|
СодержаниеВступ \r\n1 Характеристика суб’єкта дослідження \r\n1.1 Загальні положення \r\n1.2 Юридичний статус товариства \r\n1.3 Відповідальність товариства. Акціонери та трудовий колектив ВАТ „Стаханівський вагонобудівельний завод” \r\n1.4 Виробнича діяльність ВАТ „СВЗ” \r\n1.5 Облікова політика підприємства \r\n2 Основні техніко-економічні показники виробничої\r\n діяльності ВАТ „Стаханівський вагонобудівельний завод” 22\r\n 2.1 Аналіз виробництва і реалізації продукції \r\n 2.2 Аналіз витрат на виробництво і собівартості продукції 25\r\n 2.3 Аналіз використання трудових ресурсів ВАТ \r\n„Стаханівський вагонобудівельний завод” 27\r\n 2.4 Аналіз стану і використання основних фондів \r\n3 Характеристика основних фінансових показників діяльності\r\nпідприємства \r\n 3.1 Загальна характеристика бухгалтерської звітності \r\n 3.2 Аналіз складу майна і джерел його утворювання \r\n 3.3 Аналіз платоспроможності та ліквідності балансу підприємства \r\n 3.4 Аналіз фінансової стійкості підприємства \r\n 3.5 Аналіз рентабельності підприємства \r\n4 Оцінка ділової активності ВАТ „Стаханівський \r\nвагонобудівельний завод” \r\n 4.1 Загальні положення аналізу ділової активності підприємства \r\n 4.2 Аналіз якісних показників ділової активності підприємства \r\n 4.3 Оцінка кількісних показників ділової активності \r\n 4.3.1 Ефективне використання матеріальних ресурсів підприємства \r\n 4.3.2 Ефективність використання трудових ресурсів ВАТ „СВЗ” \r\n 4.3.3 Ефективність використання фінансових ресурсів \r\n 4.3.4 Показники тривалості обороту активів \r\n 4.5 ”Золоте правило розвитку підприємства” \r\nВисновки та пропозиції \r\nПерелік посиланьВведениеСучасне машинобудування є безліччю взаємозв’язаних галузей і вироб-ництв. Галузь машинобудування є сукупністю виробничих об\\\'єднань і підпри-ємств, для яких характерні єдність економічного призначення продукції, що виготовляється, однорідність виробничо-технічної бази, специфічність складу кадрів і умов праці.\r\nОзнакою, що зіграла вирішальну роль для об’єднання підприємств в га-лузь важке машинобудування, з’явилася необхідність використовувати крупно-габаритне устаткування у зв’язку з крупними розмірами і великою вагою виро-бів, що випускаються.\r\nЗалежно від особливостей взаємодії таких чинників, як матеріаломіст-кість і трудомісткість виділяють важке, загальне, середнє і приладобудування. \r\nЯкщо виділенням в галузь важкого машинобудування послужила метало-ємність, то для приладобудування головним чинником було трудомісткість ви-робництва і мала металоємність, необхідність для виробництва наявність висо-кокваліфікованих кадрів.\r\nВажке машинобудування включає виробництво металургійного, гірського і підйомно-транспортного устаткування, енергетичних блоків (парових казанів, атомних реакторів, турбін і генераторів), а також інших крупногабаритних і ме-талоємних виробів.\r\nДля важкого машинобудування характерні підприємства повного циклу (заготівка механічна, обробка – збірка) з випуском продукції невеликими серія-ми і навіть індивідуального призначення.\r\nУ зв’язку з необхідністю рішення задач по технічному переозброєнню всіх галузей народного господарства необхідно реконструювати машинобудів-ний комплекс і, перш за все, виробництво верстатів, іншого технологічного устаткування і приладів, понизити матеріаломісткість, продуктивність праці і фондовіддачу [6, c. 32].\r\nРозвиток ринкових відносин в Україні приводить до відповідальності та са¬мостійності підприємств й інших суб’єктів ринку у розробленні та ухваленні управлінських рішень. Їх ефективність значною мірою залежить від об’єктивної, своєчасної та всебічної оцінки фінансового стану підприємства за-галом і ділової активності зокрема. Питання ділової активності не залишаються поза увагою на¬уковців, проте розроблені недостатньо. Отже, актуальність теми зумовле¬на настійливою необхідністю подальшого дослідження теоретичних та приклад¬них проблем ділової активності.\r\nСвітова практика господарювання пов’язує поняття ділової активності з поняттям інвестиційної привабливості підприємства. В усіх економічно розви-нутих країнах, де знаходяться світові фінансові центри, рівень ділової активно-сті визначається за допо¬могою спеціальних агрегованих статистичних показни-ків - так званих індексів ділової активності. В їх основу покладені варію¬вання курсів акцій компанії, рівень яких і є кінцевим виразником її інвестиційної при-вабливості на ринку. Це пояснюється тим, що більшість наймогутніших світо-вих корпорацій створені на основі акціонерного капіталу, швидкість руху якого і відбивається на курсах акцій таких компаній. Показники курсу акцій є свід-чен¬ням ділової активності, стабільності економіки. \r\nЗа умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого роз¬ширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу ділової активності - основи, на якій ґрунтуються оптимальні рішення про обсяги майна підприємства та раціо-наль¬ність його використання.