|
СодержаниеВступ.\r\n1. Теоретичні основи управління організацією.\r\n1.1. Загальна характеристика стратегічного управління.\r\n1.1.1. Суть стратегічного управління.\r\n1.1.2. Система стратегічного управління.\r\n1.2. Оперативне управління організацією.\r\n1.2.1. Загальна характеристика оперативного управління.\r\n1.2.2. Загальні вимоги до системи оперативного управління. \r\n1.2.3. Цілі і задачі системи оперативного управління.\r\n1.3. Принципи та методи планування, типи внутрішньофірмового планування.\r\n2. Загальна характеристика діяльності київської міської клінічної лікарні №3.\r\n2.1. Загальна характеристика організаційно-господарської діяльності.\r\n2.2 Аналіз системи управління санітарно – епідеміологічним станом Київської міської клінічної лікарні № 3.\r\n2.3 Система оперативного контролю за санітарно-епідеміологічним станом лікарняно-профілактичних закладів.\r\n3.Вдосконалення оперативного управління стаціонаром за допомогою впровадження автоматизованих робочих місць.\r\n3.1. Використання автоматизованого робочого місця (АРМ) лікаря стаціонару для введення історій хвороби, їх зберігання і складання вітів.\r\n3.2. АРМ завідувача відділенням стаціонару.\r\n3.3. Особливості роботи в приймальному покої стаціонару.\r\n3.4. Порядок руху і обробки оперативної інформації , аналіз та корегування роботи стаціонару.\r\n3.5. Можливості оцінки роботи керівників.\r\nВисновки.\r\nСписок літератури.ВведениеПідприємства сьогодні стикаються на практиці з важливою проблемою – науковою необгрунтованістю ділової поведінки, а звідси – і неефективністю діяльності в ринкових, комерційних і фінансових відносинах. Ефективна ділова діяльність, пов\\\'язана з необхідністю використання обгрунтованих управлінських рішень в області менеджменту, маркетингу, управління і взаємодії з конкурентним середовищем, вимагає розширення наукових досліджень, проектних розробок , покращання системи оперативного та стратегічного керування а також підвищення професійно-кваліфікаційного рівня кадрового складу підприємства. Всі ці заходи проводяться з однією метою – підвищення ефективності діяльності організації. У цьому полягає головна ключова мета менеджменту. Решта всіх цілей підпорядкована їй. Менеджмент – це управління в економічному підході. Менеджмент дає відповідь на питання: як організувати роботу на підприємстві, щоб отримати максимальний ефект?\r\nДля досягнення головної мети в менеджменті застосовуються загальні дії, що управляють, – функції, застосовні до будь-якої організації. До загальних функцій в системі менеджменту відносяться:\r\n1) організаційна функція;\r\n2) функція планування;\r\n3) функція мотивації;\r\n4) функція контролю.\r\nПідвищення ефективності управління організацією може бути досягнуте шляхом вдосконалення окремих управлінських функцій. Ускладнення процесу ухвалення рішень веде до необхідності розділення функцій і виділення окремих видів дій в самостійні управлінські підсистеми: фінанси, маркетинг, персонал, дослідження і розробки. Збільшується число і складність завдань по складанню планів і координації всієї роботи підприємства. Управління повинне постійно враховувати реальні можливості і умови функціонування, що змінюються, і розвитку організацій. Підвищується значення контрольної функції. Без управлінського контролю не можуть бути реалізовані повною мірою інші функції управління: планування, організація, керівництво і мотивація.\r\n Оперативний контроль покликаний забезпечувати правильну оцінку реальної ситуації і тим самим створювати передумови для внесення коректив до запланованих показників розвитку як окремих підрозділів, так і всієї фірми. Тому оперативний контроль виступає одним з головних інструментів вироблення політики і ухвалення рішень, що забезпечують нормальне функціонування організації і досягнення нею намічених цілей як в довгостроковій перспективі, так і в питаннях оперативного керівництва, тобто вже самі по собі цілі, плани і структура організації визначають її напрям діяльности, розподіляючи її зусилля тим або іншим чином і напрямки виконання робіт. Контроль, таким чином, є невід’ємним елементом самої суті всякої організації. \r\n Нові лікарні в Україні будуються на основі науково оброблених нормативів, що забезпечює їх відповідність сучасному рівню организації і технології лікарської справи, а також відповідність санітарно-гігієнічним вимогам.