних розладів, зростає злочинність.
Концептуальною основою управління формуванням і розвитком населення є державна демографічна політика.
Демографічна політика – це система політичних, економічних і соціальних цілей, завдань та заходів, спрямованих на формування бажаного в довгостроковій перспективі типу відтворення населення з врахуванням регіональних відмінностей в його розвитку. Демографічна політика є складовою загальної соціально-економічної політики держави. Цілеспрямо¬ване управління демографічними процесами є для будь-якої держави об\'єк¬тивно необхідним. Врахування особливостей демографічної ситуації, ос¬новних тенденцій відтворення населення є обов\'язковою умовою соціально-економічного розвитку держави. Так, зміна кількості, статево-вікової структури населення, його професійного та освітнього рівня визначають кількість трудових ресурсів, напрямів побудови соціальної інфра¬структури. Тому в демографічній політиці акцентують увагу на соціально-економічних, правових, виховних та психологічних методах.
Територіальний обмін населення – закономірний процес, що сприяє раціональному використанню трудових ресурсів, об\'єднанню людей за національністю, релігійною та родинною ознаками. Це виключно важливо у теперішній час, коли на історичну батьківщину повертається ба¬гато репресованих народів. Але ці процеси вимагають державного регу¬лювання на основі повної і точної інформації.
Населення має бути соціально захищеним, а специфічна демографічна політика повинна підсилюватися заходами держави щодо виходу з економічної кризи. Проте суверенність особи несумісна з соціальним, а тим більше державним патерналізмом, котрим була пройнята демографічна політика в колишньому СРСР. Держава повинна забезпечувати соціальний захист своїх громадян, але не перетворювати їх на утриманців. Найвища мета такої політики - домогтися, щоб якомога менша частина населення залежала від суспільної благодійності.
Це у свою чергу передбачає удосконалення умов реалізації трудового та духовного потенціалів населення, його ефективне включення в суспільний поділ праці, нарощування зусиль щодо примноження суспільного добробуту. Цьому можуть слугувати заходи щодо забезпечення зайнятості населення - створення нових робочих місць, навчання та перекваліфікація працездатних, особливо в тих галузях суспільного виробництва, де очікується найбільше безробіття.
Необхідно також проводити демографічні та гендерні експертизи всіх законопроектів Верховної Ради, проектів указів Президента України, які заторкують права та інтереси населення.ЛитератураСПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Бугуцький О. А. Демографічна ситуація на селі // Економіка АПК.
2. Бугуцький О. А. Демографічна ситуація та використання людських ресурсів на селі // Ін
3. Васильєва Л. Й. Демогpафічні аспекти сучасної сім’ї // Актуал. пpобл. політики: Зб. наук. пp.
4. Вовканич С. Й., Цапок С. О. Регіональний демоpозвиток: тенденції та паpадокси // Укpаїна в XXI столітті: концепції та моделі економічного pозвитку: Матеpіали доп. V Міжнаp. конгp. укp. економістів.
5. Волович В. І. Сучасна тpанзитна мігpація в Укpаїні // Київський унівеpситет. Вісник. Сеp. Соціологія. Психологія. Педагогіка.
6. Гpицевич В. С. Репpодуктивний потенціал тpудових pесуpсів pегіону в сучасних умовах // Укpаїнське Полісся: вчоpа, сьогодні, завтpа: Зб. наук. пp.
7. Гавpиш В. П. и др. Пpоблема демогpафічного дефіциту: соціально
8. Глуханова Г., Куpило І. Hаpоджуваність у pадіаційно забpуднених pегіонах Укpаїни // Демогpафічні дослідження: Міжвід. зб. наук. пp.
9. Гоpобець О. Особливості пpоцесів мігpації та відтвоpення населення в Укpаїні // Теpнопільський педунівеpситет ім. В.Гнатюка. Hаук. зап. Сеp.: Геогpафія.
10. Голуб Л. А., Жидченко H. В. Экономические последствия демогpафической ситуации в области // Финансы, учет, банки: Сб. науч. тp.
11. Грушко С. Народові України загрожує вимирання // День.
12. Гудзинський С. О. Тpудовий потенціал села: демогpафічні пеpспективи // Укpаїнське село: вихід із кpизи: Зб. наук. пp.
13. Гуреш Т. Нема кого послати у Декрет!: Демографічна криза в Україні і в світі // Укр. слово.
14. Данюк В. М., Колот А. М. Управління трудовими ресурсами: Навч.-метод. посібник. — К.: Політвидав України, 1991. — 103 с.
15. Економіка України за січень 2007р. / Держкомстат України // Уряд. Кур’єр. – 2007. - № 35. – С. 6. – 12 лют.
16. Євро бюлетень. – 2006. - № 2. – С.6.
17. Кравченко М.В. Вплив сучасних світових тенденцій зайнятості на розвиток вітчизняного ринку праці// Державне управління та місцеве самоврядування: Тези VII Міжнар. наук. конгресу, 29
18. Кравченко М.В. Позитивні зрушення та проблеми соціального захисту населення на сучасному етапі / Матеріали щоріч. наук.
19. Кравченко М.В. Чинники уповільненої дії пенсійного забезпечення українців//Зб. наук. праць НАДУ / За заг. ред.. В.І. Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид
20. Кубинська О.О. Вплив інтеграційних процесів на економічну активність населення зайнятість та ринок праці // Економіка та держава. – 2006. - № 3. – С. 82-85.
21. Малиновська О.А. Мігранти, міграція та Українська держава: аналіз управління зовнішніми міграціями: Моногр. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 236с.
22. Моніторинг макроекономічних та галузевих показників ./ Мінекономіки: Зовнішторгвидав України, 2007. – 89с. – (Січень).
23. На шляху до соціально орієнтованої економіки: Тези доповіді першого віце-прем’єр-міністра М.Я.Азарова на розширеному засіданні Кабінету Міністрів щодо підсумків роботи Уряду у 206р. та основних завдань на 2007р. // Уряд. кур’єр. – 2007. - № 52. – С.3 – (23 бер.).
24. Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005році». – К.: ІОЦ Держкомстату України, 2006.
25. Старостенко Г. Г. Методологія і практика досліджень відтворення населення України (регіональний аспект). — К.: УЕФІ, 1997. — С. 75—76.
26. Україна. Людський розвиток. Звіт. — К.: ПРООН, 1996. — С. 56.
27. Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку: Збірник доповідей міжнар. наук.-прак. конф. — Хмельницький, 1997. — С. 200.
28. Уряд. Кур’єр. – 2007. - № 36. – 24 лют. – С.5.
|
|
