|
СодержаниеЗМІСТrnВСТУПrnРОЗДІЛ 1rnЗагальні питання спадкуванняrn1.1. Поняття спадщиниrn1.2. Спадкоємціrn1.3. Процес спадкуванняrn1.4. Порядок прийняття спадщиниrnВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1rnРОЗДІЛ 2rnІсторія розвитку спадкуванняrn2.1. Історія виникнення і розвитку римського спадкового праваrn2.2. Універсальне наступництвоrn2.2.1. Спадкова маса (hereditas)rn2.2.2. Порядок спадкування за ius civilern2.2.3. Захист спадкових правrn2.2.4. Необхідне спадкування (обов\\\'язкова частка)rn2.2.5. Спадкоємство за преторським правом (bonorum possessio)rn2.2.6. Спадкування за законом (successio legitima)rn2.2.7. Спадкування за заповітом (successio testamentaria)rn2.2.8. Прийняття спадщиниrn2.3. Сингулярне спадкоємство mortis causarn2.3.1. Відмови за заповітом (legata)rn2.3.2. Фідєїкоміси (fideicommissa)rn2.3.4. Дарування (donatio)rnВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2rnРОЗДІЛ 3rnСпадкування за Цивільним Кодексом Україниrn3.1. Спадкування за заповітомrn3.1.1. Форма заповітуrn3.1.2. Право на заповітrn3.1.3. Недійсність заповітуrn3.1.4. Виконання заповітуrn3.1.5. Оформлення права на спадщинуrn3.1.6. Спадковий договірrn3.1.7. Особливі заповідальні розпорядженняrn3.1.8. Особливі питання спадкування за заповітомrn3.1.8.1. Обов\\\'язкова часткаrn3.1.8.2. Секретний заповітrn3.2. Спадкування за закономrn3.2.1. Порядок спадкування за закономrn3.2.2. Черговість спадкуванняrn3.2.3. Особливі питанняrn3.2.4. Перерозподіл спадщиниrn3.3. Здійснення права на спадкуванняrn3.3.1. Прийняття спадщиниrn3.3.2. Відповідальність спадкоємців за борги спадкодавцяrn3.3.3. Видача свідоцтва про право на спадщинуrn3.3.4. Пред\\\'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємцівrn3.3.5. Охорона спадкового майнаrn3.3.6. Управління спадковим майномrnВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3rnРОЗДІЛ 4rnПроблемні питання спадкових відносинrnВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4rnВИСНОВКИrnСПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИВведениеАктуальність теми. Важливим елементом процесу перебудови, реформування та демократизації всіх систем суспільства в Україні є формування правової держави, яка забезпечує виконання конституційного принципу верховенства права (ст. 8 Конституції України) та недоторканність, захист життя й здоров’я людини, її безпеки, честі та гідності.rnЕкономічні перетворення в державі сприяють утворенню нової системи господарювання, що потребує реформації правової системи держави. Зростає роль правового регулювання товарно-грошових відносин та різноманітних відносин з немайновими цінностями. Тому правову базу необхідно привести до відповідності вимогам сьогоденної ситуації в економіці.rnІнститут спадкового права всіх правових систем, як стародавніх так і сучасних, є одним із найважливіших, значення якого обумовлено тим, що об’єктом спадкування є право власності. Адже що залишається після смерті особи, як цим правильно розпорядитися – це актуальні проблеми спадкового права з найдавніших часів і до нашого часу, які залишаються в центрі уваги держави, законодавців та дослідників, кожної людини.rnВиходячи з теоретичної і практичної значущості для розвитку суспільства інституту спадкового права обрано тему дослідження: “Спадкові відносини за Римським цивільним правом та порівняльна характеристика з Цивільним Кодексом України”.rnМета роботи полягає в тому, щоб з’ясувати поняття та зміст загальних і специфічних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування інституту спадкового права за Римським правом та за сучасним Цивільним Кодексом України.rnДля досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:rn- визначити поняття: «Спадкове право», «Спадкування», «Правонаступництво», «Спадщина», «Спадкоємець», «Спадкодавець», «Відкриття спадщини»;rn- дослідити історію виникнення і розвитку римського спадкового права;rn- проаналізувати перехід майна покійного (наступництво) до інших осіб у Римському праві та його різновиди: універсальне та сингулярне;rn- охарактеризувати здійснення механізму спадкування у римському спадковому праві;rn- з’ясувати правові підстави вступу до спадкових відносин в Цивільному Кодексі