\r\nЛікарня являється основним санітарно-гігієнічним закладом служби охорони здоров’я, виконуючі функції профілактики, діагностики, лікування, реабілітації, санітарнї освіти, підготовки медицинських кадрів. Щорічно в лікарнях України перебувають міліони хворих. Зараз чітко вимальовується тенденція до підвищення габаритів лікарень і до ускладнення їх структури. \r\nУспіх стаціонарного лікування хворих в багатьом залежить від оптимізації управління лікарняною середою. Втілення нових технологій в медицину неразривно зв’язано с досягненями науки, норми та правила якої дозволяють забезпечити потрібний рівень технології та безпеки при проведенні складних процедур (робота с радіонуклідами, лазерами, бароопераційні, трансплантація органів).\r\nЦі оптимальні умови можно забезпечити тільки комплексним підходом до керування лікарнею. А головне, оперативне управління відіграє одну з важливіших ролей при виконанні задачі оптимізації роботи лікарні.\r\n Темою дипломної роботи ми обрали “ Аналіз оперативного управління закладом охорони здоров’я ”.\r\n Сучасні заклади охорони здоров’я являють собою складну інтегровану систему, що містить в собі чисельні і різноманітні структурні ланки . Проте , яку б із ланок ми не розглядали , всі вони виступають у вигляді тієї чи іншої комбінації .Тут здійснюється прцес надання медичних послуг , які є дуже важливими для суспільства .\r\n А отже , для функціонування цієї складної та важливої структури потрібно виробити оптимальну систему управління .\r\n Це визначає актуальність даної теми , її вивчення , аналізу і удосконалення.\r\n Метою даної дипломної роботи є доскональне вивчення теми , а саме освоєння теоретичної інформації по оптимізації організаційної структури управлінню закладом охорони здоров’я; придбання навички по визначенню планово-календарних показників і вивчення методів контролю за виконанням оперативних завдань . а також вивчення можливості застосування автоматизованих робочих місць в стаціонарі лікарні №3 м.Києва.ЗаключениеВисновок.\r\n\r\n Успішному здійсненню реформ в охороні здоров\\\'я може сприяти впровадження принципів менеджменту і маркетингу, економічних і соціально-психологічних методів в управлінні установами охорони здоров\\\'я. Важливою є заміна ролі організатора, яка була типовою в умовах централізованого управління, на роль менеджера, управлінця.\r\n Дана дипломна робота присвячена питанням оперативного управління закладом охорони здоров\\\'я на прикладі управління київською міською клінічною лікарнею №3.\r\n В роботі ми розглянули теоретичні основи управління організацією:\r\nМи дали загальну характеристику стратегічного управління , визначили суть стратегічного управління ,розглянули систему стратегічного управління\r\nТакож нами була розглянута загальна характеристика оперативного управління; вимоги до системи оперативного управління ;цілі і задачі системи оперативного управління.\r\nСтратегічне управління можна визначити як таке управління організацією, яке спирається на людський потенціал як основу організації, орієнтує діяльність на запити споживачів, здійснює гнучке регулювання і своєчасні зміни в організації, що відповідають запитам з боку оточення і що дозволяють добиватися конкурентних переваг, що в сукупності дозволяє організації виживати і досягати своєї мети в довгостроковій перспективі.\r\n Змістом оперативного управління організацією є встановлення місця (відділення, лабораторії, місця) і часу (кварталу, місяця, декади, зміни) надання послуг; облік фактичного ходу процесу надання послуг; визначення відхилень від зазделегідь встановленого плану і, нарешті, регулювання ходу керуємих процесів, здійснюваного для того, щоб ліквідувати наслідки небажаних відхилень і забезпечити своєчасне виконання основних задач оперативного управління.