\r\nДілова активність мінімізує ризик неуспіху в умовах економічної нестабі-ль¬ності ринкового середовища та конкуренції. Зауважимо, що у вітчизняній лі-те¬ратурі сутності та змісту ділової активності досі приділялося мало уваги. Те-рмін „ділова активність” в економічній літературі почав використовуватися водночас із застосуванням для аналізу фінансового стану підприємств України закордон¬них методів.\r\nОцінка ділової активності підприємства є системною оцінкою ефективно-сті використання суб’єктом господа¬рювання своїх ресурсів задля досягнення позитивних результатів та створення сприятливого інвестиційного клімату, а також під¬тримання стабільного фінансового стану та забезпечення постій¬ного розширення й росту обсягів виробництва, реалізації.\r\nДілова активність доволі широке поняття й охоплює майже всі аспекти ро¬боти підприємства. За економічним змістом ділову активність під¬приємств можна розглядати як у широкому, так і вузькому значенні. У широко¬му розу-мінні вона означає весь спектр зусиль підприємства, спрямованих на про¬сування на ринках продукції, праці, капіталу. Тому для підвищення ділової ак-тивності керівники підприємств повинні докладати максимум зусиль для по¬ліпшення договірної роботи, умов бізнесу, розширення інформаційного поля. У вужчому розумінні, тобто при аналізі фінансово-господарської діяльності, діло¬ва активність підприємства означає його виробничу й комерційну діяльність. \r\nІнакше кажучи, виділяють ділову активність підприємств щодо мобіліза-ції внутрішніх ресурсів економічного зростання та активність у зовнішньому еконо¬мічному середовищі. Внутрішня активність виражається у зростанні еко-номічно¬го потенціалу підприємств чи підвищенні ефективності його викорис-тання. Актив¬ність підприємства у зовнішньому економічному середовищі оці-нюється сукупністю кількісних та якісних параметрів, серед яких частка ринку підприєм¬ства, обсяги поставок на експорт, динаміка фондової активності, імідж підприєм¬ства, його соціальна й природоохоронна активність тощо. \r\nЗауважимо, що ділова активність проявляється в динамічнос¬ті розвитку підприємства, швидкості обороту засобів підприємства. Критеріями ді¬лової ак-тивності є рівень ефективності використання ресурсів підприємства, стій¬кість економічного зростання, ступінь виконання завдання за основними показника-ми господарської діяльності тощо. Ми схильні вважати, що таке визна¬чення є розмитим і не розкриває сутності ділової активності.\r\nЗ наведеного нами далеко не повного спектра думок щодо сутності по-няття „ділова активність” можна синтезувати єдине визначення, яке має увібра-ти в се¬бе раціональне зерно кожного з наведених варіантів.\r\nСпираючись на досвід від опрацювання літературних джерел і аналізуючи думки різних авторів з приводу ділової активності, найбільш9 узагальнюючим можна вважати наступне. Ділова активність - це складна, інтегрована за багать-ма показ¬никами характеристика бізнес-середовища підприємства, яка визначає його стан на ринку, забезпеченість та ефективність використання усіх видів ре-сурсів та ре¬зультати господарювання. Можливо, абсолютно точним назвати йо-го не можна, однак подане визначення втілює комплексний підхід до розгляду¬ваного поняття, є універсальним і всебічно висвітлює економічну ефективність ділової активності підприємства.\r\nАналіз методичних підходів щодо оцінки ділової активності свідчить, що ба¬гато авторів працюють над дослідженням цієї проблеми. Однак необхідно за-ува¬жити, що єдиної методики оцінки ділової активності підприємств України поки що нема [11, c.144].ЗаключениеАналіз основних техніко-економічних показників підприємства показав збільшився об’єм виготовленої продукції як в діючих цінах, так і в порівняль-них цінах, а також об’єм реалізації експортної продукції. Це пов’язано з укла-данням нових контрактів із фірмами інших країн. Об’єм продукції реалізуємої також збільшився. Чого не можна сказати про бартерні операції, тому що вони зменшились. За три роки виросла середньооблікова кількість осіб, працюючих на підприємстві. Через збільшення кількості осіб і середньомісячної заробітної плати на особу, виріс фонд оплати праці. Також це пов’язано з інфляцією на те-риторії України та додаткових виплат і премій. Витрати на утримання соціаль-ної сфери знизились, це зв’язано з ціллю зменшення витрат на підприємстві. Збільшилась середньорічна вартість основних засобів це пов’язано із купівлею нових основних фондів, обладнання, а також з добудівлею багатьох споруд.