|
СодержаниеВСТУПrn1. БІОПЕСТИЦИДИrn1.1 Бактерійні препаратиrn1.2 Грибні препаратиrn1.3 Вірусні препаратиrn2. БІОГЕРБІЦИДИrn3. БІОЛОГІЧНІ ДОБРИВАrn3.1 Технологія отримання азотних біодобривrn3.2 Постачання рослин фосфатамиrnВИСНОВКИrnСПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИВведениеВСТУПrnСучасна біотехнологія дає можливість виробляти екологічно чисті продукти живлення. Для цієї мети використовуються різні біопрепарати, що захищають рослини, як сировину для виробництва продуктів харчування, а також безпосередньо плоди, овочі, зерно від шкідливих комах і хвороб.rnХвороби рослин можуть бути викликані 30000 видів бур\\\'янів, 10000 видів комах, 3000 видів черв\\\'яків, а також вірусами, бактеріями і мікроскопічними грибами, що істотно (до 79%) знижує врожайність сільськогосподарських культур і приводить до посилення ефекту екологічного рівноваги, засмічувавши землю спорами, клітками. Крім того, гриби-патогени можуть виділяти шкідливі для організму людини токсини: фузаріотоксини, мікотоксини. Граничні норми: 0,1.1,0 міліграм/кг проте спостерігається перевищення змісту цих шкідливих речовин в 10 разів.rnДія на людину хімічних пестицидів різноманітна: канцерогенна дія; на ендокринну систему; порушення центральної нервової системи; ураження печінки; вплив на репродукцію; гормональні порушення. Людина щодня отримує до 45 мкг синтетичних канцерогенів в день.rnБурхливий розвиток біотехнології науки, що стоїть на стику мікробіології, біохімії, генетики процесів і апаратів і інших галузей знань, здатне забезпечити багато насущних потреб людини, зокрема одну з найактуальніших потреба в екологічно чистих продуктах живлення.rnЧисленні приклади порушення екологічної рівноваги в природі приводять до екологічним катаклізмам. Нестримне і неконтрольоване впровадження людини в природну біосферу приводить до зараження грунту надлишками шкідливих речовин.rnРазом з тим, здійснюється промислове виробництво біологічних препаратів засобів захисту рослин від шкідливих комах і хвороб. На відміну від хімічних інсектицидів біопрепарати володіють більш яскраво вираженою вибірковістю дії, вони визнані також нешкідливими для людини, тварин, бджіл, птахів, риб. Вони швидко розкладаються в грунту, воді, під дією сонячних променів, не викликають на відміну від хімічних препаратів ефект звикання до них комах.ЗаключениеНемає сумніву, потенціал біотехнології в наші дні великий. Їй дано — хай в певних межах — перевивати поновому «нитку життя» — ДНК — методами генетичної і клітинної інженерії, створювати біооб\\\'єкти по заздалегідь заданих параметрах і, як завжди додають, на благо людства.rnЧи завжди на благо? Думається, що вже з основного тексту ясно: що накопичений різносторонній потенціал сучасної біотехнології — це двосічний меч, який, подібно до інших нових галузей науково-технічного прогресу, що сформувалися в XX в. (ядерна енергетика, комп\\\'ютерна електроніка, космонавтика), може принести не тільки користь, але і шкоду при безконтрольному, необережному і тим більше зловмисному застосуванні. Так, в розповсюдженні методів генетичної інженерії бачили загрозу зараження людей небаченими хвороботворними «генетичними монстрами», створення нових різновидів злісних бур\\\'янів і навіть виведення «стандартних людей» по заздалегідь заданих програмах. Потенційну загрозу, що полягає в розвитку біотехнології, не можна ні перебільшувати, ні зменшувати, вона значною мірою визначається не чисто науково-технічними, а етичними і соціально-політичними чинниками. Як відмічено в матеріалах XXVII з\\\'їзду КПРС, в різних суспільно-політичних системах науково-технічна революція обертається різними її гранями і наслідками.rnБіотехнологія представляється «країною контрастів», поєднання самих передових досягнень науково-технічного прогресу з певним поверненням до минулому, що виражається у використанні живої природи як джерела корисних для людини продуктів замість хімічної індустрії.rnЗначні контрасти характерні для біотехнології і відносно необхідних для її розвитку фінансових коштів, сировинних матеріалів і кадрів. Є біотехнологічні розробки, що вимагають вельми значних капіталовкладень, концентрації зусиль крупних колективів науковців, інженерно-технічних і управлінських кадрів, дорогої сировини і устаткування (багато генноинженерные розробок, біотехнологічні процеси із застосуванням автоматизованих систем управління). Це так звана «велика біотехнологія». Їй протистоїть «мала біотехнологія» (отримання біогазу, вирощування мікроводоростей в ставках), що обходиться багато в чому дармовими джерелами енергії і сировини, низькими капіталовкладеннями, невеликими витратами праці.rnВсі напрями сучасній біотехнології повинні служити всьому людству, а не тільки тим, хто здатний фінансувати розвиток тієї або іншої галузі. Зокрема, країни, що розвиваються, повинні дістати доступ до «великої біотехнології», яка ним поки багато в чому «не по кишені». Генно-інженерна вакцина проти малярії необхідна для країн Африки, де від малярії гине більше мільйона дітей в рік. Але чи можуть країни Африки, що розвиваються, фінансувати масове виробництво генно-інженерних вакцин? Настійною необхідністю є міжнародна координація зусиль біотехнологів, всіх зацікавлених країн.rnБіотехнологія — міждисциплінарна область науково-технічного прогресу. Вона вельми гетерогенна по своєму теоретичному базису, тому що покликана досліджувати не який-небудь клас об\\\'єктів, а вирішувати певний круг комплексних проблем. Одним з них є, наприклад, пошук дешевого замінника тростинного (бурякового) цукру, і армія біотехнологів береться за справу, поєднуючи в своїй діяльності елементи різних наук: методи мікробіології, необхідні для вирощування мікроорганізму, біохімії — для виділення глюкоизомеразы (що дає глюкозо-фруктозный сироп при використанні глюкози як субстрата), органічного синтеза— для отримання полімерного носія, а при регулюванні параметрів системи з иммобилизованным ферментом необхідні физико-хімічні розрахунки. Можна додати ще, що для підвищення ефективності біосинтезу глюкоизомеразы можуть бути використані методи генетичної і клітинної інженерії.rnКруг питань, до вирішення яких привертають біотехнологічні розробки, вельми широкий. Проте більшість з них прямо або побічно пов\\\'язано з глобальними проблемами, що стоять перед сучасною цивілізацією: забруднення навколишнього середовища, загроза екологічної кризи; виснаження запасів корисних копалини, в першу чергу джерел енергії, загроза світової енергетичної кризи; брак продовольства, особливо відчутний в країнах, що розвиваються.ЛитератураСПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИrn1. Кучерявий В.П. Екологія. - Львів: \\\"Світ\\\", 2000 - 500с.rn2. Кучерявий В.А. Урбоэкология с основами фитомелиорации. Ч.1. Урбозкология, Ч.2. Фитомелиорация. М., 1991.rn3. Добровольский В.В. \\\"Биогеохиния\\\", - Москва: Высшая школа, 1998.rn4. Никаноров А. М., Хоружая Т. А. Экология.—М.: \\\"Издательство ПРИОР\\\", 1999.rn5. Матеріали глобальної мережі Internet.rnДля подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://ref.com.ua
|
|