України;rn- дослідити особливості спадкування за заповітом та за законом в Цивільному Кодексі України;rn- проаналізувати законодавство України стосовно інституту спадкування та окреслити коло питань, які потребують, на наш погляд, вдосконалення та вирішення з метою вступу до Європейської Спільноти.rnОб’єктом дослідження даної роботи є інститут спадкування у Римському праві та сучасному законодавстві України.rnПредмет дослідження – шляхи виникнення загальних і специфічних закономірностей, розвитку і функціонування інституту спадкування у Римському праві та в сучасній Україні.rnМетоди дослідження. Дослідження побудовано на засадах методологічного плюралізму, тобто на використанні низки методів наукового пізнання тією мірою, в якій вони відповідають об’єкту, предмету та завданням дослідження. Відповідно було використано філософсько-світоглядні, загальнонаукові та спеціальнонаукові методи. Серед найважливіших із них необхідно виділити наступні: діалектичний, за допомогою якого в дослідженні виявлено взаємозв’язки та динаміку розвитку інституту спадкування за римським правом взагалі та впровадження як окремих його елементів, так і в повному обсязі у право України; системно-структурний метод, який дав можливість з’ясувати структуру досліджуваного об’єкта; історичний метод використано для з’ясування закономірностей і тенденцій розвитку спадкового права відповідно до загального розвитку права у Стародавньому Римі та в Україні; метод порівняльного аналізу застосовано для з’ясування особливостей та відмінностей спадкових відносин на різних етапах розвитку, а також для порівняння його у римському праві та праві України; метод логічного аналізу дав змогу зрозуміти зміст та правильно тлумачити норми римського та українського права, які регулюють спадкові відносини.rnСтруктура роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури з 39 найменувань. Основний зміст роботи викладено на 94 сторінках машинописного тексту.rnОсновний зміст магістерської роботи. У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету дослідження, взаємозв’язок з іншими питаннями цивільного права.rnУ першому розділі «Основні поняття спадкового права» визначаються поняття: «Спадкове право», «Спадкування», «Правонаступництво», «Спадщина», «Спадкоємець», «Спадкодавець», «Відкриття спадщини» і наводиться загальна характеристика процесу спадкування.rnУ другому розділі «Історія розвитку спадкування» розглядається історія виникнення і розвитку римського спадкового права; досліджується перехід майна покійного (наступництво) до інших осіб у Римському праві та його різновиди: універсальне та сингулярне; характеризується здійснення механізму спадкування у римському спадковому праві.rnУ третьому розділі «Спадкування за Цивільним Кодексом України» з’ясовуються питання правових підстав вступу до спадкових відносин в Цивільному Кодексі України; досліджуються особливості спадкування за заповітом та за законом в Цивільному Кодексі України.rnУ четвертому розділі «Проблемні питання спадкових відносин» аналізується законодавство України стосовно інституту спадкування та визначається коло питань, які потребують, на наш погляд, вдосконалення та вирішення з метою вступу до Європейської Спільноти.ЗаключениеРезультати дослідження дають підстави зробити такі висновки:rn1. Об\\\'єктом спадкування переважно є право власності. Питання про те, що залишається після смерті померлого власника, кому воно має перейти, в якому порядку та обсязі, з найдавніших часів і до наших днів залишаються в центрі уваги суспільства і держави, законодавців і дослідників, кожної людини, оскільки вони стосуються їхніх інтересів. Тому спадкове право в сучасних правових системах є одним з найважливіших інститутів і займає проміжне місце між речовим і зобов\\\'язальним правом. Спадкове право тісно пов\\\'язане з усіма іншими видами майнових прав. Спадкові відносини виникають після смерті громадянина або оголошення його померлим, у спадкоємців з\\\'являється право на прийняття спадщини, а в інших осіб – обов\\\'язок не перешкоджати їм у здійсненні цього права. А спадкові правовідносини спрямовані на наступництво цивільних прав та обов\\\'язків від однієї особи – спадкодавця до іншої – його