|
СодержаниеЗМІСТrnВступ.......................................................................................................2rnІ. Гельмінтози риб, що викликають захворюванняrnжовчного міхура і печінки................................................................4rn1.1 Опісторхоз........................................................................................4rn1.2. Клонохоз.........................................................................................7rn1.3. Псевдамфітомоз............................................................................8rn1.4. Меторхоз.........................................................................................9rnІІ. Гельмінтози риб, що викликають захворюванняrnшлунково-кишкового тракту..............................................................11rn2.1. Ехінохазмоз..................................................................................11rn2.2. Росикотремоз...............................................................................12rn2.3. Метагонімоз..................................................................................12rn2.4. Дифілоботріоз.............................................................................14rnВисновок...............................................................................................16rnВикористана література.......................................................................17ВведениеВСТУПrnРиби схильні до різноманітних захворювань, що викликаються паразитичними червами-гельмінтами. Одні з них небезпечні для здоров’я риб і нерідко викликають хвороби людини і тварин. Крім того, паразитичні хвороби різко понижують якість рибної продукції. Хворі риби, як правило, виснажені, в їх м\\\'ясі міститься менше поживних речовин: жирів, білків, вуглеводів, вітамінів і мікроелементів. Деякі інвазійні хвороби протікають на фоні різко виражених клінічних симптомів, що погіршує товарний вигляд рибної продукції. Уражену рибу із-за низьких товарних і харчових якостей використовують в їжу людьми і тваринами с визначеним обмеженнями або підлягають її спеціальному обеззараженню. За даними літератури, промислові риби, ракоподібні, молюски, земноводні, плазуни і продукти їх переробки, є потенціальними носіями 27 видів гельмінтів, що представляють собою небезпеку для людини. Найбільш епідеміолого-епізоотично значимими з них є збудники опісторхоза, дифіллоботріозу, а також ендемічнх трематодозів (клонохоз, метагонімоз, нанофіетоз, паранрнімоз та інші). Збільшення поставок на внутрішній ринок України різних видів гідро біонтів з різних регіонів Світового океану підвищило ризик зараження збудниками гельмінтів, які раніше реєструвались в країні епізодично.ЗаключениеВисновки:rn1. З гельмінтозів прісноводних риб виділяють: ті, що викликають захворювання жовчного міхура і печінки опісторхоз, клонохоз, псевдамфітомоз, меторхоз; та ті що викликають захворювання шлунково-кишкового тракту: ехінохазмоз, росикотремоз, метагонімоз, дифілоботріоз. rnrn2. Риба, що, можливо, є зараженою слід добре прожарювати, проварювати, добре просолювати, не давати домашнім тваринам, не викидати в відкриті водойми без дегельмінтизації, не розташовувати санітарні вузли поблизу водойм, не використовувати в якості добрив тощо. rnrn3. Риба, що часто вражена паразитичними червами-гельмінтів є небезпечна як для людини так і для тварин, тому необхідно дотримуватись загальних санітарно-гігієнічних правил.ЛитератураВикористана література: rn1. Акбаев М.Ш., Водянов А.А., Косминков Н.Е. и др. „Паразитология и инвазионные болезни животных”.- М.: Колос, 2002.- 743с.rn2. Виноградов А.Б. „Медицинская паразитология” часть 2 .- М.: Феникс, 2006.-415с.rn3. Давыдов О. Н. „Рыба и болезни человека”.- Киев, 1999.- 82 с.rn4. Поляский Ю. И. „Жизнь животных” т.1.-М.: Просвещение, 1987.- 448с.rn5. Слюсарєв А. О., Самсонов О. В., Мухін В.М. та ін.; Біологія. - К.: Вища шк., 2002. — 622 с'
|
|