\r\nОперативне управління наданням послуг здійснюється на основі плану, розробленого на рік (квартал).\r\nСистема оперативного управління являє собою складну організаційно-планову систему, що включає функціональну, елементну і організаційну підсистеми.\r\n Метою оперативного управління є забезпечення суворого виконання заданого плану надання послуг по кількості і номенклатурі і у встановлені терміни на основі раціонального (оптимального) використання ресурсів, а також шляхом виявлення і мобілізації внутрішніх резервів.\r\nНами були вивчени принципи та методи планування, типи внутрішньофірмового планування.Також ми розглянули відмінності та особливості довгострокового та оперативного планування.\r\n В другому розділі диплому ми дали загальну характеристику діяльності київської міської клінічної лікарні №3 , а сами дали загальну\r\nхарактеристику організаційно-господарської діяльності ,\r\nпровели аналіз системи управління санітарно – епідеміологічним станом Київської міської клінічної лікарні № 3 , та вивчили систему оперативного контролю за санітарно-епідеміологічним станом лікарняно-профілактичних закладів на прикладі даної лікарні.\r\nПредметом діяльності київської міської клінічної лікарні №3 є:\r\n- своєчасна госпіталізація і стаціонарне лікування хворих , кваліфіковане надання медичної допомоги населенню ;\r\n- консервативне і оперативне лікування хворих;\r\n- надання невідкладної медичної допомоги хворим при гострих та раптових захворюваннях , травмах та інших нещасних випадках;\r\n- розробка , впровадження та здійснення прогресивних методів лікування ;\r\n- консультативно – діагностичні послуги;\r\n- створення комплексу комфорту , який супроводжує лікувально-оздоровчу практику;\r\n- створення аптеки , приготування і реалізація фармацевтичних препаратів та форм;\r\n- усі інші види медичної , консультативної , лікувальної та профілактичної діяльності , в тому числі надання платних медичних послуг відповідно до чинного законодавства;\r\n- підготовка та підвищення кваліфікації медичних кадрів , як лікарів , так і медичних сестер Установи , а також атестація середнього медичного персоналу;\r\n- експертиза тимчасової непрацездатності хворих , видача та продовження листків непрацездатності , надання трудових рекомендацій хворим , що потребують переводу на інші ділянки роботи , своєчасне направлення хворих на МСЕК;\r\n- здійснення господарської діяльності , види та напрямки якої погоджуються з Головним управлінням охорони здоров’я;\r\n- здійснення зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства;\r\n- інша не заборонена законодавством діяльність.\r\n Третій розділ диплому присвячений вдосконаленню оперативного управління стаціонаром Київської міської клінічної лікарні №3. Ми запропонували вдосконалити оперативне управління стаціонаром за допомогою впровадження автоматизованих робочих місць.\r\nНами були наведемі можливості використання автоматизованого робочого місця (АРМ) лікаря стаціонару для введення історій хвороби, їх зберігання і складання звітів , АРМ завідувача відділенням стаціонару.\r\n Автоматизоване робоче місце (АРМ) лікаря стаціонару призначене не тільки для ведення історій хвороби, їх зберігання і складання звітів. Його особливе і найважливіше призначення – надавати постійну і різносторонню допомогу лікареві в його міркуваннях і рішеннях, нагадувати і підказувати, страхувати від ряду помилок, надавати інформацію для роздуму, а часом включатися в діалог з лікарем або навіть ухвалювати рішення незалежно від нього (але на основі введених їм сведеній). АРМ поводиться, як уважний, строгий, компетентний помічник, що нічого не забуває.