спадкоємця.rn2. Спадкове право виникло лише з появою приватної власності внаслідок їх взаємозв’язку. Саме тому римське спадкове право в процесі розвитку набуло рис, що відповідали характеру римської власності та сім\\\'ї. Посилення ж значення кровного споріднення стало основою для зміцнення спадкування за законом. Це призвело до того, що соціальне призначення римського спадкового права полягало у сприянні зміцненню сімейних відносин громадян, захисту інтересів неповнолітніх дітей, непрацездатних утриманців тощо. Проте чимала кількість формальних вимог Римського спадкового права (щодо форми заповідальних розпоряджень, порядку відкриття і прийняття спадщини тощо) збереглися й у сучасному спадковому праві.rn3. У сучасному спадковому праві України, як і у Римському, важливе значення має інститут охорони спадкових прав, який, відповідно до чинного законодавства, забезпечує захист прав та інтересів суб\\\'єктів спадкового права. Тому законодавством України передбачено два основні способи охорони спадкових прав: позасудовий (нотаріальний) та судовий. Зокрема, нотаріальні контори за місцем відкриття спадщини, а у відповідній місцевості, де немає нотаріуса – відповідні органи місцевого самоврядування, можуть вживати заходів з охорони та управління спадковим майном.rn4. Якщо кількість спадкоємців перевищує одну особу, користуються наступним принципом: при прийнятті спадщини кількома спадкоємцями спадщина поділяється – а отже, спадкоємці стають співвласниками майна, співкредиторами і співборжниками щодо до тих прав і обов\\\'язків, які перейшли до них у порядку спадкового правонаступництва. rn5. Існує певна особливість поділу майна, нажитого подружжям у шлюбі після смерті одного з подружжя: поділу підлягає не все майно, нажите подружжям у шлюбі, а лише частка, що належить померлому. Тобто, можна прослідкувати особливості спадкування майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя.rn6. Законодавством України передбачено спеціальні уповноважені установи, в компетенцію яких входять всі питання щодо переходу майна померлого до спадкоємців, а також саме документальне оформлення цих прав. Це вирішується державними нотаріальними конторами. Таким чином, нотаріальна контора встановлює коло спадкоємців, що закликаються до спадкування, і визначає частку кожного із них у спадковому майні. Державні нотаріальні контори вживають заходів щодо охорони спадкового майна. Свідоцтво про право на спадщину видається в основному після закінчення шестимісячного строку з дня відкриття спадщини.rn7. На основі викладених в магістерській роботі фактів і проблемних питань, ми можемо дійти висновку, що Україна потребує внесення змін до Цивільного кодексу з метою вирішення проблем, які мають місце в регулюванні відносин спадкування. Цивільний кодекс має відповідати всім вимогам сучасного суспільства.rn8. З метою максимального наближення Цивільного Кодексу до сучасних Європейських та світових стандартів, що сприяло б швидшій інтеграції України з Європейським Співтовариством і всім розвиненим світом взагалі, необхідно ліквідувати деякі прогалини, які утворилися протягом дії сучасного Цивільного Кодексу України, зокрема деякі питання спадкового договору, спадкування за заповітом за неповнолітніми та їх можливість до написання заповіту та деякі інші.ЛитератураСПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИrnrnrn1. Конституція України (зі змінами): Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Голос України. – 1996. – 13 лип.rn2. Цивільний кодекс України: від 16 січня 2003 р. // ВВР. – 2003. – №№ 40-44. – Ст. 356.rn3. Про нотаріат (зі змінами та доповненнями). Закон України від 2 вересня 1993 р. // ВВР. – 1993. – № 39 – Ст. 383.rn4. Про державні нагороди України (зі змінами та доповненнями). Закон України від 16 березня 2000 р. // ВВР. – 2000. – №21. – Ст. 162.rn5. Про державне мито. Декрет Кабінету Міністрів України від 21 березня 1993 р. // ВВР. – 1993. – № 13. – ст. 113.rn6. Інструкція Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (зі змінами). Затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. № 18/5.rn7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених (зі змінами) від 15 червня 1994 р. № 419.rn8. