|
Содержание1.Вступrn2.Протестантизм: виникнення та культrn3.Висновокrn4.Список використаної літературиВведениеНа сучасному етапі історії нашої країни особливе місце серед соціальних, історичних, психологічних факторів наці¬онально-духовного відродження зайняв фактор релігійний. В Україні, по суті, розпочався новий етап розвитку релі¬гійних конфесій. Він породив безліч проблем, пов\\\'язаних з нормалізацією релігійного життя, пошуками шляхів урегу¬лювання міжцерковних відносин, зокрема подолання гост¬рих і болючих міжконфесійних конфліктів на основі конс¬титуційних положень принципу свободи совісті й відпо¬відного законодавства про правове регулювання діяльності релігійних організацій. rnІсторія свідчить, що численні релігійні вірування і культи є продуктами суспільного розвитку, відобра¬жають у своїх специфічних вченнях і доктринах сут¬тєві риси різних соціальних епох. У зв\\\'язку з цим релігія є універсальним духовним явищем у житті сус¬пільства. Релігійне вірування об\\\'єднує за допомогою догматів, моральних і духовних цінностей певні вер¬стви населення у ієрархічно побудовані церковні організації, протиставляє за чітко визначеними конфесійними ознаками різні угруповання вірую¬чих і в контексті сучасних соціальних реформ може сприяти консолідації різних громад віруючих у їх¬ній боротьбі проти негативних соціальних відхи¬лень і явищ, виконувати інші функції.ЗаключениеОтже, основні положення православного віровчення (догмати) зафіксовані з двох рівних за авторитетом для церкви джерелах \\\"Священному Писанні\\\" (Біблії) i \\\"Священному Переданні (переказі)\\\" (матеріали помiсних i вселенських соборів IV-VIII ст. Праці церковних авторитетів того часу, яких називають \\\"святими отцями\\\", давня богослужебна практика). rnГоловні догмати викладено в Символ віри. (Нiкеоцаргородський Символ вiри) 825-981рр. в 12 членах (параграфах). Це вчення про Трійцю, сходження святого духа тiльки вiд Бога-отця, боговтiлення, спокутування, воскресіння, вознесiння Ісуса Христа як боголюдини, визнання святості єдиної апостольської церкви, необхідності хрещення i чекання воскресiння з мертвих. rnПравославна традиція вимагає збереження в недоторканості не тільки зміст догматів в інтерпретації \\\"отців церкви\\\" але й збереження їх догматичного формулювання. rn Православ\\\'я не припускає нi збільшення ні скорочення кількості догматiв, що канонізовані вселенськими соборами. істинами вважаються тiльки ті положення віровчення які затверджені першими двома вселенськими соборами.ЛитератураСписок використаної літератури rn1. Дулуман Є. К. Релігія як соціально-історичний феномен. — К., 1994. rn2. Калінін Ю., Харьковщенко Є. Релігієзнавство: Підручник. – К.: Наукова думка, 1995. rn3. Лобовик Б. А. Религия как социальное явление. — К., 1982. rn4. Лубський В.І. Релігієзнавство: Підручник. – К.: Вілбор, 1997. rn5. Релігієзнавство / За ред. Рибачука. – К.: Освіта, 1997. rn6. Релігієзнавство / За ред. Бублика. – К.: Юрінком Інтер, 1998.
|