\r\n\r\n В регулярній інформації чітко відображається діяльність завідувача відділенням стаціонару . За нею можна спостерігати, її ефективність відносно кожного об\\\'єкту можна оцінювати: у одних випадках щодня, в інших - щонеділі, по-третє, – від місяця до місяця. Ви можете своєчасно констатувати відсутність бажаного ефекту і спробувати підсилити дію, зробити його більш методичним, точніше направленим, інтенсивнішим. Наступні зведення підтвердять або знову спростують Ваші розрахунки, дозволять вважати проблему вирішеною або спонукають до нових спроб. Так можуть і повинні працювати Ваші завідувачки відділеннями.\r\n В системі управління здійснюється зворотний зв\\\'язок. Якщо в автоматизацію лікувально-діагностичного процесу включений горздрав, то з певного моменту інформація про нерозв\\\'язні проблеми передаєтся керівникові міської охорони здоров\\\'я.\r\nТакож ми описали особливості роботи АРМу в приймальному покої стаціонару.\r\n Найважливіша складова частина регламенту роботи установи - порядок руху інформації про лікувально-діагностичний процес. Тому забезпечити відповідні вимоги системи, як явні, так і неявні, і таким шляхом використовувати укладені в ній можливості - першорядне завдання. Ці вимоги зачіпають багато важливих сторін життя лікарні.\r\nТому в роботі наведений порядок руху і обробки оперативної інформації , аналіз та корегування роботи стаціонару та можливості оцінки роботи керівників.\r\n Кожне стратегічне рішення відштовхується від наявних результатів і тому може супроводжуватися прогнозом, розрахунком передбачуваного ефекту. Це означає, що, окрім окремих ефективних рішень,при введенні в дію автоматизованих робочих місць є можливість складати загальні перспективніе плани діяльності стаціонару, плани його розвитку. У них можна доводити, що медична допомога буде покращувана в таких-то і таких-то аспектах, якщо поліклініці буде надані певні ресурси.Литература1. Акофф Р. - Планування майбутнього корпорації – М., 1985.\r\n2. Ансофф І. - Стратегічне управління - М.: Економіка, 1989.\r\n3.Ансофф И. Нова корпоративна стратегія. - Спб: Видавництво \\\"Пітер\\\", 1999. \r\n4. Виханский О.С. - Стратегічне управління - М.: Гардаріки, 2003.\r\n5. Виханский О.С. Наумов А.И. - Менеджмент - М.: Гардаріки, 2003.\r\n6..Волкер Г. Що і як потрібно робити, щоб стати підприємцем. Практичне керівництво для початківців. – МИТЬ (Московська видавнича група) ТПЦ «Поліфакт». Мінськ – Москва, 1991. – 128 с.\r\n7.Грибів В. Д. Бизнес у сфері послуг. - М.: Вид-во МЭГУ, 1994.\r\n8.Єсоцкая Е. В. Маркетинг послуг. - Спб.: Вид-во Спбгуеф, 1997.\r\n9.Іванов Н. Н. Менеджмент у сфері послуг. Навчальний посібник. - Спб.: Вид-во Спбгуеф, 2002.\r\n10. “Капіталістичне управління “ М.В. Грачьов – Москва , 1991р.\r\n11. Каменицер С.Е. Основы управления промышленным производством. М., 1979р., 247 с.;\r\n12. Климов А.Н. Организация и планирование производства. М.-Л., Машиностроение, 1987р., 342 с.;\r\n13. Комерційна і некомерційна діяльність в соціальній сфері. -М.: Наука, 1995.\r\n14.Лахтіонова Л.А. «Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія» - К.: КНЕУ, 2001. – 387 с.; \r\n15. “ Менеджмент організацій “ Під ред. З.П. Румянцевой , Н.А. Саломатіна – Москва , 1995р. \r\n16. “ Методичні вказівки до практичних занять з курсу “Оперативний менеджмент “” П.Г. Білоконний , А.А. Козак – Вінниця , 1999р.\r\n17. Магу Э. Післяпродажне обслуговування. Серія «Ділова Франція». -М.: Прогрес, 1993.\r\n18. Менеджмент у сфері послуг. - М.: Промінь, 1995.\r\n19. Основы господарського механізму у сфері послуг. - М.: Прогрес, 1993.\r\n20. “ Оперативне управління виробництвом “ Н.А. Соломатін ,-Москва ,1993р.\r\n21. “ Організаційні структури управління виробництвом “ Під ред. Б.З. Мільнера – Москва , 1985р.\r\n22. “Організація і оперативне управління виробництвом “ С.А. Соколіцин , Б.І. Кузін . – Ленінград , 1988р.\r\n23. Плоткін Я.Д., Янушкін О.К. «Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві: Навч. видання» – Львів: Світ, 1996. – 352с.\r\n24. Софіна Т. Н. Сфера послуг: Трансформація в ринковій економіці. -СПб, вид-во Спбгуеф, 1999.\r\n25. Уилсон П. Финансовый менеджмент в малом бизнесе. Под ред. В. А. Микрюкова. - М.: Аудит, ЮНИТИ. – 1995г.\r\n26. Уткин Э.А. Управління компанією. – М.: Асоціація авторів і видавців «ТАНДЕМ». Видавництво ЭКМОС, 1997 – 304 с.
|
|