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» (зі змінами) від 31 січня 1992 року №2 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України, № 3 (частина 2).rn9. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7.rn10. Бірюков І.А., Заїка Ю.О., Співак В.М. Цивільне право України. Загальна частина. – К.: Наукова думка, 2000. – 304 с.rn11. Борисович М.М. Римское гражданское право. Учебное пособие. – М.: Изд-во МНЭПУ, 1995. – 140 с.rn12. Гражданское и семейное право развивающихся стран: Учебное пособие / Под ред. В.К. Пучинского и В.В. Безбаха. – М.: Изд-во УДН, 1989. – 208 с.rn13. Гражданское право. Ч.1. Учебник / Под ред. Ю.К. Толстого, А.П. Сергеева. – М.: Изд-во ТЕИС, 1996. – 552 с.rn14. Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран: Сборник нормативных актов. Обязательственное право. Учебное пособие / Под ред. В.К. Пучинского, М.И. Кулагина. – М.: Изд-во УДН, 1989. – 293 с.rn15. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под редакцией члена-корр. РАН, профессора В.С. Нерсенянца. – М.: Издательская группа ИНФРА М – НОРМА, 1997. – 704 с.rn16. Новицкий И.Б. Римское право. – Изд. 4-е, стереотипное. – М., 1993. – 245 с.rn17. Орач Є.М., Тищик. Б.Й. Основи римського приватного права: Курс лекцій. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 272 с.rn18. Панченко М.І. Цивільне право України. – К.: Знання, 2005. – 538 с.rn19. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 512 с.rn20. Подопригора А.А. Основы римського гражданського права: Учебн. пособие для студентов юрид. вузов и факультетов. – 2-е узд., перераб. – К.: Вентури, 1995. – 288 с.rn21. Правознавство: Підручник / Авт. кол.: Демський С.Е., Ковальський В.С., Колодій А.М. (керівник авт. кол.) та інші; За ред. В.В. Копєйчикова. — 7-е вид., стер. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — 736 с.rn22. Римське право (Інституції). – Х.: «Одіссей», 2000. – 288 с.rn23. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер, з рос. — Харків: Консум, 2001. – 656 с.rn24. Цивільне право: підручник для студентів юридичних вузів та факультетів. ё – К.: Вентурі, 1997. – 480 с.rn25. Цивільне право України: Навч. посіб. / Ю.В. Білоусов, С.В. Лозінська, С.Д. Русу та ін. – За ред. Р.О. Стефанчука. – К.: Прецедент, 2005. – 448 с.rn26. Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін.; За заг. Ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т. 1. – 480 с.rn27. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (кер. авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – 2-е вид., допов. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Кн. 1. – 736 с.rn28. Цивільне право України: Підручник / Є.О. Харитонов, Н.О. Саніахметова. – К.: Істина, 2003. – 776 с.rn29. Харитонов Є.О., Калітенко О.М., Зубар В.М. та ін. Цивільне і сімейне право України: Навчально-практичний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене / За ред. Є.О. Харитонова, А.І. Дрішлюка. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2003. – 640 с.rn30. Васькович Й., Тюрін Ю. Чи потребує спадкове законодавство подальшого удосконаленя? // Юридична Україна. 2008. –№ 5. – С. 89-91.rn31. Євстігнєєв А. Деякі аспекти спадкового договору. – Юридичний журнал. –2005. – № 10. – С. 38-40.rn32. Ковальчук Я. Право на складання заповіту // Юридичний журнал. – 2006. – № 10. – С. 32-33.rn33. Коновал Н. Укладення договору довічного утримання (догляду), його правові наслідки та відмінність від спадкового договору // Юридичний журнал. – 2006. – № 6. – С. 34rn34. Кухарєв О. Цивільно-правова відповідальність виконавця заповіту // Право України. 2008. – № 3. – С. 91-94.rn35. Полешко А. «Круглий стіл» з проблем застосування Цивільного кодексу України // Право України. – 2007. – № 6. – С. 150-151.rn36. Присяжнюк А. Спадкування цінних паперів відповідно до чинного законодавства України // Юридичний журнал. –2005. – № 9. – С. 44-45.rn37. Тимощук І. Прийняття спадщини // Юридична Україна. 2007. – № 12. – С. 98-99.rn38. Яровий Я. Відкриття і прийняття спадщини та здійснення спадкових прав // Юридичний журнал. – 2005. – № 10. – С. 88-93.rn39. Яровий Я. Особливості спадкових відносин // Юридичний журнал. – 2005. – № 10. – С. 26-28.
|
|