\r\nВідбулися великі зміни у динаміці випуску продукції ВАТ „Стаханівсь-кий вогонобудівельний завод”. За три роки виріс обсяг виготовленої продукції в діючих цінах та об’єм реалізації експортної продукції. \r\nЗа три роки собівартість продукції виросла майже у два рази. Це пов’язано з ростом матеріальних витрат через ріст виробництва продукції, за-купку нового обладнання, ріст інфляції. Також збільшились витрати на заробіт-ну плату, які пов’язані зі збільшенням кількості робітників та підвищенням мі-німального розміру заробітної плати. Підприємству необхідно зменшувати со-бівартість продукції шляхом пошуку нових постачальників, зменшення витрат на виробництво продукції та введення ноу-хау.\r\nНа ефективне використання основних засобів вказує зниження фондоміс-ткості і збільшення розміру фондовіддачі. На підприємстві спостерігається по-гіршення стану основних засобів у продовж трьох років. \r\nЩо стосується показників фінансової діяльності, то можна побачити зме-ншення валюти балансу підприємства на протязі трьох років. Це пов’язано зі зменшенням власного капіталу за рахунок збільшення нерозподіленого убутку....Литература1. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І. та ін./ Фінансова діяль-ність підприємства: Підручник/Бандурка О.М. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 2002. – 453с.\r\n2. Бондар Н.М./ Економіка підприємства: Навч. посіб. – 2-ге вид.,доп. – К.: А.С.К., 2005. – 400с.: іл. – (Унів. б-ка).\r\n3. Економіка підприємництва: Підручник/ Під заг. ред. С.Ф. Покропи-вного. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с., іл.\r\n4. Економічний аналіз/ Навчальний посібник для студентів вищих на-вчальних закладів, - За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП „Рута”, 2003. – 680 с.\r\n5. Іваненко В.І., Болюх М.А./ Економічний аналіз господарської дія-льнсті. – К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2001. – 204 с.\r\n6. Касич А.О. „Стратегічні орієнтири інноваційного розвитку маши-нобудування України”/ Актуальні проблеми економіки, №7 (73), 2007. – с. 32.\r\n7. Костенко Т.Д., Підгора Є.О., Рижков В.С. та ін./ Економічний аналіз та діагностика стану сучасного підприємства: Видання 2-ге перероблене і допо-внене. Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 400 с.\r\n8. Лахтіонова Л.А./ Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Мо-нографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 387 с.\r\n9. Макрьян Э.А., Герасименко Г.М., Макарьян С.Э./ Финансовый ана-лиз: Учебное пособие. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИД ФБК – ПРЕСС, 2002. – 244с.\r\n10. Манів З.О., Луцький І.М./ Економіка підприємництва: Навч. посіб. – к.: Знання, 2004. – 580с. – (Вища освіта XXІ століття).\r\n11. Марченко О.І. „Фінансові аспекти ділової активності підприємств”/ Фінанси України, 5. – 2007. – 136 – 144с.\r\n12. Павлова Л.Н./ Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – М.: Банки та біржі, ЮНІТІ, 1995. – 400с.\r\n13. Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю./ фінансовий аналіз: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчання дисципліни. – К.: КНЕУ, 2002. – 388 с.\r\n14. Подольська В.О., Яріш О.В./ Фінансовий аналіз: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 488с.\r\n15. Савицька Г.В./ Економічний аналіз діяльності підприємництва: На-вч. посіб. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2005. – 662с. - (Вища освіта XXІ століття).\r\n16. Слав’юк Р.А./ Фінанси підприємства: Навч. посіб. – К.: ”Центр на-вчальної літератури”, 2004 – 460с.\r\n17. Стасюк Г.А./ Фінанси підприємств: Навч. посібник. – Херсон: Олді-плюс, 2004 – 480с.\r\n18. Статут ВАТ „Стаханівський вагонобудівельний завод” від 03.01. 2006 року зі змінами та доповненнями.\r\n19. Фінанси підприємств: Підручник/А. М Поддєрьогін, Н.Д. Білик, Л.Д.Буряк та ін.; кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – 5-те вид., перероб. та допов. – К.: КНЕУ, 2004. – 546с.\r\n20. Фінансові ресурси підприємства/ Гуляєва І.М., Сьомко О.В., Фінан-си України. – 2003,№12.\r\n21. Фінансово-економічний аналіз: Підручник/ Буряк П.Ю., Римар М.В., Биць М.Т. та ін. Під заг. ред. П.Ю. Буряка, М.В. Римара. – К.: ВД «Про-фесіонал», 2004. – 528 с.\r\n22. Хотомлянський О.Л., Знахуренко Г.А. „Комплексна оцінка фінан-сового стану підприємства”/ Фінанси України, 5/2007. – с.136.\r\n23. Шандора Н.В. „Розробка механізму управління стійким розвитком підприємств машинобудування”/ Актуальні проблеми економіки, №2 (68), 2007. – с.32.\r\n24. Шило В.П., Верхоглядова Н.І., Ільїна С.В., Темченко А.Г., Бра дул О.М./ Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підпри-ємства: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 240 с.\r\n25. Шиян Д.В., Строченко Н.І./ Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.: А.С.К., 2005. – 240 с. – (Університетська бібліотека).\r\n26. Www.smida.gov.ua'
|
|
